Аналіз ефективності закупівель ліків та медвиробів через міжнародні організації

Як відомо, з 2015 р. закупівлі лікарських засобів та медичних виробів (МВ) за централізованими програмами було передано міжнародним закупівельним агенціям ПРООН, ЮНІСЕФ та Crown Agents. У 2015 р. міжнародні організації закуповували лікарські засоби та МВ за 9 централізованими програмами. З 2016 р. міжнародним організаціям передано закупівлі за всіма централізованими програмами. У даній публікації редакція «Щотижневика Аптека» розглядає, як відбуваються поставки лікарських засобів та МВ, закуплених міжнародними організаціями. Під час підготовки матеріалу використано дані аналітичної системи дослідження ринку «PharmXplorer»/«Фармстандарт» компанії «Proxima Research».

Методологія

Компанія «Proxima Research» отримує та систематизує наступні дані:

• дані міжнародних закупівельних організацій;
• інформацію щодо обсягів фінансування державних програм, яка міститься в паспортах бюджетних програм;
• інформацію щодо номенклатури закупівель, розміщену на сайті МОЗ України;
• інформацію щодо кількості, яку планувалося закупити, що міститься в постанові КМУ від 23.08.2016 №557;
• інформацію щодо розподілу закуплених лікарських засобів та МВ, яка міститься у відповідних наказах МОЗ.

Закупівлі за кошти 2016 р.

Саме так, на дворі вже лютий 2018 р., а ми аналізуємо поставки лікарських засобів та МВ за кош­ти бюджету 2016 р., оскільки вони досі не завершені та відбуваються з великою затримкою. Кошти на закупівлю лікарських засобів та МВ на 2016 р. були перераховані на рахунки міжнародних організацій наприкінці 2015 р. При цьому номенк­латура та обсяги потреби були затверджені лише в серпні 2016 р. (постанова КМУ від 23.08.2016 №557). Слід зазначити, що до номенклатури та обсягів закупівель неодноразово вносилися зміни. Так, перша редакція цієї постанови містила номенклатуру та обсяги закупівель лікарських засобів та МВ за 23 програмами. Чинна ж її редакція налічує номенклатуру та обсяги за 38 програмами. При цьому останні зміни зазначеної постанови внесені в грудні 2017 р. постановою КМУ від 27.12.2017 №1083.

У березні 2017 р. під час прес-ланчу, який відбувся в офісі Реанімаційного пакету реформ (РПР), Уляна Супрун, в.о. Міністра охорони здоров’я, зазначила, що МОЗ докладає багато зусиль для того, щоб закупівлі проводилися на поточний рік, та наголошувала, що ліки за кошти 2017 р. будуть отримані цього ж року. Однак, як свідчать дані, поставки лікарських засобів за кошти 2016 р. досі не завершені, а поставки за кошти бюджету 2017 р. частково здійснено за 6 програмами.

Перші оголошення про закупівлі лікарських засобів та МВ за кошти бюджету 2016 р. були опуб­ліковані міжнародними організаціями наприкінці листопада 2016 р. Перші акцепти відбулися на початку січня 2017 р., а їх поставки розпочалися наприкінці січня 2017 р.

Загалом станом на 8 лютого 2018 р. в регіони розвезено 81% лікарських засобів та МВ від загальної кількості з урахуванням обсягу фінансування в натуральному та 65% в грошовому вираженні. Дані щодо обсягів поставок препаратів та МВ за окремими програмами наведені в таблиці. Слід зауважити, що в номенклатурі закупівель зазначена необхідна кількість препаратів та МВ для задоволення 100% потреби, а також кількість з урахуванням обсягів фінансування. Ці два показники суттєво відрізняються. Зазначена в номенклатурі загальна кількість одиниць лікарських засобів та МВ з урахуванням обсягів фінансування становить 19% необхідної кількості для задоволення 100% потреби. При цьому за деякими програмами цей показник менше 10%. Таким чином, держава фінансує лише 19% необхідної кількості лікарських засобів. При цьому чиновники продовжують наголошувати на економії коштів при закупівлях лікарських засобів та МВ через міжнародні організації та додаткову закупівлю препаратів на заощаджені кошти. Як свідчить аналіз, насправді жодної економії бути не може, є лише тотальне недофінансування, а також непрозорий та незрозумілий механізм розрахунку кількості лікарських засобів та МВ з урахуванням обсягів фінансування.

Розрахунок обсягів поставок лікарських засобів та МВ, закуплених через міжнародні організації за кошти бюджету 2016 р., свідчить, що станом на 08.02.2018 в регіони поставлено лише 16% необхідної кількості для задоволення 100% потреби.

Єдиною програмою, за якою держава намагається забезпечити 100% потреби, є «Централізована закупівля імунобіологічних препаратів». Останнім часом на фоні поширення захворюваності українців на кір проблема імунопрофілактики є однією з найбільш обговорюваних тем серед лікарів та експертів, які наголошують на епідемії цієї хвороби. Проте керівництво МОЗ України заявляє лише про спалахи хвороби і заперечує наявність епідемії. У той же час захворюваність на кір продовжує зростати, у зв’язку із цим попит на вакцинацію підвищується. Поставка 583 тис. доз вакцини для профілактики кору, паротиту та краснухи (КПК) в регіони відбулася у вересні 2017 р., що становить 35% загальної потреби.

6 лютого 2018 р. під час брифінгу щодо захворюваності на кір та ситуації з вакцинацією проти кору в Україні Лора Білл, заступник голови представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні, розповіла, що решта вакцини КПК буде доставлена в Україну в 3 етапи, перша поставка — 220 тис. доз — прибуде в Україну наприкінці лютого 2018 р. Друга поставка — 800 тис. доз — планується на кінець березня, третя — 77,6 тис. доз — має прибути наприкінці травня.

Висновки

Аналіз закупівель лікарських засобів та МВ міжнародними організаціями свідчить, що це неефективний механізм державних закупівель. З моменту перерахування коштів на рахунки міжнародних організацій минуло більше 2 років, а поставки препаратів та МВ за кошти бюджету 2016 р. досі не завершено. Поставки лікарських засобів за кош­ти бюджету 2017 р. частково розпочато за 6 програмами. При цьому наприкінці 2017 р. вже перераховано кошти для закупівель лікарських засобів на 2018 р.

Як відомо, 19 жовтня 2017 р. Верховна Рада прийняла Закон України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», яким передбачено, що оплаті за рахунок кош­тів Державного бюджету України підлягають лікарські засоби, включені до Національного переліку основних лікарських засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, і програми медичних гарантій. Таким чином, держава зобов’язується забезпечити населення України препаратами в рамках Національного переліку. Отже, виникає питання, яким чином здійснюватиметься таке забезпечення, якщо поставки препаратів відбуваються з великою затримкою.

Окрім того, механізм закупівель через міжнародні організації є непрозорим. Громадськість не має змоги контролювати процес проведення торгів та визначення переможців, оскільки ці дані не оприлюднюються. Міжнародні організації оприлюднюють дані вже за фактом проведених закупівель. Прихильники закупівель через міжнародні організації наголошують на економії коштів під час їх проведення та додаткову закупівлю препаратів на заощаджені кошти. Однак, як свідчать дані, потреба в лікарських засобах та МВ фінансується державою лише на 19%. До того ж незрозуміло, яким чином визначається показник кількості з урахуванням обсягів фінансування, якщо невідома ціна, за якою закуповуватимуться ліки та МВ. Також у номенклатуру закупівель неодноразово вносилися зміни. Принцип внесення таких змін також є непрозорим та незрозумілим. МОЗ, у свою чергу, оприлюднює далеко не всі накази про розподіл лікарських засобів та МВ, закуплених міжнародними організаціями.