«Бігфарму» знову звинувачують у пособництві тероризму

П'ять років тому деякі транснаціональні корпорації – серед яких AstraZeneca, Pfizer, Roche, Johnson & Johnson – звинуватили у хабарництві та підкупі співробітників МОЗ Іраку з метою підписання вигідних контрактів.

У початковому позові, поданому у жовтні 2017 року, більше сотні позивачів стверджували, що кілька великих фармацевтичних компаній робили «корупційні платежі» Міністерству охорони здоровʼя Іраку для отримання контрактів.

На той момент в Іраку перебували ЗС США, і повстанці, які фактично керували МОЗ, відповідно, розглядалися позивачами як терористи. На думку позивачів, фармвиробники знали про цю ситуацію, але її ігнорували.

«Механізм фінансування був прямий: терористи відкрито контролювали іракське міністерство, яке відповідає за імпорт медичних товарів, а відповідачі — всі вони є великими західними постачальниками медичних товарів — отримували вигідні контракти від цього міністерства, здійснюючи корупційні платежі терористам. Ці платежі сприяли поширенню тероризму в Іраку, безпосередньо фінансуючи підтримуване Іраном і навчене «Хезболлою» ополчення, яке вбило або поранило тисячі американців», — зазначалося в позові, в якому також наводилися конфіденційні свідчення дюжини свідків.

Наприкінці 2004 року група, повʼязана з «Хезболлою», почала вимагати від постачальників медичної продукції сплати 20% податку, відомого у шиїтів як «хумс».

Компанії відкидали усі звинувачення. Справа була фактично закрита влітку 2020 року після того, як окружний суддя Річард Леон задовольнив клопотання відповідачів про припинення справи, визнавши вимоги позивачів невідповідними положеннями Закону про боротьбу з тероризмом.

Однак позивачі не здалися і тепер завдяки федеральному апеляційному суду округу Колумбія справа про звʼязки «бігфарми» з терористами набула нового життя.

Представник відповідачів повідомив про те, що компанії розчаровані рішенням суду та продовжуватимуть оцінювати юридичні варіанти.