Леветірацетам спрацював при спонтанному геморагічному інсульті

Рандомізовані контрольовані дослідження, що підтверджують використання протисудомних ліків як первинну профілактику серед пацієнтів із внутрішньомозковим крововиливом, нечисленні. Відповідно, клінічні посібники не рекомендують профілактику такими препаратами у пацієнтів із гострим внутрішньомозковим крововиливом.

Але, якщо вірити повідомленню французьких фахівців у The Lancet Neurology, леветирацетам ефективний у запобіганні гострим судомам у пацієнтів зі спонтанним внутрішньомозковим крововиливом.

Вони провели своє РКД, яке охопило 50 учасників віком 18 років і старше, що отримали лікування не пізніше ніж через 24 години після початку атравматичного внутрішньомозкового крововиливу легкого та середнього ступеня тяжкості.

Учасників розподілили на дві групи

1. 500 мг леветірацетаму внутрішньовенно кожні 12 годин (24 пацієнти)
2. або плацебо (26 пацієнтів).

Дослідження тривало 6 тижнів. Безперервну електроенцефалограму (ЕЕГ) проводили протягом 24 годин та реєстрували протягом 48 годин. Первинною кінцевою точкою було обрано мінімум один клінічно значущий (або зареєстрований на ЕЕГ) напад, зафіксований протягом 72 годин після початку випробування.

Приступ, який відповідав критеріям, був зареєстрований у 3 із 19 пацієнтів у групі леветірацетаму порівняно з 10 із 23 пацієнтів у групі плацебо. Протягом перших 72 годин усі напади були лише електрографічними.

У порівнянні з групою плацебо найбільш поширеними побічними ефектами, що виникають у групі леветірацетаму були: головний біль (24% проти 39%), біль (40% проти 13%) і падіння (16% проти 30%).

Серйозні небажані явища обмежувалися неврологічним погіршенням через геморагію, а також тяжку пневмонію. У жодній із груп не було зареєстровано випадків смерті, повʼязаних із лікуванням.

Леветірацетам — похідне піролідону з маловивченим механізмом дії, яке застосовується як при фокальній, так і при «великій» епілепсії.