Ми всі впевнені в тому, що що якісний сон повинен бути безперервним. Проте данські вчені несподівано стверджують протилежне.
Їхнє випробування на моделі мишей показало, що трансмітер стресу норадреналін багато разів за ніч пробуджує мозок. Ці «мікрозбудження» повʼязані з консолідацією памʼяті, що означає, що вони допомагають згадати події попереднього дня. І чим довше триває «неспання» під час мікрозбудження, тим краще працює памʼять.
Вважалося, що норадреналін – гормон «зосередженості», рівень якого підвищується під час стресу, – неактивний під час сну. Тому автори нової роботи здивувалися, зазначивши підвищення рівня норадреналіну у мозку сплячих гризунів.
Як виявилось, норадреналін «повністю контролює мікроархітектуру сну».
Титри норадреналіну піднімаються і падають, як хвилі, кожні 30 секунд під час фази сну з нешвидким рухом очей (NREM). На кожному «піку» мозок ненадовго не спить, а на «впадині» він спить. Зазвичай ці пробудження настільки короткі, що сплячий не помічає. Але що вищий підйом, то довше пробудження — і тим більше шансів, що таки помітить.
Під час падіння рівня норадреналіну виникають так звані веретени сну (sleep spindles). Це короткі коливальні сплески мозкової активності, повʼязані з консолідацією памʼяті. Іноді зниження норадреналіну триває від 3 до 5 хвилин, що зумовлює більше циклів веретен сну.
Дослідники зазначили, що у мишей з найглибшими «провалами» рівня норадреналіну слідували триваліші пробудження, які забезпечували більш функціональну памʼять.
За їхніми словами, саме кількість веретен сну, а не «швидкий» сон, — фактор, що визначає запамʼятовування подій та переживань перед сном.
Отримані результати узгоджуються з попередніми даними, що показують, що ми прокидаємося приблизно 100 разів за ніч, в основному під час 2-ї стадії повільного сну, насиченої «веретенами».
