Майже третина пацієнтів із лікарською алергією не намагається зʼясувати свій тригер

В аналізі цих авторів оцінювався 261 дорослий (77% жінки), обстежені на лікарську алергію. Число випадків медикаментозних алергій у цій вибірці варіювалося від нуля (11,1%) до понад 10 (7,7%). У 75,5% учасників відзначався один епізод алергії.

Найбільш поширеною причиною гіперчутливості були

1. антибіотики (55,3%), серед яких лідирував пеніцилін (32%),
2. потім вакцини (14,6%)
3. та нестероїдні протизапальні препарати (6,6%).

У 166 пацієнтів (63,6%) первинна консультація з алергологом завершувалася рекомендацією пройти додаткову підтверджуючу діагностику, наприклад, провести шкірні проби з наступною прямою двоступеневою пероральною провокацією.

17,6% пацієнтів діагноз лікарської алергії був виключений з анамнезу або був класифікований як побічний ефект або непереносимість, 14,2% було проінструктовано уникати прийому препарату через ймовірність розвитку алергії, 2% госпіталізовано для проведення десенсибілізації.

Незважаючи на те, що більшості пацієнтів, у яких була виявлена лікарська алергія, рекомендували пройти додаткове обстеження, майже третина з них не скористалися порадою лікарів.

54 (32,5%) пацієнтів, яким було рекомендовано повернутися до клініки для дообстеження, не завершили діагностику; 35 із них (65%), більше не записувалися на прийом до лікаря.

Автори вважають, що гіподіагностика лікарської алергії може призвести до збільшення витрат на охорону здоровʼя та збільшення частоти побічних ефектів через неоптимальний вибір ліків.

«Одним із очевидних рішень є проведення тестування того ж дня, що й початкова оцінка лікарської алергії, хоча це і створює проблеми з плануванням», — підсумували дослідники.