- Категорія
- Новини
Європейський суд має вирішити кризу прозорості під час чергового етапу Pfizergate
- Дата публікації
- Кількість переглядів
-
184
Справа також матиме далекосяжні наслідки для того, як фон дер Ляєн збирається керувати ЄС під час свого другого терміну.
Останньої п’ятниці Європейський суд розпочав слухання у справі, порушеній газетою New York Times проти Єврокомісії: медіа обурила відмову оприлюднити смс-переписку між Урсулою фон дер Ляєн і генеральним директором Pfizer Альбертом Бурлою, в якій йшлося про багатомільярдні контракти на ковідну вакцину.
Як зазначає Euobserver, ця справа виходить далеко за рамки закупівлі вакцин – йдеться про ширшу практику ЄК, що приховує доступ до публічної інформації.
Доступ до документів у ЄС регулюється Регламентом 1049/2001. Та цей наріжний камінь прозорості ЄС стикається з постійними перепонами у впровадженні, оскільки інституціям ЄС дуже легко просто нехтувати своїми обов’язками. У справі «Pfizergate» ЄК зайняла зручну для себе позицію – мовляв, запитуваних [The New York Times] повідомлень не існує, не надаючи при цьому жодних доказів — і явно порушуючи своїм обов’язком вказувати причини під час відмови у запиті на доступ», — пояснює Euobserver.
Видання вважає, що якби суд – єдина в ЄС установа, яка має повноваження притягувати Єврокомісію до відповідальності – став на бік New York Times, це створило б потужний прецедент, змусивши ЄК оприлюднити запитувану інформацію. Ну а це, у свою чергу, може змінити весь ландшафт прозорості в ЄС.
Наразі Європейський суд отримав унікальну можливість встановити новий принцип, відповідно до якого всі форми спілкування, включно з тими, що здійснюються на приватних каналах, таких як WhatsApp і Signal, визнаються частиною загальнодоступної інформації і підлягають запитам на доступ.
Прецедент уже існує: у 2021 році британське Управління Уповноваженого з питань інформації оновило вказівки, згідно яким всі комунікації в приватних каналах підлягають запитам для публічного оприлюднення. У Великій Британії видалення або приховування такої інформації є кримінальним злочином для державних службовців.
«У той час, коли довіра до інституцій ЄС така крихка, підтримання культури секретності ризикує розпалити суспільний цинізм і антиєвропейські настрої як у державах-членах ЄС, так і в країнах-кандидатах, не в останню чергу в Молдові та Грузії», — попереджає Euobserver.