- Категорія
- Ліки
Роль фармацевта в менеджменті метаболічного синдрому: реалії та перспективи
- Дата публікації
- Кількість переглядів
-
492
Журналіст, редактор The PharmaMedia
Доктор фармацевтичних наук, професор, завідувачка кафедри клінічної фармакології ІПКСФ НФаУ
Кандидат фармацевтичних наук, доцент
Медики всього світу шукають шляхи подолання пандемії неінфекційного захворювання, що часто називають «Смертельним квартетом», адже метаболічний синдром (МС), про який піде мова сьогодні, об’єднує в собі патології, кожна з яких сама по собі є вкрай небезпечною, а вже, коли вони разом!
Як лікарі всіх спеціалізацій прагнуть допомогти людям, ураженим цією недугою, так і фармацевти не можуть лишатися осторонь.
На кафедрі клінічної фармації ІПКСФ НФаУ дослідили закордонний досвід, з’ясувавши, що фармакотерапією внесок фармацевтів не має обмежуватися.
Про це розповіли завідувачка кафедри д. фарм. наук, професор Оксана МІЩЕНКО та к. фарм. наук, доцент Катерина КАЛЬКО.
Програма менеджменту МС в аптеці: що це і як працює
Існує певна кількість позитивних кейсів наших закордонних колег щодо участі фармацевтів на різних етапах допомоги пацієнтам з метаболічним синдромом (МС). В Україні поки таких підходів не сформовано, але ситуація із постійним зростанням захворюваності на МС, змушує діяти.
Приміром, фармацевти Великобританії традиційно уважно ставилися до пацієнтів з ожирінням і надавали суттєву допомогу таким людям шляхом фармацевтичного консультування. Адже, свого часу, британським чиновникам прийшла ідея використати авторитет фармацевтів, аби стимулювати людей з надмірною масою тіла та ожирінням худнути.
І фармацевти дійсно допомагали! Робили вони це не вмовляннями, а в рамках спеціально розроблених програм управління масою тіла. Результати від їх впровадження були відзначені на рівні профільного міністерства, як значущі, адже, пацієнти демонстрували стійке зниження ваги й зменшення об’єму талії.
Звичайно, фармацевт діє не один, а разом з іншими учасниками міждисциплінарної команди та на засадах підписаної з ним угоди в рамках якої здійснюється скринінг пацієнта (на основі встановлених діагностичних критеріїв). Тобто дії фармацевта регламентовані відповідними нормативними документами.
З метою покращення результатів розроблено також спеціальні навчальні програми для фармацевтів. В рамках такого навчання, спеціалісти фармації отримують необхідні сучасні знання щодо проблематики МС та практичні навички для їх втілення. Цьому щороку присвячується мінімум 40 (!) годин безперервної фармацевтичної освіти.
Роль фармацевта та алгоритм його дій
Головні завдання фармацевта в процесі супроводу пацієнта з МС полягає у наступному:
- Оцінка ризиків;
- Надання рекомендацій щодо модифікації способу життя;
- Сприяння у формуванні прихильності до лікування окремих симптомів/патологій, що складають МС.
Головна мета цього супроводу/менеджменту – зниження ризику розвитку атеросклеротичних кардіоваскулярних патологій та ЦД 2 типу шляхом
- зниження маси тіла на 7-10% за 6-12 місяців,
- зниження ІМТ до 25 кг/м²,
- зменшення окружності талії (ОТ) у чоловіків < 102 см, у жінок < 88 см.
*Фрамингемська шкала 10-річного ризику розвитку серцево-судинних захворювань.
** AHA (Американська асоціація серця)/NHLBI (американський Національний інститут серця, легень і крові).
***IDF – Міжнародна Федерація діабету.
****Критерії, за якими діагностують МС:
за AHA/NHLBI – будь-які 3 з 5-ти:
- абдомінальне ожиріння (ОТ ≥ 102 см у чол., ≥ 88 см у жін.);
- підвищені ТГ ( ≥ 150 мг/дл) або раніше пацієнтові призначалися ЛЗ для зниження ТГ;
- знижений ХС ЛПВЩ (< 40 мг/мл у чол., < 50 мг/мл у жін.) або раніше призначалися ЛЗ для зниження ХС ЛПВЩ;
- підвищений АТ (≥ 130/85 мм рт.ст.) або раніше призначалися ЛЗ для зниження АТ;
- високий рівень глюкози натще (≥ 100 мг/дл) або раніше призначалися ЛЗ для зниження глюкози.
за IDF – абдомінальне ожиріння + 2 з критеріїв:
- ОТ ≥ 102 см у чол., ≥ 88 см у жін.;
- підвищені ТГ ( ≥ 150 мг/дл) або раніше пацієнтові призначалися ЛЗ для зниження ТГ;
- знижений ХС ЛПВЩ (˂ 40 мг/мл у чол., < 50 мг/мл у жін.) або раніше призначалися ЛЗ для зниження ХС ЛПВЩ;
- підвищений АТ (≥ 130/85 мм рт.ст.) або раніше призначалися ЛЗ для зниження АТ;
- високий рівень глюкози натще (≥ 100 мг/дл) або раніше призначалися ЛЗ для зниження глюкози.
за WHO – ЦД2Т (a)/або порушення рівня глюкози натще (b)/або порушення толерантності до глюкози (c)/або зниження чутливості до інсуліну (d) + 2 з критеріїв:
- Абдомінальне ожиріння (співвідношення ОТ до об’єму стегон > 0,9 у чол., > 0,85 у жін. та/або ІМТ ˃ 30 кг/м²;
- підвищені ТГ ( ≥ 150 мг/дл;
- знижений ХС ЛПВЩ (< 35 мг/мл у чол., < 39 мг/мл у жін.);
- підвищений АТ (≥ 140/90 мм рт. ст.);
- мікроальбумінурія (≥ 20 мкг/хв або співвідн. Альбуміну до креатиніну ≥ 20 мг/г).
Українські реалії та перспективи
Як перейти від теорії до практики
Наші фармацевти ніколи не припиняють удосконалюватися. Навіть зараз в умовах воєнного стану, більшість аптек намагаються розширити список послуг для населення. Адже саме нині у людей часто виникають проблеми з елементарними для мирних часів речами – вимірюванням артеріального тиску, визначенням рівня глюкози тощо. Аптеки спроможні закрити цей попит. Нерідко фармацевт за першим столом – медик першого (інколи, єдиний!) контакту для пацієнта. Тож, фармацевтична опіка сьогодні розширила свої звичні межі і включає первинну діагностику (як от при ожирінні або МС) і навіть диференційну діагностику (як, приміром, при риносинуситах).
Аптека, в якій все вище наведене введене до щоденної практики, має багато фоловерів - постійних клієнтів. Вони, своєю чергою, рекомендують цей заклад іншим людям тощо.
Отже, чому б не взяти на озброєння ще й той досвід, про який йшлося сьогодні, й не започаткувати подібну програму у своїй аптеці?