Сергій Кузьміних розповів про викривлену модель функціонування аптек в Україні

Плани з продажів, а не допомога: викривлена модель аптечного ринку

За словами Кузьміних, сучасна українська аптека дедалі більше працює як магазин чи автозаправка. Замість турботи про здоров’я пацієнта — пріоритет на продаж і прибуток.

Фармацевтичні компанії платять мережам за маркетингове просування своїх препаратів. 

«У гру вступає «маркетинг»: компанія платить мережі за просування свого препарату. Результат — аптека пропонує не те, що найефективніше, а те, що вигідніше їй самій – де найбільший «маркетинговий відкат», — пояснив він.

У 2024 році українці купили ліків на 150 млрд грн. Сам фармринок оцінює маркетингові витрати на рівні 20%, Із них майже 30 млрд грн — це маркетингові витрати, тобто переплата за те, щоб побачити конкретні препарати на полицях.

«Вдумайтесь: ми переплачуємо не за ефективність ліків, а за маркетингову боротьбу», — наголосив нардеп.

Маркетинг під забороною, але мережі ростуть

Він також розповів, що у березні 2025 року рішенням РНБО маркетингові платежі між виробниками та аптеками були тимчасово заборонені. Попри скарги аптек на збитки, факти свідчать про зворотне.

«Але факти — інші. У червні в Україні було відкрито 284 нові аптеки. Більшість — саме мережеві. Лідер за приростом — Чернівецька область (+93) та Київ і область (+46). Це — інвестиції. Це — розширення. Це — відповідь на питання, чи справді аптеки «на межі виживання», — написав Кузьміних.

Максимізація прибутків через ВТМ і БАДи

Аптеки активно просувають власні торгові марки (ВТМ) — продукцію сторонніх виробників під брендом аптеки. Пацієнту не повідомляють виробника і не пропонують альтернатив.

«Чому так? Тому що маржинальність ВТМ значно вища і аптеці найбільш вигідно його продавати. В результаті пацієнту нав’язують не найкращий, а «свій» варіант», — пояснив нардеп.

Він також розповів про те, що на полицях зʼявляється все більше БАДів, які замінюють реальні ліки. На них аптеки заробляють сотні відсотків націнки. За І квартал 2025 року українці витратили на БАДи понад 7,2 млрд грн — на 30% більше, ніж торік. 

«Цей ринок — золота жила для аптек, і він не має нічого спільного з доказовою медициною», — додав Кузьміних.

Податкова оптимізація «по-аптечному»

Він також зазначив, що в Україні працює близько 18 тисяч аптек. Згідно з даними Податкової служби, у 2024 році вони виплатили 7,5 млрд грн майже 17 тисячам ФОПів — у середньому 37 тис. грн щомісяця на одного.

При цьому офіційна зарплата в аптеках — трохи більше 9 тис. грн, що вдвічі менше за середню по країні (17,5 тис. грн).

Нагадаємо, колишній народний депутат України Олександр Черненко написав у Facebook, що фармацевтичний ринок — один із найприбутковіших в країні: аптечні мережі стрімко розширюються та відкривають нові точки. Водночас, за його словами, за швидким зростанням приховується масштабне ухилення від сплати податків, що в умовах війни є абсолютно неприпустимим.

Ми також розповідали, що попри гучні заяви про глибоку збитковість і загрозу недоступності ліків, великі аптечні мережі в Україні продовжують відкривати нові торгові точки вражаючими темпами. Дисонанс між словами і цифрами стає дедалі очевиднішим — і привертає увагу як держави, так і громадськості.