Між керівниками МОЗ розподілили права і обов’язки: навантаження топ-посадовців

Наказ МОЗ України від 02.04.2024 № 562 детально визначає повноваження та обов’язки очільника МОЗ, його численних заступників, а також державного секретаря МОЗ (ім’я якого — на відміну від інших — у документі не вказується).

Серед іншого, очільник відомства, який «є державним експертом з питань таємниць у Міністерстві охорони здоров’я України» отримує широкий мандат на організацію та контроль роботи всіх структур і підрозділів МОЗ та їхнього персоналу, впровадження стратегій МОЗ і координації розвитку майже усіх галузей охорони здоров’я; підписує накази міністерства, представляє МОЗ у публічно-правових відносинах з іншими органами, підприємствами, установами та організаціями в Україні та за її межами. координує стратегічне планування та підготовку пропозицій до основних програмних документів.

Перший же заступник міністра має відповідати здебільшого за практичні аспекти роботи, такі як питання створення єдиного медичного простору, розвиток медичних послуг, забезпечення державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення, координацію розроблення галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я, координацію питань регіональної політики у сфері охорони здоров’я, координацію питань щодо функціонування спроможної мережі закладів охорони здоров’я, госпітальних округів та багато, багато іншого.

Неабиякий тягар обов’язків покладено на головного санлікаря та одночасно заступника міністра МОЗ. Йому доводиться відповідати за численні й надзвичайно різноманітні напрямки:

• розвиток системи громадського здоров’я, формування та реалізацію державної політики у сфері охорони здоров’я, а також захисту населення від інфекційних хвороб, протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, попередження та профілактики неінфекційних захворювань;
• промоцію здорового способу життя та запобігання факторам ризику, попередження та зниження рівня вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення;
• удосконалення надання медичної допомоги учасникам дорожнього руху;
• розвиток національної системи крові та управління системою якості безпеки крові
• заходи із біобезпеки та біологічного захисту;
• організацію співпраці з органами місцевого самоврядування в частині розбудови системи громадського здоров’я;
• питання формування та реалізації наркополітики, моніторинг та оцінювання результатів впровадження державної політики у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, протидії їх незаконному обігу, а також організацію інформування громадськості щодо засад державної політики у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, протидії їх незаконному обігу;
• координацію роботи з питань організації та проведення профілактичних оглядів;
• здійснення повноважень, які належать до компетенції головного санлікаря щодо епіднагляду, запобігання виникненню і поширенню інфекцій, локалізацію та ліквідацію їх спалахів та епідемій, (крім заходів держконтролю та надання документів дозвільного характеру);
• визначення уповноважених осіб на здійснення повноважень головних державних санітарних лікарів відповідних адміністративно-територіальних одиниць;
• координацію формування та впровадження комунікаційної політики за напрямами діяльності;
• координацію роботи щодо збору, обробки та аналіз медичної статистики, діяльності судово-медичної та судово-психіатричної служби;
• координацію програм міжнародної технічної допомоги, бенефіціаром яких є МОЗ.

Втім, головному санлікарю підлягає лише Департамент громадського здоров’я. Міністру ж безпосередньо підпорядковані патронатна служба, директорат стратегічного планування та координації, департамент високотехнологічної медичної допомоги та інновацій; відділ внутрішнього аудиту; головний спеціаліст з питань запобігання та виявлення корупції; головний спеціаліст з цивільного захисту та охорони праці; режимно-секретний сектор; головний спеціаліст з мобілізаційної роботи. У той же час його першому заступнику безпосередньо підпорядковані департамент медичних послуг, фармацевтичне управління; управління медичних кадрів, освіти та науки; управління контролю якості надання медичної допомоги.