Лікарська алергія – фатальний чинник при медикаментозному ураженні печінки

Згідно з даними, представленими на конгресі Європейської асоціації з вивчення хвороб печінки (EASL), ідіосинкратичне ураження печінки, індуковане ліками, діагностоване у пацієнтів, які мали історію медикаментозних алергічних реакцій, корелювало з найгіршими клінічними наслідками, включаючи смерть.

Фахівці з Інституту біомедичних досліджень Малаги порівняли клінічні прояви лікарського ураження печінки у пацієнтів із попередньою лікарською алергією та без неї, а також визначили у цьому контексті ризики найбільш популярних препаратів.

З 912 пацієнтів із першим епізодом медикаментозного ураження печінки у 61 (6,7%) була підтверджена попередня лікарська алергія, у 851 (93,3%), відповідно, не було. За даними дослідників, пацієнти з лікарською алергією в анамнезі, як правило, були старшими (60 років проти 54 років) і частіше страждали на хронічні захворювання; в обох групах найпоширенішим було гепатоцелюлярне ушкодження.

В той самий час, пацієнти з попередньою лікарською алергією мали нижчі середні значення лужної фосфатази на момент встановлення діагнозу ураження печінки (1,4 проти 1,6 × ВГН) та більш високі значення АСТ (9,4 проти 6,2;) та АЛТ (12 проти 9,5).

Примітно, що у пацієнтів із попередньою лікарською алергією кількість тромбоцитів була значно нижчою (189 проти 226 x 103/мл).

Летальні результати були зареєстровані у 9 пацієнтів з попередньою лікарською алергією, яка прогресувала до гострої печінкової недостатності (7 померли, двом була проведена трансплантація печінки) – це були переважно жінки з більш високим рівнем загального білірубіну (14 проти 4,2) та АСТ (26 проти 7,8)10 а2.

Таким чином, факторами летального результату при медикаментозному ураженні печінки були визнані: лікарська алергія в анамнезі, гепатоцелюлярне пошкодження, жіноча стать, загальний білірубін, АСТ та кількість тромбоцитів.