Хронічний риносинусит часто лікують як алергічний риніт

Відповідно до дослідження, проведеного співробітниками Медичного коледжу Університету Цинциннаті, пацієнти, які вважають, що у них алергічний риніт, насправді можуть мати хронічний риносинусит. Звісно, такі помилки можуть призвести до неефективного лікування та погіршення якості життя.

Їхнє дослідження охопило 219 дорослих (середній вік 44,3 року; 63,9% жінок), які звернулися до ринологічної та алергологічної клініки третинного рівня з головною скаргою на «алергічний риніт \ полліноз» в період з травня 2019 року по травень 2023 року.

Чим лікують симптоми: дослідження

В медзакладі 200 з них (91,3%) було діагностовано алергічний риніт; 99 (45,2%) – хронічний риносинусит. У 16 пацієнтів (16,2%) виявили носові поліпи. Крім того, 12 (5,5%) не дали позитивного тесту на алергію, а також не відповідали діагностичним критеріям хронічного риносинуситу. 3,2% відповідали діагностичним критеріям хронічного риносинуситу, але не мали позитивних алергопроб.

Щодо фармакотерапії, то пацієнти з хронічним риносинуситом лікували свої симптоми:

• 25 — лише антигістамінним засобом (25,3%),
• 4 — лише інтраназальним кортикостероїдом (4%),
• 50 застосовували антигістамін + інтраназальний кортикостероїд (50,5%),
• 20 не приймали ні антигістамінний засіб, ні інтраназальний кортикостероїд (20,2%).

Назальні елементи Тесту для оцінки результату хвороб носа та приносових пазух у пацієнтів з алергічним ринітом (SNOT-22), пов’язані з хронічним риносинуситом, включали: потребу очистити ніс, густі виділення з носа, смакові \ нюхові відчуття, закладеність носа. (Автори спеціально використовували SNOT-22, оскільки він міг одночасно вимірювати показники обох станів без потреби в різних опитувальниках.)

«Помилкова» алергія

Завдяки зв’язку між сумою тяжкості перелічених симптомів, виміряною за допомогою шестибальної шкали Лайкерта, і хронічного риносинуситу, дослідники назвали цю суму статистично значущим предиктором наявності хронічного риносинуситу. Зокрема, оцінка 8 або вище з можливої суми 20, яка вказувала б на середній тягар принаймні легкої або незначної проблеми для кожного із симптомів, прогнозувала хронічний риносинусит із чутливістю 64,6% та специфічністю 63,3%.

«У нашій клінічній практиці ми бачили багато випадків, коли пацієнти протягом багатьох років вважали, що у них алергія, і роками шукали лікування від алергії. Однак вони не добивалися полегшення, оскільки у них був хронічний риносинусит… Нам вдалося визначити, що при певних порогових значеннях тяжкості синусових/назальних симптомів пацієнтам слід розглянути можливість хронічного риносинуситу, й ці порогові значення описані в простих термінах, які пацієнти можуть легко застосувати до своєї ситуації», — резюмували автори роботи.

З розумінням того, що медична грамотність залишається проблемою для громадськості, дослідники заявили, що вони не були здивовані тим, що пацієнти шукали ліки від алергічного риніту замість хронічного риносинуситу, враховуючи маркетинг фармпродукції та схожість симптомів обох станів.