Перехід COVID-ринку на комерційні рейки: виробники довго цього чекали

Наразі уряд США розраховує відмовитися від поширення вакцин та ліків проти COVID-19, передавши ініціативу комерційному ринку. Адміністрація Байдена визнала, що не в змозі продовжувати купувати ліки та щеплення від COVID для їхнього подальшого безкоштовного поширення. Атракціон небаченої щедрості закривається, починаючи з наступного року.

Грошей немає – але ви тримайтеся

Перш ніж оголосити цю новину, уряд США вже зробив кроки щодо скорочення витрат на боротьбу з ковідом: було припинено програму безкоштовного розповсюдження тестів на коронавірус, які проводяться вдома.

«Ми планували цей перехід упродовж деякого часу. На жаль, терміни прискорилися через відсутність коштів», — пояснили в американському МОЗ \\HHS.

Що стосується вакцин, HHS закупив цієї осені та зими близько 171 мільйона доз двовалентних бустерів, націлених на «омікрон». Але, починаючи з січня 2023 року, HHS не матиме достатньо коштів для підтримки таких програм.

А щодо ковідних ліків, очікується, що на початку 2023 року закінчаться запаси антитіла Evusheld (AstraZeneca), а не пізніше другого кварталу — перорального препарату Lagevrio (Merck). Також HHS очікує, що держзапаси препарату Paxlovid (Pfizer) будуть вичерпані до середини 2023 року.

До вільного ринку готові!

Насправді перехід на комерційні рейки може бути вигідним для виробників ковідних фармпродуктів: як тільки ринок відкриється, компанії отримають доступ до більшої кількості каналів збуту плюс можливість використовувати різноманітні маркетингові інструменти.

Veklury (ремдесивір, Gilead) — перші затверджені ліки проти COVID, після короткого періоду розподілу під управлінням американського уряду перейшло на комерційний ринок ще у жовтні 2020 року.

Далі було припинено поширення через держпрограми кількох антитіл проти COVID від Eli Lilly, Regeneron та GSK \ Vir Biotechnology: фахівці визнали, що ці препарати неефективні проти «омікрону». Бебтеловимаб (Eli Lilly), який нібито зберіг свою ефективність, а, відповідно, і дозвіл на застосування став доступним на комерційному ринку.

Тим часом розробники продуктів від COVID готуються до оголошених змін. Генеральний директор Pfizer Альберт Бурла та голова Moderna Стефан Бансель вже розповіли про плани випуску своїх продуктів на приватний ринок.

ʼДивлячись на 2023 рік, ми готові до переходу на комерційний ринок США для COVID-бустерів, де ринок буде більш фрагментований, ніж під час пандемії, коли єдиним покупцем був уряд СШАʼ, — заявила головний комерційний директор Moderna Арпа Гарай, додавши, що її компанія вже обговорила ці питання зі страховиками, дистрибʼюторами та аптеками.

На думку Бурла, Pfizer може стати «ще конкурентоспроможнішою», а її комерційні навички «навіть краще підходять» для відкритого ринку, ніж для моделі державного замовлення. На відміну від Moderna, Pfizer вважалася одним із провідних світових виробників вакцин ще до пандемії (завдяки популярності пневмококової вакцини Prevnar). Як упевнена президент Pfizer Biopharmaceuticals Group Анджела Хванг, після повного переходу на комерційні рейки Pfizer зможе охопити «набагато ширший набір каналів збуту, ніж зараз». Вона також зазначила, що зараз Pfizer проводить інформкампанії для споживачів без згадування бренду – зате в нових умовах вони отримають право на згадку про торгові марки, включаючи Comirnaty.

Чиї технології?

А ось з Comirnaty може бути не все так просто: Moderna, прямий конкурент виробників мРНК-вакцин, будує підступи – розвʼязує патентну суперечку одразу у Сполучених Штатах та Німеччині. У позові Moderna стверджується, що її конкуренти в особі Pfizer та Biontech сплагіатили «авторську» хімічну модифікацію, що запобігає небажаній імунній відповіді на введення вакцини.

Цікаво, що на думку позивача, відповідачі примудрилися порушити його права ще до створення самої компанії.

Цікаво, що на Pfizer, BioNTech і Moderna ще раніше подала до суду Alnylam, фахівець у галузі РНК-інтерференції RNAi. Американська біофармацевтична група стверджує, що відповідачі порушили її патент на систему доставки мРНК, яка задіяна в ковідних вакцинах. Судячи з повідомлень у пресі, йдеться про технології LNP – ліпідних наночастинок. Цікаво й те, що дати отримання патенту на LNP та звернення до суду збігаються.

Moderna має намір заробляти на COVID щороку

Можливо, оптимістичні прогнози та поведінка загалом претендента на технологію мРНК варто повʼязувати безпосередньо з його надіями на виграш патентної суперечки. Moderna завжди публікувала розпливчасті прогнози щодо цін на свої щеплення від коронавірусу. У вересні вона стала конкретнішою.

ʼОскільки ми виходимо на комерційний ринок, ми розглядатимемо ціноутворення, засноване на вартостіʼ, — пообіцяла Арпа Гарай. Але які цифри стоять за її словами?

Біотехнологічна компанія виклала сценарії, засновані на цінах на ковідні щеплення в 82 і 64 долари \ доза, які відкриють потенційні приватні ринки США зі щорічним обсягом близько 10,6 мільярда доларів та 8,3 мільярда доларів відповідно.

Очевидно, що навіть мінімальна ставка у 64 долари – це набагато більше, ніж від 15-16,5 доларів, за які Moderna продавала американському уряду свої щеплення.

На думку керівництва компанії, ринок вакцин проти COVID почне повторювати ринок щеплень від грипу, оскільки ковідні бустери стануть щорічним (і, мабуть, обовʼязковим) заходом.

Стає очевидним, що домінуючі позиції в цій ніші варті будь-яких ризиків та судових витрат.