Ахалазія повʼязана з пʼятикратним збільшенням ризику раку стравоходу

«Ахалазія – аксіоматизований фактор ризику раку стравоходу. Передбачається, що патофізіологічна причина повʼязана із застійним езофагітом», — зазначили експерти з Каліфорнійського університету в Сан-Дієго, які оцінили ризик розвитку раку стравоходу серед пацієнтів з ахалазією (1866 осіб) порівняно з пацієнтами без цього стану (7464).

За період дослідження було зареєстровано 17 випадків раку стравоходу серед чоловіків з ахалазією та 15 серед чоловіків без ахалазії. Середній час від постановки діагнозу ахалазії до розвитку раку склало 3 роки, і в осіб з ахалазією ризик розвитку раку стравоходу був більш ніж у пʼять разів вищим.

Автори також повідомили про більш високу кумулятивну захворюваність на рак стравоходу серед пацієнтів з ахалазією порівняно з пацієнтами без ахалазії через 5, 10 та 15 років спостереження.

Апостеріорний аналіз показав, що у 12,5% пацієнтів діагнозу раку передував кандидозний езофагіт (середній період – 1,3 роки); у пацієнтів з кандидозним езофагітом порівняно з пацієнтами без кандидозного езофагіту ризик розвитку раку стравоходу був у 18,3 раза вищим.

На думку авторів, із їхніх висновків випливає, що люди з ахалазією повинні проходити ендоскопічне спостереження.

Ахалазія — захворювання, яке супроводжується порушенням моторики стравоходу та недостатньою релаксацією нижнього стравохідного сфінктера при ковтанні. Симптоми — повільно прогресуюча дисфагія при вживанні рідкої та твердої їжі.