З чого складається ціна таблетки в аптеці?

Схема, на перший погляд, виглядає занадто заплутаною. Проте насправді економіка роздрібних продажів лікарських засобів майже не відрізняється від економіки роздрібних продажів соку чи то молочної продукції у звичайних супермаркетах, пише видання.

Перший етап ланцюжка — виробники та імпортери (якщо це імпортні ліки). Другий — дистриб’ютори, які забезпечують логістику в межах країни. Третій – аптеки, що здійснюють роздрібний продаж ліків споживачу.

Якщо розглядати цей ланцюжок формування ціни без маркетингових договорів (без урахування програми «Доступні ліки» та Національного переліку основних лікарських засобів і виробів медичного призначення, до яких застосовуються інші націнки), то механізм виглядає наступним чином.

Наприклад, відпускна ціна упаковки лікарського засобу, з урахуванням всіх податків, виробничих витрат та прибутку підприємства становить 100 гривень.

У дистриб’ютора, залежно від типу лікарського засобу, вартість логістичних послуг (і націнка дистриб’ютора) коливається від 7% до 15%, в середньому – 10%. В результаті чого під час транспортування до аптеки вартість упаковки збільшується до 110 гривень.

Далі – «вклад» аптек. Роздрібна націнка коливається в межах 14-35%, в середньому – 25%. Тобто кінцева ціна лікарського засобу, відпускна ціна якого становить 100 гривень, для споживача в аптеці буде вже 138 гривень – на 38% більше.

Однак найбільшим каменем спотикання ціни на ЛЗ є маркетингові договори. РБК-Україна посилається на дані АПАУ про частку видатків виробників, які ті вимушені платити за маркетингові послуги аптечним мережам ( від 12% до 35%). Тобто виробник має додати у свої видатки на збут (і відповідно у відпускну ціну), в середньому, ще 24%.

Відтак ціновий ланцюжок змінюється: відпускна ціна зі 100 гривень зростає до 124 грн. На етапі дистриб’юторів (плюс ті ж самі 10%) – до 136. І на етапі аптек (плюс ті ж самі 25%) – до 171 гривні! Тобто через маркетингові договори вартість тієї ж упаковки ліків для споживача зростає не на 38%, а на 71%!

Автор публікації зазначає, що оскільки аптечні мережі є кінцевою точкою ланцюжка, їхня дохідна частина відносно більша, порівняно з іншими учасниками: якщо на умовній упаковці дистриб’ютор додає 10% до 100 гривень, то він отримує +10 гривень, а для аптек їхні 25% складають вже 28 гривень (без маркетингових договорів). Натомість маркетингові договори перетворюють ті самі 25% вже на 34 гривні, які заробляє аптека на умовній упаковці з відпускною ціною в 100 гривень. Плюс ще 24% на упаковці, власне, від маркетингового договору. При цьому аптечні мережі не спростовують, що обсяги маркетингових платежів динамічно зростають не тільки в абсолютному вимірі (тобто в гривні), але й у відсотках від продажів. Якщо ще кілька років тому вони становили 15-20%, то зараз впевнено рухаються до 30%.

Детальніше про те, як зміниться ціноутворення на ліки для всіх учасників ринку читайте в матеріалі РБК-Україна.