Розробка системної терапії синдрому Шегрена стала реальнішою

Позитивні результати випробувань двох нових препаратів — телітацицепту та яналумабу — свідчать про перспективу системного лікування хвороби Шегрена, а не лише контролю симптомів.

Результати обох досліджень ІІІ фази представлено на щорічній зустрічі Американського коледжу ревматології (ACR) 2025 року.

У дослідженні з оцінки телітацицепту 381 пацієнта з активною первинною хворобою Шегрена, позитивними на аутоантитіла SSA/Ro, випадковим чином розподілили до групи лікування зазначеним біопрепаратом в дозі 80 або 160 мг або плацебо. Порівняно з плацебо паціжнти з групи телітацицепту (як 160 мг, так і 80 мг) продемонстрували стійке дозозалежне покращення клінічних симптомів захворювання протягом 48 тижнів. При цьому, за словами дослідників, побічні реакції телітацицепту були «дуже легкими» та передбачуваними.

Яналумаб перевірявся у двох взаємодоповнювальних 52-тижневих випробуваннях — NEPTUNUS-1 та NEPTUNUS-2 — які підтвердили безпеку та ефективність цього антитіла. Застосування цього препарату забезпечило статистично значуще покращення індексу активності захворювання (ESSDAI) при сприятливому профілю безпеки. Частота побічних та серйозних побічних явищ була порівнянною з плацебо в обох дослідженнях.

Телітацицепт — рекомбінантний злитий білок, який блокує BlyS (стимулятор В-лімфоцитів) та APRIL (ліганд, що індукує проліферацію), тоді як яналумаб — повністю гуманізоване моноклональне антитіло, що виснажує В-клітини шляхом посиленої антитілозалежної клітинної цитотоксичності та пригнічує їхню активацію й виживання через блокування рецептора фактора активації В-клітин.