Аналіз закупівель лікарських засобів через міжнародні організації

Нагадаємо, що в 2015 р. закупівлі лікарських засобів та медичних виробів (МВ) за 9 централізованими програмами було передано міжнародним закупівельним агенціям ПРООН, ЮНІСЕФ та Crown Agents. Протягом 2016 р. посадовці МОЗ неодноразово заявляли про успішність таких закупівель та значну економію коштів, проте не оприлюднювали обсяги закупівель та ціни, за якими було придбано препарати. Лише 19 грудня 2016 р. МОЗ України прозвітувало перед профільним комітетом Верховної Ради щодо проведення закупівель лікарських засобів та МВ через міжнародні закупівельні агенції. Наша редакція детально проаналізувала цей звіт та порівняла обсяги закупівель та ціни на препарати із закупівлями МОЗ України у 2014 р.

Методологія

Дослідження базується на інформації МОЗ України щодо здійснення поставок станом на 19 грудня 2016 р., а також даних аналітичної системи дослідження ринку «Pharm­Xplorer»/«Фармстандарт» компанії «Proxima Research». Аналіз звіту, наданого МОЗ, свідчить про те, що в окремих випадках Міністерство зазначає упаковки, в інших — таблетки або флакони. Тобто дані щодо кількості закуплених продуктів потребували приведення до єдиного показника. У цьому дослідженні дані приведені до упаковок, доз (вакцини), грамів (онкологія) та показника DDD — добової дози, рекомендованої ВООЗ. Базою для порівняння обрані закупівлі за тими ж державними програмами у 2014 р.

Постачальники

Згідно зі звітом МОЗ більше ніж 55% ліків та МВ, закуплених за кошти держбюджету 2015 р. через міжнародні закупівельні агенції, ще не поставлені (рис. 1). Адже якщо постачальником визначена міжнародна закупівельна агенція ПРООН, ЮНІСЕФ та Crown Agents або зарубіжний виробник чи дистриб’ютор, який не має в Україні локального представництва, це означає, що постачальник на території України не визначений, оскільки ці компанії не мають ліцензії на оптову торгівлю ліками в Україні. Одним із ключових факторів, яким оперували лобісти передачі державних закупівель міжнародним агенціям, — це виключення посередників (дистриб’юто­рів) із ланцюга поставки ліків і МВ та закупівля напряму у виробників. Однак не було враховано те, що для постачання фармацевтичної продукції у лікувально-профілактичні заклади необхідно мати ліцензію на оптову торгівлю в Україні. Тому перемога в тендері зарубіжного виробника, який не має в Україні локального представництва з ліцензією на оптову торгівлю, не надає економічних переваг, адже додатково необхідно визначити постачальника, логістичні послуги якого мають оплачуватися.

Ми проаналізували структуру поставок препаратів та МВ, закуплених за кошти держбюджету 2015 р. через міжнародні закупівельні агенції станом на 19.12.2016 р., та структуру поставок ліків та МВ, закуплених МОЗ України в 2014 р. за програмами, які передані для закупівлі міжнародним закупівельним агенціям, у розрізі постачальників (див. рис. 1; рис. 2).

Аналіз свідчить, що в 2014 р. постачальниками виступили 28 компаній, із яких 17 дистриб’юторів та 11 виробників. Серед виробників постачальниками виступили 9 вітчизняних та 2 зарубіжні виробники, які мають представництва в Україні та відповідні ліцензії. При цьому майже 76% загального обсягу поставок у грошовому вираженні здійснено саме дистриб’юторами.

У 2015 р. згідно зі звітом МОЗ України постачальниками виступили 32 компанії, із яких 14 дистриб’юторів та 18 виробників. При цьому одним із дистриб’юторів зазначено латвійську компанію «Magnipharma», яка не має ліцензії на оптову торгівлю в Україні. Таким чином, латвійський дистриб’ютор — це додатковий посередник у ланцюгу постачань. Серед виробників також є 3 нові переможці торгів, які не мають відповідних ліцензій в Україні. Тобто ще необхідно замовити логістичні послуги, іншими словами — визначити постачальника на території України. Обсяг поставок виробниками становив 19%, дистриб’юторами — 24%. Щодо 57% постачальники не визначені. Зокрема, у звіті МОЗ зазначено, що постачальниками виступають міжнародні закупівельні агенції. Але ще раз звертаємо увагу на те, що вони не мають в Україні ліцензій на оптову торгівлю. Отже, щодо цього обсягу ще необхідно визначити дистриб’ютора, який здійснюватиме поставки в лікувально-профілактичні заклади.

Таким чином, більше ніж 80% поставок фарм­продукції, закупленої за кошти 2015 р., здійснюватиметься через дистриб’юторів. Виходячи з цього, можна зробити висновок, що виключити посередників із ланцюга поставок за допомогою міжнародних агенцій не вдалося. Навпаки, з’явився ще один посередник в особі міжнародних закупівельних агенцій, а в деяких випадках — і третій посередник в особі зарубіжних дистриб’юторів. Більш детально зупинимося на тому, як змінилися обсяги та структура закупівель за окремими програмами (рис. 3).

Імунопрофілактика (вакцини)

За напрямком «Імунопрофілактика» вакцини закуповували 2 міжнародні організації — ЮНІСЕФ та ПРООН. Загалом у 2015 р. закуплено суттєво більше вакцин, ніж у 2014 р. Слід зазначити, що переважна більшість вакцин закуплена в мультидозових флаконах. Якщо більш детально розглянути, що закуповували міжнародні організації за кошти 2015 р. у порівнянні з 2014 р., звертає на себе увагу наступне.

У рази менше закуплено вакцин для профілактики кору, паротиту та краснухи (у 7 разів) та вакцини проти сказу (у 2 рази). Також менше закуплено вакцин для профілактики кашлюку, дифтерії, правця, гемофільної інфекції й поліомієліту. У той же час у декілька разів більше закуплено вакцин для профілактики гепатиту В та вакцин для профілактики гемофільної інфекції типу В.

У 2015 р. закуплено вакцину для профілактики поліомієліту оральну (Поліо Сабін, виробник «ГлаксоСмітКляйн»). У 2014 р. закуповували вакцину для профілактики поліомієліту інактивовану — Імовакс Поліо виробництва компанії «Санофі». Деякі вакцини залишилися незакупленими, хоча це було передбачено за планом: вакцина для профілактики кашлюку, дифтерії та правця з ацелюлярним кашлюковим компонентом і комбінована вакцина для профілактики кашлюку (ацелюлярна), дифтерії, правця та поліомієліту (інактивована).

Онкологія

У 2015 р. лікарські засоби за цим напрямом закуповувалися агентством «Crown Agents». Спершу розглянемо напрямок дитячої онкології. Обсяги закупівель за багатьма позиціями, що закуповувалися у 2014 р., у натуральному вираженні зменшено. Серед виключень такі препарати, як ганцикловір (закуп­лено майже в 2 рази більше), доксорубіцин, ертапенем, етопозид, метотрексат. Коліместату натрію закуплено у 3 рази більше. Водночас звертають на себе увагу позиції, яких закуплено суттєво менше порівняно з 2014 р. Наприклад, в рази менше закуплено ламівудину та нілотинібу. Слід зазначити, що багато дорогих позицій закуплено в дуже маленькому обсязі (причому заплановані обсяги їх закупівлі зменшено порівняно з 2014 р.). У 2015 р. було закуп­лено багато ліків, що не закуповувалися в 2014 р., зокрема тіогуанін, іринотекан, епоетин бета, епірубіцин, даптоміцин, гідрокортизон, гемцитабін, вінорельбін, вінкристин, бусульфан, амфоцетин В, метилпреднізолон, меропенем, мелфалан, третиноїн.

Ліків за напрямком «доросла онкологія» в натуральному вираженні закуплено менше, проте грошей витрачено набагато більше. Аналізуючи цю програму, слід зазначити наступне. Так само, як у випадку з попередньою програмою («дитяча онкологія»), у 2015 р. закуплено багато позицій ліків, що не закуповувалися у 2014 р. Зокрема — вориконазол, бевацизумаб, бендамустин, бортезоміб, вінкристин, гозерелін, екземестан, кальцію фолінат, капецитабін, ленограстим, мелфалан, трастузумаб. Деякі ліки закуплено в рази менше (зокрема амфотерицин B — майже у 4 рази менше, еритропоетин (епоетин альфа) — у 5 разів менше). Суттєво менше закуплено, наприклад, топотекану. Однак є позиції, яких закуплено в рази більше порівняно з обсягами 2014 р. Наприклад доксорубіцин, іматиніб, лому­стин, месна, нілотиніб.

СНІД

Закупівлею ліків за цим напрямком займався ЮНІСЕФ. За кількістю упаковок, а також у перерахунку на DDD закуплено суттєво менше порівняно з 2014 р. При цьому грошей витрачено набагато більше. Якщо розрахувати середньозважену вартість закупівлі DDD за цією програмою, то у 2014 р. цей показник становив 2,2 грн, а у 2015 р. — 16,1 грн.

Варто звернути увагу, що багато позицій закуп­лено суттєво менше порівняно з 2014 р. Зокрема абакавіру, дарунавіру, зидовудину, ламівудину. У цілому за більшістю позицій закуплено в рази менше ­ліків, за винятком комбінації тенофовір + емтрицитабін + ефавіренц (закуплено більше ніж в 2 рази більше).

Туберкульоз

Закупівлю препаратів за цією програмою здійснювала ПРООН. Деякі позиції за цією програмою закуповувалися більшим обсягом, деякі — меншим. У цілому ліків закуплено суттєво більше за цим напрямком (у перерахунку на DDD). Якщо розрахувати середньозважену вартість закупівлі DDD, у 2015 р. цей показник становить 3,7 грн, а у 2014 р. — 7,9 грн.

Гепатити В і С

За цією програмою ліки закуповувала також ПРООН. У цілому закуплено ліків та витрачено грошей більше. Слід звернути увагу на те, що порівняно з 2014 р. закуплено менше ламівудину (майже в 12 разів). Одну з найбільш дорогих позицій — пегінтерферон α-2a — закуплено в 2 рази менше в натуральному вираженні. При цьому збільшено обсяги закупівель пегінтерферону α-2b і рибавірину (останнього — в 2 рази). Також у 2015 р. закуплено софосбувір, який в 2014 р. не закуповувався. Середньозважена вартість закупівлі DDD за цим напрямком у 2015 р. становила 90,9 грн, а в 2014 р. — 71,6 грн.

КООН

Серед 9 напрямків, переданих міжнародним організаціям, 3 присвячені закупівлям ліків для дітей, хворих на хронічний вірусний гепатит, гемофілію та орфанні захворювання. Ці препарати закуповувалися в рамках програм по Конвенції ООН (КООН) про права дитини (закупівлями займалася ПРООН).

Препаратів для лікування гепатитів у натуральному вираженні закуплено менше порівняно з 2014 р., при цьому грошей витрачено більше. Зокрема, закуплено майже в 2 рази менше рибавірину. Середньозважена вартість закупівлі DDD за цим напрямком у 2015 р. значно вища (149,5 грн) порівняно з 2014 р. (95,7 грн).

Лікарських засобів для лікування гемофілії загалом закуплено в 2 рази більше порівняно з 2014 р. Грошей при цьому також витрачено значно більше, ніж у 2 рази. Середньозважена вартість закупівлі DDD за цим напрямком у 2015 р. становила 4,4 грн, а в 2014 р. цей показник був на рівні 2,7 грн.

Препарати для орфанних захворювань не закуповувалися в 2014 р. в рамках централізованих державних програм. У 2015 р. закуплено та станом на 19.12.2016 р. поставлено в регіони 870 упаковок орфанних препаратів на суму 15,9 млн грн.

Ціни

Очільники МОЗ та інші посадовці постійно звітують про ефективність закупівель через міжнародні організації та значну економію коштів, що дозволяє закупити більше препаратів для українських пацієнтів. Однак аналіз свідчить, що міжнародними агенціями закуплено на 13% менше доз препаратів, ніж закуповувалося МОЗ в 2014 р., при цьому коштів витрачено майже на 30% більше.

Для порівняння цін закупівель міжнародними агенціями в 2015 р. та закупівель МОЗ в 2014 р. ціни були перераховані в долари США. Для закупівель 2015 р. — за середнім офіційним курсом НБУ в грудні 2015 р. Для закупівель МОЗ в 2014 р. — за середнім офіційним курсом НБУ в грудні 2014 р. Також ми відняли від цін МОЗ 7% ПДВ. Порівняння здійснювалося лише для препаратів з однаковою торговою назвою, дозуванням та кількістю в упаковці (таблиця).

За напрямком «імунопрофілактика» міжнародні закупівельні агенції придбали препарати знач­но дорожче порівняно із закупівлями МОЗ Украї­ни в 2014 р., переплата коштів становить близько 1,9 млн дол. Для препаратів для лікування вірусних гепатитів В і С міжнародні організації закупили більшість препаратів дешевше, ніж МОЗ в 2014 р.

За напрямком «онкологія» міжнародні агенції закуповували препарати як для дорослих, так і для дітей. Так, за обома напрямками більшість препаратів закуплено дещо дешевше, ніж закуповувалися МОЗ у 2014 р.

За програмою КООН для лікування вірусних гепатитів та гемофілії ціна закупівлі більшості препаратів міжнародними організаціями також вища за ціни, за якими закуповувало МОЗ у 2014 р.

За програмою «СНІД» більшість препаратів закуплено значно дорожче, ніж закуповувалися МОЗ у 2014 р. За програмою «туберкульоз» міжнародні організації закуповували препарати індійських та українських виробників.

Щодо порівняння з цінами закупівлі МОЗ у 2014 р., то для більшості препаратів вони дешевші.

Окрім цього, деякі препарати були закуплені міжнародними агенціями дорожче, ніж вони закуповувалися в регіональних тендерах 2015 та 2016 р., де ціни зазвичай вищі, ніж у централізованих закупівлях, за рахунок невеликих обсягів.

Висновки

Закупівлі через міжнародні організації не призвели до зменшення постачальників у ланцюгу поставок, навпаки, доданий ще один у вигляді міжнародної організації. Якщо раніше МОЗ оголошувало тендери безкоштовно для держави, то міжнародні організації за це саме отримують комісійну винагороду у розмірі 5–5,5% обсягу закупівлі. За даними Держаудитслужби, МОЗ України коштом держбюджету має сплатити згаданим організаціям майже 111 млн грн комісійної винагороди.

У цілому на закупівлю препаратів за проаналізованими програмами витрачено більше грошей порівняно з 2014 р. При цьому за деякими напрямами закуплено суттєво менше ліків у натуральному вираженні. Наприклад, в рази менше закуп­лено ліків для програми «СНІД». Також менше препаратів закуплено за програмами по онкології. Натомість закуп­лено препарати для лікування орфанних захворювань та збільшено обсяги закупівель препаратів для лікування туберкульозу, вірусних гепатитів, гемофілії та вакцин.

Підбиваючи підсумки аналізу цін, можна за­уважити наступне. Переважна більшість дорогих препаратів (вартістю понад 10 000 грн за упаковку) були закуплені міжнародними організаціями знач­но дорожче, ніж середня ціна в референтних краї­нах, при цьому на деякі препарати — майже у 2 рази. Проте закуплена велика кількість дешевих препаратів, вочевидь, для підвищення показника закуплених препаратів в упаковках.

Якщо порівняти обсяг закупівель препаратів (та сама торгова назва, дозування та кількість в упаковці) в цінах, за якими закуповували міжнародні агенції, та в цінах, за якими закуповувало МОЗ у 2014 р., слід зазначити, що переплата міжнародними агенціями становить більше ніж 2,7 млн дол.

Також залишається відкритим питання щодо складових формування ціни, за якою закуповували фармпродукцію міжнародні організації. Чи включені в них комісійна винагорода закупівельної агенції, митне оформлення та логістичні послуги на території України? Отже, економії коштів, про яку заявляють посадовці, насправді немає. Тому необхідно відмовитися від закупівель через міжнародні організації та передати закупівлі напряму в лікарні або регіони. Такий підхід сприятиме більш раціональному використанню бюджетних коштів та задоволенню потреб лікувально-профілактичних закладів. У подальшому ми більш детально розглянемо і проаналізуємо окремі програми.