Фармацевтів залучатимуть до надання меддопомоги: добровільно чи примусово й на яких умовах?

Які посади можуть запропонувати фармпрацівникам, які договори їм потрібно укладати із медичним закладом, чи поширюватимуться на них єдині кваліфікаційні вимоги, передбачені ліцензією на медичну практику, — розповідає заступник голови з правової роботи

Донецької обласної організації профспілки працівників охорони здоровʼя України, адвокат Сергій МАЛОВИЧКО.

Визначені підстави залучення фармацевтів

З якими змінами у законодавстві повʼязана можливість участі фармпрацівників у наданні медичної допомоги?

У липні 2022 року набули чинності зміни до статті 33 Основ законодавства України про охорону здоровʼя, запроваджені Законом України від 01.07.2022 р. № 2347-ІХ.

Згідно з цими змінами на період воєнного стану (ВС), встановлення карантину, запровадження надзвичайної ситуації або надзвичайного стану було дозволено залучати до надання медичної допомоги (у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України):

• фармацевтичних працівників,
• лікарів-інтернів;
• лікарів-спеціалістів без вимог щодо атестації на присвоєння чи підтвердження кваліфікаційної категорії;
• молодших спеціалістів з медичною освітою без вимог щодо атестації на присвоєння чи підтвердження кваліфікаційної категорії;
• здобувачів вищої освіти 4-6 років навчання за спеціальностями: 221 ʼСтоматологіяʼ, 222 ʼМедицинаʼ, 223 ʼМедсестринствоʼ, 224 ʼТехнології медичної діагностики та лікуванняʼ, 225 ʼМедична психологіяʼ, 226 ʼФармація, промислова фармаціяʼ (спеціалізація 226.01 ʼФармаціяʼ), 227 ʼТерапія та реабілітаціяʼ, 228 ʼПедіатріяʼ галузі знань 22 ʼОхорона здоров’яʼ (далі — здобувачі ВО).

Нещодавно, 29 квітня 2023 року набув чинності очікуваний Порядок залучення до надання медичної допомоги фармацевтичних працівників, здобувачів вищої освіти 4-6 років навчання за спеціальностями галузі знань 22 ʼОхорона здоров’яʼ, молодших спеціалістів з медичною освітою, лікарів-інтернів та лікарів-спеціалістів без вимог щодо атестації на присвоєння чи підтвердження кваліфікаційної категорії на період встановлення карантину, запровадження надзвичайної ситуації, надзвичайного або воєнного стану (затверджений постановою КМУ № 375 від 21.04.2023 р. ) (далі — Порядок).

Таким чином, на сьогодні залучення фармпрацівників до надання медичної допомоги стало можливим і де-юре.     

Для кого такий Порядок є обов’язковим?

Дія Порядку поширюється на МОЗ та інші центральні органи виконавчої влади (ЦОВВ), Раду міністрів Автономної Республіки Крим, військові адміністрації та інші уповноважені органи управління закладів охорони здоров’я, заклади охорони здоров’я, заклади вищої (післядипломної) освіти, що здійснюють підготовку лікарів-інтернів та здобувачів вищої освіти за спеціальностями галузі знань 22 ʼОхорона здоров’яʼ.

Як під час воєнного стану формується потреба в медичних та інших працівниках сфери охорони здоров’я?

Згідно з Порядком дані про додаткову потребу в медичних та інших працівниках сфери охорони здоров’я, що виникла у період ВС, мають бути надані Міністерству охорони здоровʼя України. Такі повідомлення у разі необхідності можуть здійснювати ЦОВВ, Рада міністрів АР Крим, військові адміністрації та інші уповноважені органи управління закладу охорони здоров’я.

На яких підставах фармацевтів залучатимуть до роботи в лікарнях, за їх згодою чи в примусовому порядку, якщо в тому виникне потреба?

І це стосується не лише фармацевтичних працівників, а й здобувачів вищої освіти, молодших спеціалістів з медичною освітою, лікарів-інтернів, лікарів-спеціалістів без вимог щодо атестації на присвоєння чи підтвердження кваліфікаційної категорії.

Якими будуть кваліфікаційні вимоги

А як бути з ліцензійними вимогами до медичної практики щодо надання медичної допомоги тими хто відповідає єдиним кваліфікаційним вимогам, затвердженим МОЗ?

Така вимога дійсно міститься у п. 24 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики (затверджені постановою КМУ від 02.03.2016 р. № 385).

Однак, згідно з пунктом 2 постанови КМУ № 375 від 21.04.2023 р. зазначена вимога не поширюється на осіб, визначених частиною 5 ст. 33 Основ законодавства України про охорону здоров’я. Тобто для осіб, які можуть залучатися під час ВС до надання медичної допомоги згідно з Порядком, єдині кваліфікаційні вимоги МОЗ можуть не враховуватися.

Тобто, щоб офіційно брати участь у наданні меддопомоги на рівні медичних працівників, фармацевтам достатньо впевненості у власних знаннях?

Впевненість у власних силах та знаннях не будуть зайвими у будь-якій справі, але щодо участі у наданні медичної допомоги під час ВС Порядком встановлені певні обмеження.

У Додатку до Порядку встановлено, що фармпрацівники (так само як і молодші спеціалісти з медичною освітою та здобувачі ВО) беруть участь у наданні медичної допомоги під керівництвом лікаря закладу охорони здоров’я. Тоді як зазначені вище лікарі можуть надавати медичну допомогу самостійно або під керівництвом лікаря закладу охорони здоров’я.

Тоді кому надаватимуть перевагу у відборі «додаткових сил», якщо бажаючих виявиться більше, ніж потрібно лікувальному закладу?

Порядок визначає першочерговість залучення до надання меддопомоги лише щодо лікарів-інтернів та здобувачів вищої освіти. Так, серед перших буде надана перевага тим, хто проходить практичну частину підготовки в інтернатурі на базі стажування. А серед здобувачів вищої освіти — тим, хто на момент залучення проходить виробничу практику.

Які посади можуть запропонувати фармацевтам у закладах охорони здоров’я та на який термін?

Фармацевтичним працівникам може бути запропоновано виконання роботи на рівні молодшого спеціаліста з медичною освітою. А саме:

• сестри медичної/брата медичного поліклініки, стаціонару,
• сестри медичної/брата медичного з паліативної допомоги,
• диспетчера оперативно-диспетчерської служби,
• помічника лікаря-стоматолога,
• сестри медичної/брата медичного з фізіотерапії.

При цьому вони можуть укладати із закладом охорони здоров’я цивільно-правові або трудові договори — на термін не більше ніж період воєнного стану та три місяці після його припинення чи скасування.

Такі самі вимоги до залучення молодших спеціалістів з медичною освітою та лікарів-спеціалістів без вимог щодо атестації на присвоєння чи підтвердження кваліфікаційної категорії. Однак останніх дозволено залучати до виконання обов’язків (роботи) за посадою лікаря-стажиста за профілем, що відповідає здобутій спеціальності в інтернатурі або вторинній спеціалізації.

Як вирішити питання оплати праці

За яким договором буде вигідніше працювати?

Ще один важливий аспект: згідно з частиною 1 ст. 33 Основ законодавства України про охорону здоровʼя медична допомога надається медичними працівниками, які перебувають у трудових відносинах із ЗОЗ, що забезпечують надання меддопомоги згідно з ліцензією, а також фізичними особами — підприємцями, які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію й можуть перебувати з цими закладами у цивільно-правових відносинах. Таким чином, для укладання цивільно-правового договору про надання медичної допомоги із ЗОЗ у фізособи має бути відповідна ліцензія і статус підприємця.

А як вирішуватиметься питання оплати за участь фармацевта у наданні медичної допомоги?

Потрібно розуміти, що де-юре участь у наданні медичної допомоги згідно з Порядком братиме не фармацевт, а працівник ЗОЗ, — за тією посадою, на яку з ним укладуть трудовий договір, наприклад, за посадою сестри медичної або брата медичного поліклініки. Оплата праці у такому закладі (який за організаційно-правовою формою переважно буде комунальним некомерційним підприємством) регулюється колективним договором. Також на розмір оплати праці впливатиме частина ставки, на яку буде оформлений трудовий договір з працівником, оскільки неповна ставка оплачуватиметься пропорційно.

Що важливо врахувати лікарям-інтернам та студентам-медикам, яких залучатимуть до надання медичної допомоги?

Для лікарів-інтернів має бути оформлене відрядження до відповідних закладів охорони здоров’я — для виконання обов’язків (роботи) за посадою лікаря-інтерна. Термін такого відрядження не може перевищувати 30 календарних днів. Допускаються повторні відрядження не раніше, ніж через 30 календарних днів після попереднього. Термін повторного відрядження також не може перевищувати 30 календарних днів.

Для здобувачів вищої освіти оформлюється направлення для проходження виробничої практики до відповідних закладів охорони здоров’я.

У разі потреби має бути здійснена оптимізація та внесення змін до графіків освітнього процесу як для лікарів-інтернів, так і для здобувачів вищої освіти.