Марина Слободніченко: Україна фактично вже є частиною європейської фармацевтичної безпеки

Пані Марино, Ви від самого початку розробки Акту про критичні ліки активно відстоюєте інтереси України. Як вони збігаються з інтересами Європи щодо фармацевтичної безпеки?

Питання фармацевтичної автономії з кожним роком в Європейському союзі набуває дедалі більшої ваги. І на це є ряд причин. Починаючи з уразливості ланцюгів постачання ліків, яка виникла під час COVID -19, до війни росії проти України, яка теж демонструє нагальність питання фармацевтичної безпеки. Тож Європа має перейти від тренду ʼдешево і глобальноʼ та обрати вектор ʼстабільно і в Європіʼ. Бо ліки є не лише товаром, а й елементом стратегічної безпеки Європейського союзу, кожної країни члена ЄС зокрема, а також країн — кандидатів в ЄС. Юридичний інструмент, який для цього обрали в ЄС, є Акт про критичні ліки (CMA — Critical medicines act). Метою цього Акту є зменшення залежності у фармвиробництві від третіх країн та диверсифікація виробництва. Зокрема вибудовується стратегія виробництва АРІ (активних фармацевтичних інгредієнтів) в ЄС або в країнах ближчих до ЄС де є спроможності.

Яку роль відіграватиме Україна в стратегічній автономії ЄС? 

Через війну Україна фактично вже є частиною європейської фармацевтичної безпеки. Ми маємо спроможну і потужну фармацевтичну галузь, яка виробляє як критичні ліки, так і АРІ. Наші заводи відповідають стандартам GMP. Україна експортує ліки в ЄС та має свої виробничі майданчики в країнах ЄС. Наші фармкомпанії входять в Critical medicines alliance. Україна вже ратифікувала Угоду про спільні закупівлі, чим засвідчила факт повноцінного партнера в механізмі спільних закупівель критичних ліків. 

Ця угода вирішує три ключові завдання. По-перше, вона дозволяє Україні долучатися до стратегічних партнерств з іншими учасниками Угоди про спільні закупівлі. 

По-друге, наші виробники можуть вже входити в ланцюги постачання лікарських засобів в ЄС, також можуть бути учасниками з боку постачальників. 

По-третє, Угода дає можливість Україні впливати на цінові сегменти, на номенклатуру в рамках закупівель через свого представника в керівних органах Угоди.

Тож Україна як країна-кандидат впевнено може відіграти важливу роль у стратегічній автономії ЄС, бути частиною європейської фармбезпеки, а не лише отримувачем допомоги. І, між іншим, це було дуже чітко висвітлено під час конференції в Литві в грудні 2025 року.

Чим Акт цікавий саме для України? 

Положення, про які йдеться, стосуються статей, що регулюють процедури закупівель: тепер у них зазначено, що країни-кандидати можуть брати участь у таких закупівлях за наявності відповідної двосторонньої угоди.

У статті про стратегічні партнерства зазначено, що в контексті переговорів про вступ Комісія підтримує поступове наближення країн-кандидатів до acquis ЄС у сфері фармацевтики. Мета цього – сприяти поетапній інтеграції країн-кандидатів до внутрішнього ринку Союзу та зміцненню стійкості ланцюгів постачання критично важливих лікарських засобів.

Такі правки закладають основу для укладення двосторонніх угод та стратегічних партнерств з країнами-кандидатами, зокрема й Україною. 

Загалом це створює підґрунтя для залучення країн-кандидатів як партнерів ЄС, сприяючи солідарності, безпеці постачання, інноваційній співпраці та доступу до активних фармацевтичних інгредієнтів. Україна може стати надійним партнером ЄС у формуванні стійких ланцюгів постачання, беручи участь у процедурах закупівель, визначених Актом.

Крім того, ці положення вигідні не лише з точки зору забезпечення потреб ЄС: вони також означають, що українські пацієнти зможуть отримувати якісні лікарські засоби на рівні з мешканцями країн Євросоюзу.

Який наразі статус Акту про критичні ліки? Чи можна його вважати остаточно прийнятим? 

Наразі Акт перебуває в так званому статусі трилогу. Річ у тому, що прийняття актів в ЄС відрізняється від процедури в Україні. Голосування Європарламентом Акту ще не означає його прийняття. Тож наразі хронологія подій наступна. У березні 2025 року Єврокомісія подала пропозицію по Акту. В грудні 2025 року Рада ЄС сформувала свою позицію щодо нього. В січні Європарламент проголосував за Акт. Тож це означає, що умови для розгляду акту в трилозі створено і тепер розпочнуться перемовини між цими трьома інституціями. На цьому етапі фактично правки не подаються, бо це так звана «negotiation stage», а не «amendment stage». Але на практиці саме в трилозі можуть з’явитися уточнюючі формулювання. В той же час завдяки спільній роботі МОЗ і Комітету здоров’я нації та підтримки партнерів з ЄС, а загалом через правильну стратегію Єврокомісії і Європарламенту ми можемо побачити в тексті Акту про критичні ліки положення, які підсвічують роль країни – кандидата в ЄС у фармацевтичній безпеці Євросоюзу. 

Щодо остаточного варіанту Акту наразі зарано говорити: прийнята версія Європарламенту є лише їхнім мандатом для трилогів (тристоронніх перемовин ЄК, ЄП та Ради). Під час цих перемовин текст Акту може суттєво змінитися, адже позиції Ради та Парламенту значно різняться.

Позиція Ради має особливо сильний голос, оскільки вона відображає інтереси та політику держав-членів ЄС, тоді як Парламент представляє голос громадян Союзу, їх очікування та пріоритети. Тому, значно важлива фасилітація діалогу саме в цій площині. 

Наразі в Раді ЄС головує Кіпр із гаслом «Автономний союз. Відкритий для світу», що демонструє їхню готовність до конструктивного процесу. 

Крім того, у трилогах Єврокомісія виступає як фасилітатор, тому ми продовжуємо активний діалог із нашими колегами з Комісії, щоб залишатися на одній сторінці та підтверджувати нашу готовність до подальшої співпраці та інтеграції. Зокрема плануємо візит в Брюссель 23 лютого разом з представниками українського фармбізнесу.