Досягнуто нового консенсусу в питанні лікування отруєнь ацетамінофеном

Досягнуто нового консенсусу в питанні лікування отруєнь ацетамінофеном

Група експертів з Університету Колорадо (Денвер, США) оновила рекомендації щодо оцінки, ведення та лікування отруєння ацетамінофеном у відділенні невідкладної допомоги.

Нові рекомендації ґрунтуються на даних медичної літератури та актуальних посібників з токсикологічного контролю. Наголошується, що в роботі були відсутні високоякісні дані стосовно прийняття клінічних рішень, необхідних для лікування отруєння ацетамінофеном. На цю тему проводилося лише декілька контрольованих порівняльних досліджень, присвячених специфічним проблемам, але не веденню таких пацієнтів.

При цьому в Сполучених Штатах і Канаді наразі немає офіційних посібників з лікування отруєння ацетамінофеном, яке характеризується пошкодженням гепатоцелюлярної тканини та несе ризик розвитку ​​печінкової недостатності, котра з високою ймовірністю може загрожувати життю. В той самий час, за останні 25 років на ринку зʼявилися продукти, котрі містять високі дози ацетамінофену, препарати з пролонгованим вивільненням і нові препарати, що поєднують ацетамінофен з опіоїдами або іншими АФІ.

Для досягнення консенсусної думки стосовно схеми прийняття рішень та визначення оптимальної тактики лікування з урахуванням різних сценаріїв експерти використали модифікований дельфійський метод. Зокрема, враховувалися такі сценарії, як ймовірний прийом ліків із пролонгованим вивільненням, одночасний прийом антихолінергічних засобів та \ або опіоїдів, вагітність, вага понад 100 кг тощо.

Консенсусна група наголошує на ролі анамнезу. Неточна оцінка часу внутрішнього прийому може призвести до помилкового висновку про те, що ацетилцистеїн – засіб, що використовується для лікування передозування – пацієнту давати не потрібно або ж його може бути передчасно скасовано, а це потенційно фатальна помилка.

Початкову дозу ацетилцистеїну слід вводити відразу, як тільки потреба у ньому стає очевидною. Рекомендована доза: не менше 300 мг/кг (перорально або внутрішньовенно) протягом перших 20 або 24 годин.

При одночасному прийомі ацетамінофену з антихолінергічними препаратами або опіоїдними агоністами лікування таке ж, за винятком випадків, коли первинна концентрація ацетамінофену, виміряна через 4-24 години після прийому, становить 10 мкг/мл або менше, і необхідність у лікуванні ацетилцистеїном або діагностиці відпадає.