Рівень цукру після навантаження глюкозою — показник, повʼязаний із фібриляцією передсердь

Проміжні значення інтерпретують як порушення толерантності до глюкози \ предіабет.

Дослідники зі США повідомляють, що у людей похилого віку — особливо у жінок — цей показник асоціюється з розвитком миготливої ​​аритмії.

«Хоча діабет та метаболічний синдром є встановленими факторами ризику розвитку фібриляції передсердь (ФП) у людей середнього та літнього віку, глікемічні показники власними силами не демонстрували чіткого звʼязку з виникненням ФП у когортах без діабету. Крім того, більшість досліджень звʼязку дисглікемії та ФП фокусувалися на глюкозі натще або глікогемоглобіні й не були зосереджені на «вікових» пацієнтах, тобто. групі з найвищим ризиком», — зазначили співробітники Каліфорнійського університету в Сан-Франциско, які провели власне дослідження щодо оцінки ризиків миготливої ​​аритмії в осіб похилого віку.

Дослідники проаналізували взаємозвʼязок між рівнями глюкози натще і після навантаження та неетерифікованих жирних кислот та виникненням ФП у 1876 літніх пацієнтів (середній вік 77,7 років).

За 11,4 року медіани спостереження було зареєстровано 717 випадків ФП. Після поправки на можливі фактори, що спотворюють, зʼясувалося, що рівень цукру після навантаження глюкозою був повʼязаний з виникненням ФП. Звʼязок між постнавантажувальним рівнем глюкози та виникненням ФП був статистично значимий у жінок, але не чоловіків. Також у жінок, але не у чоловіків відзначалася тенденція до звʼязку між рівнем неетерифікованих жирних кислот натще та виникненням ФП.

Автори вважають, що рівень цукру в крові після навантаження глюкозою є маркером «небезпечнішої гомеостатичної дисрегуляції».

«У той час як рівень глюкози натщесерце в основному є наслідком інсулінорезистентності печінки, рівень навантаження на рівні глюкози в першу чергу визначається інсулінорезистентністю скелетних мʼязів і порушенням секреторної функції бета-клітин підшлункової залози. Погіршення здоровʼя скелетних мʼязів і бета-клітин підшлункової залози може сигналізувати про глибше порушення гомеостазу, сильніше системне запалення та окислювальний стрес, а також про серйозне порушення функції серцево-судинної системи», — пояснили дослідники.