Вибір гепатопротектора: фармацевте, допоможіть!

Про головні властивості оптимального препарату для лікування захворювань гепатобіліарної системи в рамках науково-практичного семінару «Мистецтво фармації», організованого ГО «Українська асоціація фундаментальної, експериментальної та клінічної фармакології» розповіла професор кафедри гастроентерології, дієтології та ендоскопії НУОЗ імені П.Л.Шупика, доктор медичних наук, Заслужений лікар України, лікар-гастроентеролог, дієтолог вищої категорії Галина АНОХІНА.

Печінка працює без відпочинку, як їй допомогти?

Симптоми, причини та наслідки порушень роботи печінки

Захворювання печінки дуже розповсюджені, вони вважаються одними з найпоширеніших хвороб сучасності. І це при тому, що багато пацієнтів просто не звертаються по медичну допомогу, адже печінка не болить, на відміну від жовчного міхура, наприклад. За даними ВООЗ, кожна п’ята жінка і кожен п’ятнадцятий чоловік у віці старше 20 років страждають на функціональні дискінезії, холецистит, жовчнокам’яну хворобу або вже перенесли холецистектомію. У старшому віці функціональні порушення ще розповсюдженіші, тому холецистектомія серед популяції пацієнтів 60 + у розвинених країнах випереджає за частотою виконання апендектомію, яка завжди вважалася найчастіше виконуваною абдомінальною хірургічною операцією.

Зверніть увагу, що лікар ніколи не орієнтується лише на результати лабораторних аналізів. Вони важливі, але навіть якщо людина матиме абсолютно нормальні печінкові проби, ми не можемо бути упевненими, що з печінкою все гаразд. Адже проби змінюються лише тоді, коли вже активно відбуваються складні патологічні процеси. Потрібно серйозно постаратися, аби гепатоцити (основні структурні клітини печінки) не були зруйновані численними негативними впливами:

• нездорове харчування, зокрема, переїдання та зловживання жирною їжею;
• зловживання алкоголем;
• несприятлива екологічна ситуація;
• ураження кишково-шлункового мікробіому, при якому мікроорганізми синтезують велику кількість токсинів, що по венозному стовбуру (vena portae) потрапляють прямо у печінку и пр.

На жаль, нерідко фактори впливу поєднуються. Скажімо, люди, які зловживають алкоголем, як правило, погано харчуються і є дуже вразливими щодо вірусних уражень печінки тощо.

Патологічні стани гепатобіліарної системи, як правило проявляються такими симптомами, як: нудота, метеоризм, розлад травлення, закреп та біль у животі (больовий синдром може бути невиразним або відсутнім взагалі).

Холесекреторна функція порушується найчастіше

Як вже наголошувалося раніше, синтез жовчі – найбільш специфічна функція печінки, її порушенням супроводжуються більшість захворювань гепатобіліарної системи. Слід знати, що у формування жовчі беруть учать не лише гепатоцити (вони не містять жовчі як такої, але вони синтезують її компоненти – жовчні кислоти), а й протоки. Велике значення має також функціональний стан жовчного міхура та його сфінктерів.

Складові правильного вибору гепатопротектора

Комплексний препарат чи моносередник?

Препарати, що використовуються для лікування захворювань гепатобіліарної системи відпускаються без рецепта лікаря, адже є безпечними. Але вони відрізняються один від одного за своєю ефективністю та діапазоном фармакологічної дії. Тому перед фармацевтом непросте завдання: потрібно обрати лікарський засіб з поліфункціональним впливом на гепатобіліарну систему і на організм в цілому і при цьому уникнути поліпрагмазії.

При виборі препарату слід зважати на те, що печінка та жовчовивідні шляхи – це складна єдина система з численними функціями.

Дія моносередника порівняно із комплексними засобами завжди обмежена. Адже діапазон фармакологічної дії останніх дозволяє впливати одночасно на декілька основних механізмів розвитку захворювання. Це особливо важливо коли стосується такого багатофункціонального органу як печінка, що виконує безліч біохімічних, детоксикаційних та синтетичних функцій, зокрема, й найбільш специфічну свою функцію – синтез секрету травної системи – жовчі.

Отже, ми повинні обрати поліфункціональний гепатобіліопротектор, який би впливав на всі етапи холесекреторної функції печінки. Такий має містити речовини, що володіють гепатопротекторними властивостями (чи не найвідомішою з таких є екстракт трави артишоку густого), жовчні кислоти (дегідрохолєва кислота), та інші компоненти, що впливають на гепатоцити, протоки, жовч і жовчний міхур.

Поговорімо докладніше про два основних компоненти, що входять до гепатопротектора, найбільш наближеного до ідеалу. Зокрема, про дегідрохолєву кислоту та екстракт трави артишоку густого. 

Щодо надважливих ефектів дегідрохолєвої кислоти

Ця жовчна кислота виконує ту ж роль, що й інші жовчні кислоти, – стимулює холеретичну функцію печінки та всі виділення з жовчю. Слід зауважити, що жовч виділяє не лише жовчні кислоти, а й холестерин, ліпіди, білірубін та велику кількість речовин, які вже не потрібні в організмі (так само як нирки виводять з сечею відпрацьовані речовини, так печінка це робить завдяки жовчі), забезпечуючи таким чином, дезінтоксикацію.

Дегідрохолєва кислота також стимулює виділення у холангіоцитах води та мінералів, включаючи кальцій, запобігаючи зниженню рН жовчі, створюючи оптимальний лужний рН в просвіті тонкої кишки (адже рН в кишківнику має бути лужним, бо кисле середовище сприяє подразненню жовчного міхура, дванадцятипалої кишки аж до розвитку її виразки; ферменти також працюють лише у лужному середовищі), запобігаючи у такий спосіб застою жовчі у серединнопечінкових та позапечінкових протоках.

Дегідрохолєва кислота підвищує бактерицидні та бактеріостатичні властивості жовчі. Це важливо для профілактики запальних процесів в серединнопечінкових, позапечінкових протоках та в жовчному міхурі.

Вона також стимулює вивільнення слизовою оболонкою дванадцятипалої кишки гормону холецистокініну, який стимулює скоротливу функцію жовчного міхура, розслабляє сфінктер Одді і покращує надходження жовчі в просвіт кишківника. Холецистокінін також стимулює ферментоутворюючу функцію підшлункової залози, що покращує процеси перетравлення їжі, завдяки виділенню достатньої кількості панкреатичного соку.

Дегідрохолєва кислота покращує процес емульгування жиру. Адже панкреатичні ліпази (фосполіпази та ліпаза), як відомо, діють лише на емульгований жир.

Важлива властивість цієї кислоти – транспортування жирних кислот та інших жиророзчинних компонентів (жиророзчинні вітаміни А, D, Е, K) у водному середовищі кишківника до дистальних відділів тонкої кишки, де відбувається всмоктування жиророзчинних харчових субстратів. Зниження цієї функції матиме серйозні ускладнення: суха шкіра, що є характерним для холестазу (застою жовчі), погіршення зору, остеопороз (адже кальцій всмоктується з жирами), імунодефіцит, зниження функціонального стану наднирників, порушення репродуктивної функції тощо.

Дегідрохолєва кислота запобігає розвитку кишкового дисбіозу.

І зрештою, ця дивовижна жовчна кислота здатна впливати на психоемоційний стан! Адже жовчні кислоти проходять через гематоенцефалічний барʼєр.

Екстракт трави артишоку густого

Ця рослина дуже добре вивчена. У численних дослідженнях доведено її потужний гепатопротекторний ефект, а також: антиоксидантний, холеретичний, діуретичний, дезінтоксикаційний, гіпохолестеринемічний, гіпоазотемічний та пребіотичний.

Ще одна коштовна якість артишоку густого – його безпечність, що дозволяє використовувати всі його властивості для лікування дітей, вагітних, людей похилого віку тощо.

Резюме

Отже, кожен фармацевтичний виробник прагне створити свій унікальний гепатопротектор. Він має бути безпечним, виробленим у зручній лікарській формі, і відповідати очікуванням пацієнта та його лікаря – ефективно допомагати у лікуванні захворювань гепатобіліарної системи.