Стрес — це безумовно негативне явище, але він не є канцерогеном рівня тютюнопаління. Хоча близько 50% пацієнтів та чимало лікарів переконані, що хронічний стрес є фактором ризику розвитку раку, сучасна наука спростовує цей взаємозвʼязок.
Нове дослідження, опубліковане в журналі Cancer, в якому було проаналізовано дані 421 799 осіб, має поставити крапку в цьому питанні.
Дослідники оцінювали психосоціальні стресори за п’ятьма доменами: стосунки, соціальна підтримка, нещодавня втрата близької людини, загальний дистрес і невротизація. Після коригування даних на вік (найбільший фактор ризику раку) не було виявлено жодного звʼязку між невротизацією або загальним дистресом і виникненням будь-якого типу раку.
Гіпотеза про те, що стрес через кортизол пригнічує імунну систему і дозволяє пухлинам рости, не підтвердилася статистично.
Такі фактори, як відсутність партнера, недостатня соціальна підтримка або нещодавня втрата, спочатку корелювали з підвищеним ризиком раку легені, та цей звʼязок майже повністю зникав після врахування фактору куріння. Це свідчить про те, що стрес не викликає рак сам по собі, а спонукає людей до шкідливої поведінки (куріння, вживання алкоголю), яка, власне, і підвищує ризик розвитку пухлин.
Отже, більшість випадків раку — це результат випадкових мутацій або конкретних факторів способу життя, а не нездатність людини перебувати «в дзені» під час життєвих труднощів.
