- Категорія
- Ліки
Сірчана пробка: підбираємо засоби для «чищення вух» в аптеці
- Дата публікації
- Кількість переглядів
-
7049
Що може бути простіше, ніж очистити вухо від сірчаної пробки ватною паличкою? Багатьом це здається хорошою ідеєю, однак вона може призвести до інфекції і негативно вплинути на слух.
Накопичення воску у слуховому ході зазвичай не викликає скарг. Однак деякі прагнуть будь-що навести ідеальну чистоту у своєму організмі, використовуючи ватні палички. Результат цих «гігієнічних» процедур зазвичай доводиться виправляти провізору. У таких ситуаціях він повинен виконати подвійну роботу: вберегти пацієнта від необдуманих вчинків і звільнити його вуха від дискомфортних сірчаних «пробок».
Проблеми сірчаних пробок: надумані й не дуже
Вушна сірка, або вушної віск, – це секрет сальних і потових залоз, змішаний із роговими клітинами епідермісу зовнішньої частини слухового ходу. Іноді вона також абсорбує волосся або забруднення.
Вушна сірка насправді корисна – вона захищає канал вуха і допомагає підтримувати його добре змащеним. А її кисле середовище має деякі антибактеріальні властивості.
У нормі вушна сірка видаляється із зовнішнього вуха природним шляхом. Все, що перешкоджає цьому процесу, наприклад, звичка постійно носити навушники- «вкладиші», може призвести до утворення сірчаних пробок.
Насправді кількість вироблюваної вушної сірки, а також її колір і консистенція в кожного індивідуальні. У деяких випадках колір сірки може натякати на проблеми зі здоровʼям. Наприклад, насторожити повинен її чорний колір. Якщо це явище одноразове і тільки в одному вусі, турбуватися підстав немає – швидше за все, туди потрапив бруд. Однак якщо за такого симптому вуха ще й сверблять, слід негайно звернутися до лікаря: чорний колір вушної сірки в більшості випадків свідчить про грибкову інфекцію.
Надлишок вушної сірки – причина сірчаних пробок. Це поширена всевікова проблема, яку багато хто намагається вирішити будь-якими доступними методами. Ця помилка набула такого значного поширення, що в деяких країнах косметичні палички перебувають на межі заборони: користувачі ігнорують усі попередження та рекомендації установ охорони здоров’я і наполегливо виколупують вушний віск аж до ушкодження барабанної перетинки.
Тим часом у цій ситуації потрібно діяти мʼякше: за допомогою розчинів і крапель, видаляючи сірчані пробки з вух поетапно. Перерахуємо всі доступні для наших співвітчизників варіанти – від найбільш економічних до препаратів класу «люкс».
«Рідкі» методи видалення сірчаних пробок
Стандартний тривідсотковий перекис водню – мабуть, найбільш рекомендований склад для закапування в зовнішній слуховий хід для розмʼякшення вушної сірки. Після його введення вивільняється кисень, і цей процес запускає руйнування затверділого воску. За кілька підходів він розріджується і випливає природним шляхом. Крім того, вказана речовина діє як антисептик, причому особливо активно – на анаеробні мікроорганізми, які часто заселяють подібні локації.
З цією самою метою використовують краплі на основі холіну саліцилату (наприклад, «Отинум») – похідного відомого, але надто потужного кератолітика, саліцилової кислоти. Крім відлущувальної дії холіну саліцилат справляє також протизапальний і знеболювальний ефект, тому цей засіб рекомендовано передусім не для розчинення вушних пробок, а при запальних захворюваннях слухового ходу (зовнішньому або середньому отиті, тимпаніті тощо). За занадто щільних вушних пробок закапування «Отинум» використовують як підготовчу процедуру, після якої отоларинголог видаляє вушну сірку спеціальними інструментами.
Деякі фахівці рекомендують використовувати комплекс перекису водню і сечовини, потужного кератолітика, ще одного компонента, який часто застосовують для розчинення воску. Разом вони швидше й ефективніше очищують слуховий хід від сірки. Після введення крапель у вухо поєднання сечовини і перекису водню вивільняє кисень, і цей процес запускає руйнування затверділого воску. Крім того, активні речовини препарату цілеспрямовано звужують пори, а також справляють ексфоліативний (відлущувальний) ефект на омертвілий (ороговілий) шар шкіри стінок вушного каналу. Додатковий компонент, тобто сечовина, помʼякшує віск для його легшого виведення з вуха (зазвичай це роблять за допомогою шприца, але можна обійтися і без нього). До того ж вона діє ще й як безпечний кератолітик, допомагаючи тим самим очистити вухо від «сміття», що полегшує основному компоненту, перекису, його роботу.
Сірчана пробка vs безрецептурні кератолітики
З урахуванням того, що планету просто-таки охопила пандемія неадекватного використання вушних паличок, завжди застерігайте своїх клієнтів від небезпеки пошкодження барабанної перетинки. Ні в якому разі не можна вдаватися до непродуманих спроб позбутися від воску за допомогою нігтів, паличок з ватяними наконечниками або ще більш екстремальних предметів – будь-які механічні методи очищення можуть призвести до травми, запалення або зараження ніжною внутрішньої стінки вуха, після чого застосування вушних крапель може бути болючим.
Що ж до крапель, то всі подібні засоби використовують практично за однією схемою.
Піпеткою, маленьким шприцом без голки або спеціальною насадкою (якщо така йде в комплекті) препарат закапують в одне вухо. Після чого потрібно на кілька хвилин нахилити голову, щоб утримати краплі, а потім дозволити рідині витекти. Надлишки необхідно витерти ваткою.
Для повного очищення від воску процедуру слід повторювати один-два рази на добу протягом щонайменше трьох-чотирьох днів. Як правило, в одне вухо за один сеанс можна закапувати до пʼяти крапель засобу, тож не варто зловживати дозами.
Профілактика утворення сірчаних пробок
Для регулярного/рутинного гігієнічного догляду можна використовувати комплексний склад «А-Церумен». Він працює трохи інакше: завдяки поверхневій дії сурфактантів, що входять до його складу, препарат запобігає утворенню сірчаних пробок у зовнішньому слуховому ході й розчиняє наявні.
Профілактику утворення сірчаних пробок здійснюють не частіше одного-двох разів на місяць: у кожне вухо закапують по кілька крапель відповідного розчину, потім закладають у слуховий хід вату і залишають на 30-60 хвилин (або навіть на ніч).
Якомога обережніший догляд
Нагадуйте, що всі «вушні» процедури навіть з нейтральними краплями приховують певні ризики. Наприклад, їх використання протипоказане в разі ушкодження барабанної перетинки або при симптомах, що вказують на це (виділення, біль, запаморочення), а також при будь-якому іншому ураженні вуха (запалення, інфекція або тинітус – дзвін у вухах).
Слід уникати застосування подібних засобів при чутливості до будь-яких інгредієнтів, що містяться у їх складі.
Не рекомендуються ліки у формі вушних крапель особам, у яких раніше спостерігали такі серйозні проблеми, як отити, втрата слуху тощо: будь-які маніпуляції з вушних ходом їм необхідно проводити під пильним медичним наглядом.