Українська фармгалузь може інтегруватися до ринку ЄС ще до вступу України

За його словами, процес вступу до Європейського Союзу зазвичай триває сім-вісім років або більше. Україна вже пройшла значну частину політичного шляху: подала заявку на вступ, отримала її визнання та відкрила переговори.

Окремо він зупинився на фармацевтичній галузі. За його словами, у межах оцінки українського законодавства ЄС вже відзначив прогрес України у цій сфері, зокрема завдяки ухваленню Закону «Про лікарські засоби». Качка зазначив, що тепер ключовим питанням є впровадження цього закону.

Наразі Україна перебуває на стадії, коли ЄС має ухвалити рішення про відкриття переговорів за конкретними розділами, об’єднаними у кластери. За словами віцепремʼєр-міністра, на цьому етапі Європейська комісія фактично починає оцінювати, наскільки українське правове регулювання та робота ринку відповідають вимогам ЄС.

Він пояснив, що за умови інтенсивної роботи цей процес може тривати 12–18 місяців і завершитися офіційним рішенням ЄС про те, що відповідний ринок України працює за європейськими правилами та може бути частиною внутрішнього ринку ЄС.

«У фармацевтичному ринку, який є дуже зарегульованим, ця логіка, я сподіваюся, зрозуміла. Ми фактично вже на завершальній стадії переговорів про вступ, хоча вона і не буде дуже короткою — це все одно щонайменше півтора-два роки роботи», — зазначив Качка.

За його словами, перехід до етапу, коли Європейська комісія оцінює Україну, а Україна звітує про виконання критеріїв, дає змогу пришвидшити інтеграцію до внутрішнього ринку ЄС ще до моменту вступу.

Зокрема, це може допомогти пояснювати європейським партнерам логіку того, що українські фармацевтичні виробники та українська продукція можуть використовуватися на ринках ЄС із простішою процедурою або без додаткової сертифікації.

Йдеться про повну взаємосумісність та інтеграцію українських виробників у ланцюги постачання Європейського Союзу.

Європейські правила як інвестиція

Качка зазначив, що адаптація до вимог ЄС має розглядатися бізнесом не лише як додаткові витрати, а як інвестиція у розвиток.

За його словами, будь-яке нове правило або вимога, яка потребує коштів, з точки зору корпоративного управління може сприйматися як загроза. Однак у випадку виходу на ринок ЄС такі витрати варто розглядати в іншій логіці.

«Перехід на європейські правила має сприйматися як інвестиція в розвиток, а не як перепона», — наголосив він.

Качка зазначив, що для роботи на ринку ЄС потрібні інвестиції в обладнання, сертифікацію та навички працівників. Водночас саме ці витрати відкривають доступ до одного з найкращих ринків.

На його думку, для фармацевтичного ринку вимоги щодо GMP, 2D-кодування та інших елементів є саме інвестиціями у розвиток виробництва.

Він додав, що не бачить серед європейських правил таких вимог, які становили б загрозу для бізнес-моделі українських виробників. Навпаки, перехід на європейські правила має дозволити українським компаніям розвиватися на рівні з європейськими виробниками та працювати на глобальних ринках.

Акцент на АФІ та виробничі ланцюги

Окремо Качка звернув увагу на перспективу розвитку виробництва активних фармацевтичних інгредієнтів.

За його словами, Україна та Європейський Союз мають формувати єдиний виробничий ланцюг у фармацевтичній сфері, щоб зменшувати залежність від інших регіонів світу.

Він порівняв це з проблемами, які нині видно в оборонній індустрії, коли окремі компоненти майже повністю виробляються в Східній Азії або за межами України.

Качка наголосив, що український фармацевтичний ринок не має сприйматися як загроза або додаткова конкуренція для ЄС. Навпаки, він може стати додатковою перевагою для європейсько-українського ринку на глобальному рівні.

За його словами, українські виробники здатні швидко впроваджувати зміни, а в середньостроковій перспективі можуть стати надійними партнерами європейських компаній.

Що бізнес має комунікувати державі

Качка також наголосив, що успішна інтеграція до внутрішнього ринку ЄС неможлива без активної участі самого бізнесу.

За його словами, фармацевтичній галузі важливо продовжувати демонструвати, що в Україні є розвинене виробництво, яке орієнтується на європейські практики, використовує європейські технології, обладнання, стандарти виробництва та навчання.

Це, за словами віцепремʼєр-міністра, важливий сигнал і для українського уряду, і для європейських інституцій.

Качка зазначив, що від фармацевтичного бізнесу потрібні чіткі пріоритети. Частина регуляторних питань уже відома — зокрема щодо визнання, лабораторних процедур, GMP та інших напрямів. Водночас можуть бути й додаткові ринки або сфери, які уряд не до кінця бачить без сигналів від бізнесу. Серед таких напрямів він згадав клінічні випробування та необхідність знайти баланс між захистом пацієнтів і розвитком ринку.

За словами Качки, фармацевтичному бізнесу варто чітко визначати свої ніші — або довгострокові, як виробництво активних фармацевтичних інгредієнтів, або нові напрями, які регуляторно підтримуються на міжнародному ринку.

Він наголосив, що для руху на випередження у процесі інтеграції до ринку ЄС державі потрібен постійний зворотний зв’язок від бізнесу.