Стандартні препарати від гіпертонії загрожують здоров’ю нирок

Стандартні препарати від гіпертонії загрожують здоров’ю нирок

Невелике дослідження виявило ризик пошкодження нирок, повʼязаний із прийомом добре вивчених гіпотензивних лікарських засобів – інгібіторів АПФ та БРА.

Як повідомили фахівці з Дослідницького центру дитячого здоровʼя Медичної школи Університету Вірджинії в Шарлоттсвіллі (США), інгібітори АПФ (інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту) та БРА (блокатори ангіотензинових рецепторів) можуть бути повʼязані зі структурним пошкодженням нирок.

Вони виявили цей сигнал небезпеки у дослідженні, в якому описане небажане явище спостерігалося у шести пацієнтів після тривалого лікування інгібіторами ренін-ангіотензинової системи (РАС) – надкласу препаратів, які включають інгібітори АПФ та БРА.

Серед іншого, у звіті задокументовані патологічні анатомічні зміни в клубочкових артеріолах у шести пацієнтів, які приймали інгібітор РАС протягом 6 років і більше.

ʼМи виявили, що у ссавців, включаючи людину, ренін-експресуючі клітини відповідальні за гіпертрофію артеріол у тому випадку, коли вони постійно стимулюються спонтанними мутаціями генів RAS або застосуванням інгібіторів РАСʼ, — уточнюється у звіті.

Відкриття американських вчених важко переоцінити, адже і інгібітори АПФ, і БРА – базові препарати, які прекрасно зарекомендували себе у лікуванні серцево-судинних та інших захворювань. Так, вони використовуються в тому числі й для збереження функції нирок і уповільнення прогресування хронічної хвороби нирок (ХХН). Вони також є стандартом для контролю артеріального тиску, зниження частоти серцево-судинних захворювань та покращення результатів у пацієнтів із серцевою недостатністю.

Проте автори дослідження підкреслюють, що вони розглядають свої висновки як привід для скорочення призначень інгібіторів АПФ і БРА.

Реакція нефрологів та інших експертів на звіт варіювалася від занепокоєння до скептицизму, але більшість згодні з тим, що отримані дані повинні спонукати вчених провести відповідні рандомізовані контрольовані дослідження, які підтвердять або спростують первинні результати.