Термічні опіки: тактика порятунку

Як допомогти людині, аби зменшити її страждання і покращити шанси на одужання, розповідає лікарка з медицини невідкладних станів, інструкторка центру симуляційного навчання Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського МОЗ України Галина ЦИМБАЛЮК.

Термічні опіки. Коли людина горить

Найперші дії

1. Припинити процес горіння;
2. Зняти з тіла та рук постраждалого всі прикраси (металеві тощо. Адже, коли посилиться набряк, вони додають ризиків травмування);
3. Оцінити прохідність дихальних шляхів постраждалого та забезпечити прохідність дихальних шляхів;
4. Під час оцінки прохідності дихальних шляхів зверніть увагу на ознаки інгаляційної травми через яку часто розвивається дихальний дистрес, який потрібно запідозрити, якщо наявні:
5. опіки обличчя;
6. сажа в мокротинні;
7. кіптява на слизовій рота.

Термічні опіки. Коли людина не може дихати самостійно

Вогонь ушкоджує не лише шкіру, а й дихальні шляхи

Відкрите полум’я – найчастіша причина найбільш небезпечних опіків, коли пошкоджується значна площа тіла людини й її дихальні шляхи. Отже, у цьому випадку може знадобитися інтубація.

Покази для ранньої інтубації у постраждалих з опіками

1. Ознаки обструкції верхніх дихальних шляхів:
2. захриплість голосу,
3. стридор – шумне, жорстке, грубе дихання,
4. використання додаткових дихальних м’язів в процесі дихання;
5. Значна площа опіку 2-3 ступеню – загальна площа опіку > 40%;
6. Великі глибокі опіки обличчя;
7. Опік слизової ротової порожнини;
8. Ознаки дихальної недостатності:
9. порушення виділення мокротиння,
10. респіраторна втома,
11. порушення оксигенації або вентиляції;
12. Зниження рівня свідомості.

Основні рятівні домедичні заходи при термічних опіках

Дії і застереження

• Якомога швидше накрийте всю опікову поверхню чистими сухими (!) стерильними серветками. Це допоможе попередити або бодай зменшити забруднення ураженої шкіри та усунути вплив повітряних потоків, а відтак зменшить біль.
• Не слід пошкоджувати пухирі (!) та наносити антисептики (!) на уражену шкіру.
• Не слід прикладати холодні компреси чи обливати холодною водою постраждалого. За умови наявності опікової площі < 10%,
• протягом 10-15 хвилин охолодження шкіри слід проводити, але розчинами кімнатної температури (!).
• Потрібно з великою обережністю (!) ставитися до обливання водою, вона може виявитись для постраждалого занадто холодною й призвести до переохолодження.
• Не накладайте тугих пов’язок на рани. Надмірний тиск від тугих пов’язок посилює набряк м’яких тканин та може стати фактором розвитку компартмент синдрому/синдрому стиснення м’язів (це сукупність змін через підвищення тиску в обмеженому просторі організму).
• Якщо у постраждалого площа опіку < 20% — подбайте про термоконтроль (!). Людину слід обкласти сухими чистими серветками і щільно укрити.
• Площу опіків визначають декількома методами, наприклад, за «правилом дев’ятки» або за допомогою долоні (спосіб Глумова).

Правило дев’ятки

Учені встановили, що шкірний покрив:

• голови і шиї становить 9 % від загальної площі шкіри;
• однієї руки — 9 %;
• передньої поверхні тулуба 18 %;
• задньої поверхні тулуба — 18 %;
• однієї ноги — 18 %;
• промежини і статевих органів — 1 %.

Правило долоні (спосіб Глумова)

Невеликі за площею опіки вимірюються за допомогою долоні. Площа долоні дорослої людини складає 1-1,2 % від загальної площі поверхні тіла.

Знеболення і антибіотики при термічних опіках

На етапі екстреної медичної допомоги при опіках, отриманих людиною під час бойових дій, заходи не відрізняються від таких в цивільних умовах.

Отже, для знеболення можна використовувати для постраждалих

ненаркотичні (інтенсивність болю до 6 балів) лікарські засоби:

• парацетамол (від 500 мг і вище),
• мелоксикам (15 мг) або

наркотичні (інтенсивність болю понад 6 балів) ЛЗ.

• Дози наркотичних середників титрують до моменту зменшення болю.
• Наркотичні ЛЗ можуть проявити певні побічні дії, у такому випадку слід застосовувати препарати, що їх нівелюють:

а) налоксон,

б) ондансетрон.

Для оцінки ступеню вираженості больового синдрому можна використати 10-бальну шкалу.

Використання антибіотиків в тактичній екстреній медицині на відміну від цивільної медицини, має свої закономірності:

• Якщо затримується перебування в зоні непрямої загрози («жовтій зоні») на етапі евакуації або
• Постраждалий не може бути вчасно доправлений до шпиталю з будь-яких інших причин.

В індивідуальній аптечці військових наявні антибіотики.

Щодо цивільних постраждалих з травмами очей або проникаючими пораненнями грудної клітки чи живота, якщо затримується госпіталізація, також показані антибіотики широкого спектра дії:

• моксифлоксацин,
• левофлоксацин.

Термічні опіки: важлива інформація

Всі термічні опіки умовно поділяють за ступенем тяжкості на легкі, середньої тяжкості, тяжкі та надзвичайно тяжкі опіки.

Тяжкого ступеня – опіки, що займають понад 10% поверхні тіла.

Чим поширеніший опік і глибше ушкодження, тим небезпечніший він для життя потерпілого.

Опіки ≥ 30% поверхні тіла часто закінчуються летально.

Тяжкість стану потерпілого залежить від поєднання дії різних факторів:

• площі;
• дієвого агента (гарячої пари або рідини, полум’я, предмета, нагрітого до високої температури тощо);
• тривалості дії агента;
• локалізації;
• глибини ураження шкіри і тканин, що лежать під нею;
• віку та стану (супутні хвороби; наявність опіків дихальних шляхів, отруєння продуктами неповного згоряння тощо) потерпілого.

Особливо небезпечні опіки для дітей та людей похилого віку.