Нові штами COVID-19 здебільшого протікають легше, ніж у перші роки пандемії, проте ризики для серцево-судинної системи залишаються. Кардіолог Лариса Міщенко пояснила в інтервʼю РБК-Україна, які ускладнення найпоширеніші, хто у групі ризику і коли варто звертатися до лікаря.
Під час пандемії COVID-19 у пацієнтів спостерігалися серцево-судинні ускладнення в гострий період інфекції та віддалені наслідки, зокрема Long COVID — стан, коли симптоми слабкості та поганого самопочуття зберігалися понад місяць.
Нині циркулюють нові субваріанти SARS-CoV-2, і тяжких наслідків для серця та судин, характерних для 2020-2021 років, практично не спостерігається. Наукові дослідження 2023–2024 років показують мінімальні наслідки для серцево-судинної системи у разі легкого або середньотяжкого перебігу COVID-19.
Найпоширеніші ускладнення включають міокардит, перикардит, венозні та артеріальні тромбози, а також порушення серцевого ритму — фібриляцію передсердь або екстрасистолічну аритмію. У зоні ризику — пацієнти старших вікових груп, особливо з ішемічною хворобою серця, серцевою недостатністю, цукровим діабетом 2 типу або ожирінням.
У здорових або умовно здорових людей серцево-судинні ускладнення після легкого COVID-19 зазвичай не розвиваються. Задишка та прискорене серцебиття можуть бути проявами Long COVID, зумовленими активацією симпатичної ланки вегетативної нервової системи, і зникають протягом 1–3 місяців.
За словами Міщенко, більшість пацієнтів після легкого перебігу COVID-19 не потребують спеціального обстеження у кардіолога, але у разі скарг на задишку, тахікардію чи перебої в роботі серця слід звертатися до сімейного лікаря. При необхідності проводять ехокардіографію, 24-годинне холтерівське моніторування ЕКГ, аналізи на тропонін або NT-proBNP, а при підозрі на міокардит — МРТ серця.
Кардіолог також зазначила, що після відновлення гострої фази COVID-19 фізичну активність можна поступово відновлювати, починаючи з менш інтенсивних навантажень, і прислухатися до свого організму.
Редакторка стрічки новин
