Українські науковці створили кровоспинний засіб для українських захисників

гемостатик /svit.kpi.ua
Розроблений українськими вченими гемостатик. Фото svit.kpi.ua

Кровоспинний засіб, критично необхідний у зоні бойових дій, створили та передають до шпиталів науковці Інституту хімії поверхні імені О.О. Чуйка НАН України.

Про це повідомили у виданні «Світ». Ідея створення ефективного та недорого гемостатика українського виробництва виникла в українського науковця, який став добровольцем під час бойових дій у 2015 році, Андрія Кравченка.

Він розповів виданню, що весь час думав, чому немає українських кровоспинних препаратів, хоча є чимало досліджень з цієї тематики.

У 2015 році волонтери придбали Андрію Кравченку Celox, але він не скористався препаратом навіть під час поранення. Науковець зберіг пакетик, щоб дослідити і створити аналог. 

Згодом вчений звернувся з ідеєю створення кровоспинного композиту на основі наночастинок кремнезему (діоксиду кремнію) до доктора фармацевтичних наук Ігоря Геращенка, дисертація якого була присвячена створенню лікарських засобів, що містять нанокремнезем (зокрема пов’язки для ран), і запропонував відновити дослідження. Ініціативу Кравченка в інституті підтримали, група вчених одразу почала розробку і здобула непогані результати. 

Як зазначили у виданні, днями науковець на своїй фейсбук-сторінці повідомив, що перші зразки кровоспинного засобу вже передала волонтерам і до військового шпиталю.

Кандидат хімічних наук Андрій Кравченко. Фото газета «Світ»
Кандидат хімічних наук Андрій Кравченко. Фото газета «Світ»

Зараз Андрій Кравченко захищає Україну від російських загарбників. За його словами, робота зі створення та поширення українського кровоспинного засобу продовжується його колегами. Один із них – провідний науковий співробітник Інституту хімії поверхні імені О.О. Чуйка, доктор фармацевтичних наук, професор Ігор Геращенко. Він розповів, що нанорозмірний діоксид кремнію (кремнезем) – доступна речовина, оскільки інститут має власне виробництво – Калуський дослідно-експериментальний завод в Івано-Франківській області, який його випускає. 

Геращенко розповів, що вчені вирішили також додати до кровоспинного композиту альгінат натрію, який сприяє утворенню на поверхні рани згустку. Це підвищує ефективність препарату, адже порошок у польових умовах може осипатися. Власне, альгінат натрію теж має гемостатичні властивості.

Професор, доктор фармацевтичних наук Игор Геращенко. Фото газета «Світ»
Професор, доктор фармацевтичних наук Игор Геращенко. Фото газета «Світ»

Зазначається, що альгінат натрію виробляють з бурих морських водоростей, він також недорогий і доступний. Вчені змішали його у необхідних пропорціях з нанорозмірним кремнеземом і таким чином отримали кровоспинну субстанцію. Для зручності та ефективного використання препарат вирішили нанести на бинт, марлю, нетканий матеріал чи м’яку поролонову губку.

Під час поранення матеріал необхідно швидко притиснути до рани та зверху закрити пов’язкою.

Науковці підкреслюють, що спосіб одержання даного композиту захищено патентом України, результат дослідження опублікований в науковому журналі «Теоретична і експериментальна хімія». 

Зазначається, що далі мали відбуватися доклінічні та клінічні випробування, а після них науковці мали отримати сертифікат на застосування виробу. Проте фінальній частині роботи завадила війна. Науковці ухвалили рішення виготовляти кровоспинний засіб у вигляді порошку (без закріплення на носії).

Ігор Геращенко зазначив, що вченим вдалося за власною ініціативою налагодити виготовлення порошкового гемостатика. Препарат фасують у пластикові флакони, споряджають стислою інструкцією для застосування і передають волонтерам і в лікарні.