МОЗ пояснив процес ухвалення рішень експертними командами

Процес оцінювання включає кілька ключових етапів:

1. Включення справи до черги. Адміністратор закладу охорони здоров’я перевіряє документи на відповідність і повноту. У разі недоліків справа повертається на доопрацювання. Якщо документи відповідають вимогам, вони включаються до черги на розгляд експертною командою.

2. Аналіз документів і обстеження пацієнта (за потреби). У день розгляду справи експертна команда отримує доступ до всієї необхідної інформації про стан здоров’я людини. Команда може провести очний, дистанційний або виїзний огляд, а за потреби – направити пацієнта на додаткові обстеження.

3. Фокус на функціональних можливостях. Особливу увагу під час оцінювання приділяють:

• ступеню порушень функціонування органів і систем організму;
• впливу цих порушень на здатність виконувати повсякденні справи;
• потребам пацієнта у реабілітації, соціальній підтримці чи інших послугах.

4. Колегіальне ухвалення рішення. Усі члени експертної команди спільно ухвалюють рішення, яке фіксується у протоколі. У разі рівного розподілу голосів остаточне рішення ухвалює головуючий лікар, чия спеціалізація відповідає профілю справи.

5. Призначення додаткових обстежень. Для уточнення стану здоров’я пацієнта можуть бути призначені додаткові обстеження. Головуючий лікар формує електронне направлення в системі охорони здоров’я. Людину направляють на обстеження одноразово, за винятком випадків, коли виявляють нові діагнози чи порушення, не зазначені у медичній документації.

Експертна команда зобов’язана ухвалити рішення протягом 30 календарних днів із моменту включення справи до черги. Якщо людину направлено на додаткове обстеження, строк розгляду починається з дня завершення цього обстеження.

Рішення ухвалюються відповідно до потреб людини. До основних належать:

• Встановлення чи не встановлення інвалідності, визначення її причини, часу настання та тривалості.
• Подовження тимчасової непрацездатності.
• Встановлення ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках).
• Визначення потреби в забезпеченні спеціальними засобами пересування (автомобіль, електроскутер) та протипоказання до їх використання.
• Визначення обсягів та видів допоміжних засобів реабілітації: технічних засобів реабілітації та медичних виробів.
• Встановлення причинного звʼязку смерті з професійним захворюванням з метою надання виплат і пільг членам сім’ї померлого (за необхідності).
• Рекомендації, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (ІПР):

1. Медична складова: реабілітація у сфері охорони здоров’я, забезпечення допоміжними засобами реабілітації, медичними виробами, санаторно-курортним лікуванням.
2. Соціальна складова: соціальна та побутова реабілітація, звернення до уповноважених органів для отримання соціальних послуг, державної допомоги чи пенсії.
3. Трудова складова: облаштування робочого місця, професійна реабілітація, перенавчання або профорієнтація.
4. Освітня складова: психолого-педагогічна реабілітація, звернення до інклюзивно-ресурсних центрів для комплексної оцінки розвитку.

Рішення вноситься до електронної системи охорони здоров’я, і пацієнт може отримати його у зручний спосіб — особисто, на електронну пошту чи поштою. Якщо пацієнт не згоден із ухваленим рішенням, він має право подати скаргу до Центру оцінювання протягом 40 днів із моменту отримання витягу.