Ключові факти про стан справ на ринку лікарських засобів у 2025 році

Доповідь СPO Proxima Research Сергія Іщенка про підсумки 2025 року у фармацевтичній галузі під час форуму «ФАРМАПОГЛЯД 2026. Досліджуємо новий ландшафт» дає підстави для кількох важливих висновків.  

Перше. Середній чек українця за ліки зростає. Це прямо суперечить меті міністра охорони здоров’я Віктора Ляшка, котру він озвучив щодо 2026 року, – зменшити середній чек українця за ліки. 

За підсумками 2025 року ринок лікарських засобів у грошовому вимірі зріс до 194 млрд грн (+13% у гривні та дещо менше у доларах США). Але зменшився в натуральному вимірі на 3%. Падіння реалізації в аптечному сегменті в упаковках склало ще більше – 4.4%. Тобто скорочення реалізації в госпітальному секторі було меншим за 3%.

Збільшення витрат громадян на ліки стає ще більш вражаючим, якщо взяти до уваги оцінки динаміки населення України у 2025 році. Достеменно відомо, що чисті втрати за балансом народжуваності та смертності склали 317 тис. Крім того, щонайменше 100 тис. молодих людей у віці 18-22 роки виїхали після отримання права на вільний перетин кордону. За різними оцінками, протягом 2025 року додатково підконтрольні території України залишили ще до 300 тис. громадян. Отже, людей поменшало на 600-700 тис., а валові витрати на ліки зросли.

Друге. Середній чек за ліки зріс в аптечному сегменті більше, ніж у госпітальному. Споживання в госпітальному секторі в упаковках не впало і навіть трохи зросло. А зростання госпітального сегмента в грошовому вимірі було дещо меншим, ніж аптечного сегмента. Іншими словами, середньозважена вартість лікарських засобів у реалізації громадянам росла швидше, ніж в госпітальному сегменті.

Третє. Лікарські засоби, на які були знижені ціни, не дійшли до споживача. 

Ціни на перелік топ-100 ліків було знижено. З презентації видно, що від моменту зниження свої ціни тримали Інтерхім, Дарниця, Київський вітамінний завод, Kusum Pharm LLC.

При цьому частка ринку вітчизняних виробників, які пішли назустріч уряду України і знизили ціни на свою продукцію – впала. Продажі препаратів,  ціни на які були знижені в рамках Меморандуму з виробниками, впали на чверть у грошах, а в упаковках – на понад 15%. 

Відбувся зсув продажів у бік більш дорогих препаратів. Середнє зростання цін на фармацевтичну продукцію у 2025 становило 1.9%. Натомість індекс інфляції в країні у січні 2026 до січня 2025 року становив 7.4%. Іншими словами, витрати українців на ліки зросли на 13% на фоні близької до нуля (1.6%) інфляції на цю продукцію. Якщо взяти до уваги падіння ринку в упаковках, це означає зсув попиту до більш дорогих препаратів замість дешевших. 

Схоже, на рівні аптечної реалізації сталася заміна ліків, на які вітчизняні виробники знизили ціни, на дорожчі, в тому числі імпортні, аналоги. Частка імпортних ліків у 2025 році порівняно з 2024 роком, хоч і не суттєво, але зросла і в грошах, і в упаковках: з 63% до 65% і з 38% до 40% відповідно.

Четверте. Тягар зсуву реалізації в бік більш дорогих препаратів майже повністю лягає безпосередньо на плечі громадян.

86% споживання ліків в Україні у 2025 році фінансувалося пацієнтами. Цей стан справ зберігатиметься й надалі. Бюджет програми «Доступні ліки» на 2026 рік – 8,7 млрд грн у 2026 році. Це лише 4.48% всього споживання ліків у 2025 році. Зауважимо: вже в перший місяць 2026 року з коштів, виділених на програму реімбурсації, використано понад 1 млрд грн – значно більше, ніж одна дванадцята частина.

П’яте. Кількість нових аптек у найбільших мережах продовжує збільшуватись. І відбувається це, знову ж таки, за рахунок кінцевого споживача. Число аптек найбільших мереж продовжувало зростати, попри хвилі публікацій у ЗМІ з заголовками про стрімку втрату аптек та очікування черг за ліками. В «сухому залишку», загалом топ-мережі додали близько 400 аптечних точок.

Шосте. За цих умов громадяни ще активніше шукають дешевшу ціну на ліки. Кожна четверта гривня фармринку у 2025 році пройшла через онлайн-замовлення. І є тенденція до зростання: у 2023 році ця частка становила 12%, у 2024 – 20%, у 2025 – вже 25%. Онлайн-замовлення дозволяє суттєво заощаджувати на кожному препараті. Споживач прагне (чи точніше сказати — змушений?) заощаджувати гроші.

Зауважимо: це свідчить про те, що число аптек вже не додає зручності. Люди обирають ціну, а не зручність. Адже відомо, що препарати за онлайн-замовленнями часто доводиться збирати по різних аптеках.

Сьоме. Цікавий факт: у доповіді Proxima Research відсутні дані про появу аптечного сервісу «Укрпошти» та його результати. А сервіс цей вже активно функціонує на ринку. 

Восьме. А що по «Дарниці»? Як сказано у відомому кіно, «заметьте! Не я это предложил». Факти, викладені Proxima Research, додають розуміння того, що відбувалось.

«Дарниця» втратила 2,3 млрд за рік. Це єдиний український виробник, котрий впав у реалізації. Причому не просто скоротився, але впав на 27.4%. І це точно сталося не через ціновий фактор. Адже, як бачимо вище, продажі зсувалися у бік більш дорогих (а не дешевих) препаратів. Я здивуюсь, якщо цей факт не буде доданий представниками «Дарниці» до матеріалів розслідування АМКУ щодо наявності змови на аптечному ринку. 

Показовим є кейс з препаратом Вінпоцетин з групи комодіті-маркет. У 2025 році з чотирьох різних Вінпоцетинів (чотирьох різних виробників) – частка препарату Дарниці впала з понад 85% до менше ніж 20%. Вінпоцетин Лекхіму мав певний сплеск, але так і лишився на позначці менше ніж 5%. Вінпоцетин харківського «Здоров’я» зріс з 10% до 27%. Вінпоцетин Астрафарм (м. Вишневе Київської області) зріс феєрично – з 5% до майже 50%. Чи були ці коливання зумовлені тільки ціною? А от і ні. Увага: упаковка дарницького препарату коштувала 10.2 грн, упаковка найдешевшого («Здоров’я») – 6.2 грн, лекхімівська упаковка за 10.4 грн суттєво не змінила частку ринку, а от упаковка найдорожчого – астрафармівського за 10.8 грн – зросла вдесятеро. Тобто зміна часток ринку у цих препаратів була зумовлена чим завгодно, але не ціною.

Без деталей, те саме можна сказати про ринок Ацетилсаліцилової кислоти та Мефенамінової кислоти. В обох кейсах присутнє різке падіння продукту «Дарниці».

А от в динаміці часток Праміпексолу чи Ізосорбіду різних виробників чітко видно дію цінового чинника. Чому? Може, тому що там немає препарату виробництва «Дарниці». Тобто відсутній неціновий чинник впливу.

Словом, державні органи мають цілком конкретний матеріал для роздумів. Побачимо, які висновки зроблять регулятори та законодавці у 2026 році.