- Категорія
- Відео
Максим Карижський: «Фармринку варто готуватися до того, що втручання держави збільшиться»
- Дата публікації
На конференції PHARMA: Стратегічні пріоритети 2026 видавець The Pharma Media Максим Карижський окреслив ключові ризики для бізнес-моделей усіх ланок українського фармацевтичного ринку у 2026 році та в найближчі п’ять років. Головний висновок його виступу — ринку не варто розраховувати на послаблення регуляторного тиску. Навпаки, держава, ймовірно, лише посилюватиме вплив на ціноутворення і правила роботи ринку.
За словами Карижського, базова мотивація держави є цілком зрозумілою: «Український уряд намагатиметься знизити середній чек на ліки для споживача». При цьому, наголосив він, така логіка не є унікально українською. «Нема уряду в світі, який не ставить зараз це завдання», — сказав він, пояснюючи, що зростання вартості лікування стає політично чутливим питанням для все більшої кількості країн.
Карижський пов’язує це з економічним контекстом: державні борги зростають, а доходи населення відстають від інфляції та подорожчання товарів і послуг, зокрема ліків. Саме тому, на його думку, ринку слід виходити не з припущення про зменшення ролі держави, а з протилежного сценарію.
«Треба готуватися до того, щоб втручання держави не просто зменшиться. Треба готуватися до того, щоб втручання держави збільшиться», — заявив він.
Одна з причин, за його словами, — зростання середньої вартості препаратів, що купували українці у 2025 році.
Серед інструментів, які держава може активніше використовувати надалі, він окремо виділив збільшення частки рецептурних лікарських засобів. За його словами, в Україні цей сегмент усе ще залишається відносно невеликим порівняно з низкою країн ЄС. При цьому регулювання рецептурного сегмента має не лише цінову, а й соціальну функцію.
«Вимога рецепту запобігає тому, щоб громадянин, пацієнт купував лікарський засіб, який йому не потрібен. А потрібен йому який? Який лікар прописав», — пояснив спікер.
У цьому контексті Карижський наголосив, що держава дивиться на питання витрат ширше, ніж просто через призму аптечного кошика. «У людей мають лишитись гроші на оплату комуналки, електроенергії, на нормальну їжу для дітей», — сказав він, пояснюючи мотивацію держави обмежувати необовʼязкові витрати на ліки.
Ще один напрямок — антимонопольна політика. «Антимонопольна боротьба напевне триватиме», — підкреслив Карижський. Він додав, що логіка цього процесу очевидна: «Монополія, якщо вона є, вона завжди веде до зростання маржі».
«Медична послуга – це завтрашній день аптечних мереж» — сказав Карижський про джерела доходу аптек. За його словами, у частині європейських країн аптечний бізнес вже знайшов нові джерела доходу в медичних послугах, особливо в Італії і Франції.
Значну увагу у виступі було приділено ролі державних і муніципальних аптек. На думку Карижського, у кризових і прифронтових умовах саме ця модель демонструє зростання впливу. Якщо ж її почнуть масштабувати ширше і додасться кредитування, це може істотно змінити ринок. «Це протягом 12-18 місяців може перевернути розрібний ринок», — сказав він, говорячи про гіпотетичне розгортання більшої державної аптечної інфраструктури.
На його думку, сила таких аптек у тому, що вони дають державі додаткові інструменти контролю й стійкості. «Державні і муніципальні аптеки додають надійність, передбачуваність та контроль цін», — наголосив Карижський. Окремо він підкреслив і безпековий вимір: «В випадку кризи вони не закриються».
Ще один важливий акцент виступу — поступова уніфікація українських правил із європейськими підходами. Саме тому, за його словами, українському ринку потрібно уважно дивитися на зовнішній досвід. «Чому важливий кейс АЗС? Він важливий тому, що це приклад того, як раптово іноземний досвід може стати українською дійсністю», — сказав Карижський.
Окремим блоком виступу стала тема власних торгових марок. Карижський звернув увагу на прогнози про суттєве зростання їх частки на ринку і поставив під сумнів легкість такого сценарію.
«Держава і пацієнт захочуть розуміти на яких майданчиках буде виробництво, чи будуть забезпечені вимоги якості. Держава прагнутиме розуміти, чи відбудуться належні інвестиції, чи будуть ці виробництва локалізовані в Україні» — сказав він.