Українська система охорони здоровʼя демонструє стійкість під вогнем. Російська – гниє

«Міністр охорони здоровʼя України Віктор Ляшко намагається, щоб в умовах російського вторгнення справи в його відомстві йшли своєю чергою. Проте українському МОЗ необхідні винахідливість та підтримка», – пише видання Pharmaceutical Technology.

Удар по модернізації системи охорони здоровʼя – відповіді МОЗ

Лише два тижні тому, український парламент оцінював останні кроки у модернізації державної національної служби охорони здоровʼя та питання збільшення бюджету. Всі ці плани були зірвані вторгненням Росії і пріоритети, звичайно ж, змінилися.

Перед лицем раптової катастрофи, яку спочатку посилювали також кібератаки урядових комунікацій, Міністерство охорони здоровʼя України все ж таки змогло організувати екстрену допомогу для добровольців, налагодити системи донорства крові й отримання міжнародної допомоги. Щоб зробити більш ефективним реагування на надзвичайні ситуації, МОЗ також скасовувало певні процедури госпітальних закупівель.

За цим було зроблено більш практичні кроки, першим з яких стало спрощення механізмів фінансування задля забезпечення безперервної підтримки медичних установ на той час, поки діють закони воєнного часу.

Мінохоронздоровʼя також зробило «відкат» із впровадження електронних рецептів і на час війни дозволило використовувати лікарям та аптекам паперові – вони валідні у тому числі й при відпуску препаратів, які входять до державної програми «Доступні ліки».

Військовий стан в аптечному сегменті

Попри те, що від початку вторгнення МОЗ закликало аптечних працівників та власників фармустанов відкривати аптеки та відпускати ліки населенню без перебоїв, це стало можливо реалізувати лише в деяких населених пунктах.

З першого дня вторгнення Росії відзначався цілком передбачуваний сплеск попиту на ліки та предмети першої допомоги, задокументований аналітиками української компанії Pharmexa. За цим було швидке виснаження доступних запасів базових ліків, які стають все важче поповнити через зруйновану окупантами логістику. Також все складніше робити нові замовлення. Проте, як зазначає Pharmaceutical Technology, «фармацевти виявляють винахідливість під тиском обставин».

Аптечна професійна асоціація України (АПАУ) наполегливо закликала постачальників забезпечити можливості відкладених платежів та укладання спрощених договорів, особливо для поповнення локальних запасів знеболювальних, антипіретиків, гемостатиків і перевʼязувального матеріалу.

Pharmaceutical Technology також повідомляє, що деякі столичні аптеки налагодили схему замовлень ліків телефоном із подальшою доставкою замовнику безпосередньо зі складів.

Втім, видання зазначає, що це лише тимчасові заходи, які можуть забезпечити лише короткострокові розвʼязання проблем, оскільки інфраструктура охорони здоровʼя продовжує руйнуватися. Поступали також повідомлення про розграбовані аптеки.

В той самий час – все ще досі! – немає визначеності із зеленими коридорами, якими мають доставлятися ліки та медвироби до найкритичніших регіонів України. Важко уявити, наскільки відчайдушною може стати ситуація, якщо бойові дії в основних частинах країни триватимуть у довгостроковій перспективі.

В той самий час Pharmaceutical Technology зазначає, що страждають як пересічні громадяни, так і фармацевтичний та аптечний бізнес країни-агресора.

Деградація російської фармгалузі – лише початок

Становище Росії глобально складніше, ніж Україна – нехай навіть на міжнародному порядку денному і не стоять прямі санкції проти постачання ліків до РФ. Економічні наслідки для країни-агресора неминучі.

Асоціація російських фармацевтичних виробників (АРФП) попередила, що європейські постачальники вже почали блокувати транспортування фармацевтичної сировини на російські обʼєкти, тоді як укладання наступних договорів із постачання майже неможливо.

Декілька фінансових інституцій, котрі потрапили під санкції, такі як Російський фонд прямих інвестицій (РФПІ) та Ощадбанк, відомі як найбільші спонсори фармацевтичної промисловості (зокрема спеціалізацією РФПІ були вакцини). Звісно, тепер вони скоротять свої витрати на росфарму.

На додаток до таких заходів, як стратегії імпортозаміщення, уряд РФ, аби уникнути руйнівного впливу санкцій, також розглядає більш «творчі» прийоми, наприклад, розширення примусового ліцензування та розбудову логістики через країни-члени Євразійського економічного союзу – а це аж цілі Білорусь, Казахстан, Киргизстан та Вірменія.

Всі ці заходи навряд чи допоможуть помʼякшити санкційний удар, який цілком можливо розійдеться хвилею по сусідніх євразійських ринках, багато з яких тісно повʼязані торговими відносинами з Росією.

Російському уряду (та, судячи з усього, і народу) доведеться мати справу із наслідками зіпсованої міжнародної репутації, яку, ймовірно, доведеться ще довго реабілітувати.

Запаслися на три місяці

Живі приклади на доказ цим міркуванням уже опублікували в російській «Новій Газеті»: відлуння української війни почнуть відчувати насамперед пацієнти, які потребують діалізу, а також галузь стоматології та ендопротезування.

Як повідомляє видання, зараз запаси препаратів у РФ накопичені на 1-3 місяці (за основними позиціями). Якщо поставки ліків від європейських виробників припиняться, повністю відшкодувати дефіцит життєво важливих препаратів шляхом упровадження «замінників» вітчизняного виробництва не вдасться

«З наданням високотехнологічної медичної допомоги та з ліками, очевидно, будуть серйозні проблеми», — резюмує «Нова».