У Римські діагностичні критерії внесли 3 зміни

У Римські діагностичні критерії внесли 3 зміни

В рамках нової моделі клінічної практики це допоможе скоротити кількість непотрібних діагностичних заходів та покращити стосунки між пацієнтом та медичною установою.

Чимало клініцистів не поспішають з висновками, якщо критерії не виконуються, проте тепер поставити точний діагноз стане простіше.

Запропонована модифікація Римських діагностичних критеріїв IV наведена нижче.

  1. Для клінічної оцінки слід враховувати наявність занепокоєння \\ ʼнастирливостіʼ — коли симптоми заважають повсякденному життю.
  2. Частота симптомів є важливим фактором, який потрібно враховувати — але не є обовʼязковим критерієм для всіх випадків.
  3. Лікарі можуть скоротити критерій тривалості, коли всі інші діагнози можна з упевненістю виключити (для встановлення діагнозу поточні критерії вимагають принаймні 6 місяців від виникнення симптомів та 3 місяці відповідності діагностичним критеріям, за винятком короткострокових станів).

В той же час клінічні критерії мають бути засновані на раніше затверджених Rome IV symptom descriptors and clusters.

Вчені зі Сполучених Штатів обґрунтували переваги внесення змін до Римських критеріїв у статті, опублікованій у журналі Gastroenterology.

«Ми не змінюємо стандартні Римські критерії, необхідні для епідеміологічних та клінічних досліджень. Швидше, ми «транслюємо» ці критерії в клінічну практику. Що ми зробили, то це зберегли якісні симптоми Римських критеріїв IV, додали туди поняття «занепокоєння», щоб переконатися, що симптоми турбують пацієнта, і запропонували скоротити тривалість симптомів до 8 тижнів. Таким чином, діагностика та лікування проводяться швидше», — прокоментували співробітники операційного відділу Римського фонду Центру функціональних порушень шлунково-кишкового тракту та моторики в Університеті Північної Кароліни.