МОЗ анонсувало систему магістерської підготовки протезистів-ортезистів, гармонізованою з ISCED

30 січня МОЗ затвердило перелік спеціалізацій підготовки здобувачів вищої освіти ступеня магістра за спеціальністю 224 «Технології медичної діагностики та лікування» з двома спеціалізаціями: 224.01 Лабораторна діагностика (для підготовки лікарів-лаборантів) та 224.02 Протезування-ортезування (для підготовки протезистів-ортезистів).

Три медуніверситети — Харківський, Львівський та НУОЗ ім. Шупика — вже розпочали процес ліцензування в Міносвіти, тож МОЗ очікує, що вступити на спеціальність 224.02 можна буде цього року і вже подало пропозиції до Мінекономіки щодо виділення місць держзамовлення.

За даними МОЗ, в Україні працює близько 300 протезистів-ортезистів і, «щоби поєднати їхній досвід із найсучаснішими знаннями й освітою», було запроваджено цикли спеціалізації «Протезування-ортезування». Перший з них, що читався на кафедрі екстреної та невідкладної медичної допомоги, ортопедії та травматології ХНМУ, вже завершився: тримісячне навчання пройшли 14 фахівців, як до того мали вищу освіту в галузях «Охорона здоров’я», «Біологія», «Хімічна інженерія та біоінженерія», «Механічна інженерія», «Виробництво та технології» або «Фізична культура і спорт» та щонайменше трирічний стаж роботи за професійними кваліфікаціями «Інженер-технолог-протезист», «Ортопедичний технолог» або «Технік-протезист-ортезист».

МОЗ зазначило, що університетська лікарня ХНМУ у партнерстві з Міжнародним комітетом Червоного Хреста також реалізує проєкт реабілітації пацієнтів з ампутаціями. Згідно з заявою Віктора Ляшка, базою навчання протезистів за сучасними міжнародними стандартами, «новими для України», стане протезно-ортезна лабораторія, що створюється у рамках спільного для цих двох організацій проєкту.