Реабілітація в цифрі – які сервіси полегшать роботу лікарів та допоможуть пацієнтам

Які нові цифрові можливості з’явилися для лікарів та пацієнтів у 2025 році? 

Безумовно ключовим проєктом стала поява Особистого кабінету пацієнта ЕСОЗ, що відкриває користувачам доступ до керування деклараціями та персональними даними в електронній системі охорони здоровʼя. 

Сьогодні вже понад 125 тисяч українців авторизувалися у Кабінеті пацієнта та отримали доступ до персонального профілю в системі. Якщо раніше для подання декларації сімейному лікарю чи зміни номера в системі, зазначеного як метод автентифікації, пацієнту треба було йти до медзакладу, то зараз він це може зробити онлайн. У лікарів зменшується навантаження, у пацієнтів – економиться час. 

Також минулого року запрацювала електронна черга на ендопротезування, що відкриває пацієнтам рівний доступ до високовартісних операцій із заміни кульшового, колінного, плечового чи ліктьового суглоба. Усі процеси в системі автоматизовані й прозорі, що усуває ризик корупційного втручання. 

Ще одна важлива зміна – з’явилася Електронна система оцінювання повсякденного функціонування людини. По суті, ми перейшли від застарілої моделі встановлення інвалідності до міжнародних стандартів. Процес збору інформації та передача даних відбувається в електронному форматі. 

До того ж торік вперше відбувся електронний розподіл студентів-медиків в інтернатуру. 

Запрацювала система електронної нотифікації косметичної продукції та Реєстр дезінфекційних засобів. В ЕСОЗ зʼявився функціонал для обліку медобладнання. Препарати налбуфіну та буторфанолу почали відпускати лише за е-Рецептом.

Чимало роботи зробили в напрямку підтримки актуальності даних пацієнта в системі, зокрема, запустили обмін даними з реєстрами (ДРАЦСГ). Тепер записи про померлих пацієнтів автоматично деактивуються. А ще удосконалили процес верифікації в ЕСОЗ неповнолітніх пацієнтів, спростили процес створення зв’язку з законним представником пацієнта, що зменшило кількість ручних дій для медпрацівників. 

З важливого для пацієнтів – розширили канали інформування пацієнтів, запустивши Push-сповіщення в «Дії», а ще – чимало змін у напрямі реабілітаційної складової в системі. Зокрема, впровадили в ЕСОЗ міжнародні шкали оцінювання (RLA-LOCF, WHODAS 2.0 та ін.) та е-Запит на допоміжні засоби (ДЗР). Відтак, лікар бачить історію відновлення пацієнта в його електронній медичній картці. 

Усі ці зміни реалізуються МОЗ та НСЗУ в партнерстві з нами, а також за підтримки та участі міжнародних партнерів, медичної, пацієнтської спільноти.

Останнім часом неабияку увагу приділяють реабілітації, в тому числі й цифровізації цієї сфери. Що стало ключовим драйвером для інтеграції RLA, WHODAS, ASIA та індексу Бартел в ЕСОЗ саме зараз? Чи планується інтеграція інших міжнародних шкал оцінювання, наприклад FIM, GMFCS, MoCA?

Зауважу, що ці інструменти вже застосовуються у практиці фахівців. Змінилося лише те, що зʼявилася можливість вносити їх результати в систему. І це стало наступним етапом реформування реабілітаційної складової в ЕСОЗ після того, як у 2023 році реабілітаційний маршрут пацієнта почали фіксувати в системі на основі міжнародної класифікації функціонування (МКФ). 

Як забезпечується уніфікованість заповнення шкал різними спеціалістами, щоб уникнути суб’єктивності. 

По-перше, спеціалісти проходять навчання. По-друге, використання шкал і передбачає внесення обʼєктивних показників.

Чи дозволяє ЕСОЗ відстежувати динаміку стану пацієнта за шкалами?

Так, відстежувати можна. Адже усі фахівці, які працюють у системі, вносять результати оцінювання стану пацієнта за міжнародними шкалами на всіх етапах реабілітації. Відповідно інші фахівці можуть отримати доступ за згодою пацієнта до результатів попередніх оцінювань і бачити динаміку. 

Як нові інструменти змінять передачу інформації між лікарнями, реабілітаційними центрами та сімейними лікарями? 

За згодою пацієнта така інформація стане доступною в системі для фахівців з реабілітації, до яких він звертається. Дані про стан здоров’я пацієнта ʼходять за нимʼ незалежно від закладу, де він проходить реабілітацію. Така інформація є важливою для подальшого вибору необхідних реабілітаційних втручань, зокрема – призначення допоміжних засобів реабілітації пацієнта.

Чи планується створення «реабілітаційного маршруту» в ЕСОЗ на основі цих даних?

По суті, він вже створений у 2023 році ще на першому етапі реформування реабілітаційної складової в ЕСОЗ, коли почали документувати реабілітаційну допомогу пацієнту в системі на основі міжнародної класифікації функціонування (МКФ). МКФ – «ключ» до розуміння функціонування та реабілітації. 

Лікарі фізичної та реабілітаційної медицини вносять всю медичну інформацію про реабілітаційні втручання, результати обстежень та інші необхідні дані до ЕСОЗ. На основі цієї інформації формується індивідуальний реабілітаційний план пацієнта. Це і забезпечує синхронізацію між учасниками мультидисциплінарної команди та внесення швидких змін (за потреби) до реабілітаційного плану.

Як забезпечується конфіденційність чутливих даних про функціональні обмеження пацієнтів? 

Будь-які медичні дані є конфіденційними та захищаються законом, однак є низка інформації, яка захищається більш суворо. Такими даними є інформація в контексті психіатрії та ВІЛ статусу.

Якщо електронні медичні записи містять дані про стан, інтервенції тощо, які відносяться до чутливих – доступ надається виключно за дозволом пацієнта. За замовчуванням доступ до таких даних має виключно їх автор. Однак, за потреби інші лікарі можуть отримати доступ до чутливих даних. Щоб отримати такий доступ, лікарю треба пояснити пацієнту, чому важливо переглянути ці дані та отримати на це його згоду. Далі лікар має зареєструвати такий дозвіл на доступ до групи чутливих даних в ЕСОЗ. 

Пацієнту, в якого метод автентифікації в системі за номером телефону, надходить на телефон смс щодо доступу до групи чутливих даних. Якщо він підтверджує доступ лікарю, то називає цей код підтвердження. Коли лікар вводить код, то підтверджує дозвіл пацієнта на доступ до даних. Далі вже може працювати з цими даними в системі. 

Чи можливе використання штучного інтелекту для аналізу даних оцінювання та рекомендацій фахівцям?

Про це можна говорити як про візію. Згадаймо, як 8 років тому ми лише обговорювали створення цифрових медичних інструментів в охороні здоровʼя, а сьогодні вони вже успішно працюють. AI вже активно використовується у телемедицині для превентивної діагностики. Цілком реально, що буде застосовуватися для аналізу даних оцінювання та рекомендацій фахівцям. Ми готові це підтримувати і розвивати. 

З листопада 2025 року в ЕСОЗ запроваджено облік допоміжних засобів реабілітації через е-Запит. Які ключові питання у процесі призначення ДЗР існували до цифровізації, і як саме е-Запит їх вирішує?

Хочу наголосити, що в цьому питанні ми лише на першому етапі. Поки ще зарано говорити про зміни, які можуть відчути пацієнти та лікарі, адже в перехідному періоді працює водночас і паперовий процес підтвердження потреби пацієнти в ДЗР. 

Процес отримання допоміжних засобів через органи соцзахисту не змінився. Як і раніше, для цього потрібен паперовий висновок (ВЛК, ЛКК, МДРК, ЕКОПФО тощо). 

Надалі е-Запит як цифровий документ дозволить зберігати інформацію про призначені вироби та їх характеристики в електронній медичній картці пацієнта. Поступово е-Запит витіснить паперові довідки. 

Хто зможе фіксувати в ЕСОЗ потребу пацієнта в ДЗР? 

Це можуть робити лікарі фізичної та реабілітаційної медицини та інші фахівці, зокрема – фізичні терапевти, ерготерапевти, терапевти мови та мовлення, протезисти-ортезисти та інші лікарі у визначених законодавством випадках.

Чи дозволить е-Запит уникнути помилок у виборі засобів?

Е-Запит містить інформацію про ДЗР, зокрема, його характеристику, що полегшує роботу фармацевта в аптеці чи продавця у спецмагазині. Тому вибір засобу  грунтуватиметься на основі призначення. У перспективі фахівець з реабілітації зможе переглядати, які типи ДЗР призначалися пацієнту.

Як забезпечується безперервність роботи системи в умовах навантаження або нестабільного інтернету?

ЕСОЗ є однією з найбільш навантажених та складних ІТ-інфраструктур держави. Система оперує даними понад 34 млн громадян. 

Щоб кожен запит оброблявся швидко, а система працювала без збоїв навіть у «пікові» години, впродовж 2025 року у системі провели масштабну технічну модернізацію. Торік ми оптимізували процеси обробки даних, що дозволило збільшити швидкість роботи центральної бази даних на 20%. Навіть коли зранку одночасно тисячі лікарів по всій країні розпочинають прийом, система стабільно обробляє до 2300 запитів щосекунди. Протягом робочого дня система впевнено тримає рівень працездатності, обробляючи 1250 запитів за секунду.

За останні 90 днів показник безвідмовної роботи системи становить 99,9%. Це означає, що ЕСОЗ працює практично безперебійно, з мінімальним відсотком відмов.