Високі дози вітаміну D суттєво знижують активність розсіяного склерозу на ранніх стадіях захворювання

Зазначена комбінація початкових ознак захворювання називається клінічно ізольованим синдромом (КІС), хоча КІС не завжди трансформується в розсіяний склероз (РС).

Одним з факторів ризику розвитку РС було визнано дефіцит вітаміну D, який також повʼязаний з активністю захворювання. Проте попередні дослідження з оцінки цього нутрієнту при РС давали суперечливі результати. Враховуючи його імуномодулюючу дію, вітамін D здебільшого перевірявся як додаток до бета-інтерферону.

Метою нового дослідження D-Lay MS, організованого французькими фахівцями, була оцінка безпеки та ефективності вітаміну D (холекальциферолу) як монотерапії при КІС.

Загалом у випробування зарахували 316 дорослих учасників з початком КІС протягом 90 днів і концентрацією вітаміну D у сироватці крові менше 100 нмоль/л, яких розподілили у співвідношенні 1:1 в групи

прийому холекальциферолу 100 000 МО перорально (163 пацієнта)

• або плацебо (153 пацієнти)
• кожні два тижні протягом 24 місяців.

Автори роботи дійшли висновку, що прийом високих доз холекальциферолу знижував активність захворювання при КІС та ранньому рецидивуючо-ремітуючому РС.

Дослідження повністю завершили 288 пацієнтів, і активність захворювання на МРТ спостерігалася у 94 зі 156 пацієнтів (60,3%), які отримували вітамін D, проти 109 з 147 (74,1%), які отримували плацебо. Медіана часу до активності захворювання була значно довшою при прийомі вітаміну D (432 проти 224 днів).

На думку авторів, їхні результати підтверджують доцільність подальших випробувань вітаміну D при РС, включаючи пульсової терапії високими дозами як ад’ювантної.