Віктор Ляшко: «Фінансовий захист повинен стосуватися і пацієнта, і медичного працівника»

Наразі в системі охорони здоровʼя затверджено 27 стратегічних документів різного рівня, ключовим є Стратегія розвитку системи охорони здоровʼя до 2030 року, яка була прийнята урядом у минулому році. Її стратегічні цілі:

• універсальний доступ до якісних медичних послуг (акцент на первинку, розвиток багатопрофільних медзакладів, ширший доступ до програми «Доступні ліки», формування культури здорового способу життя);
• посилення координації та управління системою охорони здоров’я (інтеграція з євростандартами, підготовка до надзвичайних ситуацій у сфері охорони здоров’я, вдосконалення системи фінансування та використання ресурсів, контроль якості медичних послуг);
• розвиток людського капіталу та залучення інвестицій (впровадження кращих програм навчання, стажування, БПР, розвиток університетських лікарень, розвиток медичної інфраструктури, модернізація обладнання, створення нових робочих місць та гідних умов праці).

Первинка – основа системи

Віктор Ляшко зупинився на тому, як має стратегічно розвиватися система первинної медичної допомоги. Він спростував тезу про те, що в Україні зменшується кількість сімейних лікарів і запевнив: впродовж останніх 4 років їх кількість утримується на рівні 27 тисяч (у 2018 році було менше як 18 тис.).

Аби визначити реальне навантаження на сімейних лікарів, проводиться верифікація пацієнтів. Адже населення України через повномасштабне вторгнення зменшилося, багато українців виїхали за кордон або стали внутрішніми переселенцями. Також він вказав на нерівномірний розподіл сімейних лікарів. Тож ключовим завданням є наближення медичної допомоги до місць проживання людей (віддалених населених пунктів, сіл, або й великих міст, де не вистачає сімейних лікарів).

Також зросла капітаційна ставка на послуги ПМД. Якщо всі роки війни вона становила 786 грн, то у 2025-му збільшилася до 844 грн, а у 2026-му планується розрахункова капітаційна ставка в 1009 грн, що дозволить збільшити заробітну плату сімейним лікарям.

Як залучити сімейних лікарів туди, де їх не вистачає

Також Віктор Ляшко озвучив пропозиції, які мають заохотити лікарів працювати там, де вони особливо потрібні.

Зокрема, це виплата 200 тисяч гривень «підйомних» для студентів-медиків, які погоджуються працювати в медзакладах, що обслуговують сільське населення та на прифронтових територіях.

Додатково передбачено кошти в бюджеті на закупівлю ЗОЗ квартир для таких медичних працівників. Ще одним стимулом буде введення додаткових коефіцієнтів до капітаційної ставки — 1,1 для всіх сільських територій, 1,2 — для територій бойових дій. Все це сприятиме створенню рівномірного доступу пацієнтів до медичної допомоги, а також забезпечуватиме фінансовий захист медиків.

Нове обладнання постачається цілеспрямовано

Презентуючи кроки з модернізації системи охорони здоров’я, Віктор Ляшко наголосив на тому, що дороговартісне обладнання постачається в лікарні не хаотично, а з огляду на маршрути пацієнта та відповідні потреби спроможної мережі. Яскравим прикладом стало те, як забезпечується обладнанням мережа закладів з лікування інсультів. Так, впродовж останніх 4 років туди було поставлено 233 КТ на суму 3,56 млрд грн. Все обладнання змонтоване, працює, й це дало змогу підвищити показник цільового (згідно з маршрутизацією) довезення пацієнтів з інсультом до 92%.

Також зросла кількість закладів, які надають медичну допомогу при інфаркті – з 60 у 2020 році до 90 у 2025-му. Упродовж 2023-2024 рр. було закуплено та встановлено й запущено в роботу 56 ангіографів на загальну вартість 1,02 млрд грн.

Тож наступне завдання – робота над тарифами ПМГ за цими напрямками. Віктор Ляшко повідомив, що МОЗ проводить консультації з кардіохірургами, аби зрозуміти, які питання потребують доопрацювання, щоб кожен пацієнт, якому необхідна така медична допомога, отримав її в межах своєї територіальної доступності, якісно і безоплатно.

Екстренка – завжди актуально

Однак у період пандемії та в умовах війни розвиток екстреної медичної допомоги потребує особливої уваги. Тож міністр переконаний, що сьогодні, з урахуванням ситуації на певних територіях, потрібні нові підходи до розрахунку пунктів базування бригад екстреної медичної допомоги. Зокрема, наразі існує потреба у створенні 80 нових тимчасових пунктів ЕМД.

Також потрібна нова методика розрахунку кількості бригад в центрах екстреної медичної допомоги – не тільки з урахуванням кількості викликів за день, а й часу потенційного доїзду (з огляду на стан доріг в областях, особливо до населених пунктів, віддалених від обласних центрів). Міністр визнав, що забезпечити доїзди в установлені нормативи по часу інколи неможливо саме з цієї причини. Також він нагадав, що до базової капітаційної ставки з надання ЕМД вперше застосовуються такі корегувальні коефіцієнти: 1,1 – на територіях можливих бойових дій, 1,26 – на територіях, де такі дії ведуться активно, а також гірський коефіцієнт (1,2).

Далі міністр нагадав про технічне оновлення парку автомобілів «швидкої» впродовж останнього часу й повідомив, що на разі МОЗ з фахівцями поставили перед собою завдання переглянути підходи до того, скільки автомобілів якого класу потрібно і де саме.

Інноваційні методи лікування мають стати доступнішими

Низка стратегічних документів стосується наступного пріоритетного напрямку – онкології. Серед них – затверджена Стратегія надання онкодопомоги, напрацьовані рішення РНБО та МОЗ. Міністерство їх виконує, водночас допомагаючи органам місцевого самоврядування вирішувати питання впровадження інноваційних методів лікування раку, запевнив міністр. У 2024 році у заклади, які надають медичну допомогу онкопацієнтам, поставлено 16 лінійних прискорювачів на суму 505 млн грн, а за останні 5 років – 42 МРТ- апарати на суму понад 2 млрд грн (35 з них вже змонтовано). Цьогоріч планується вирішити питання з ПЕТ-КТ діагностикою шляхом закупівлі циклотронів, виробництва радіофармпрепаратів. На це виділено кошти.

Буде створено державну установу з контролю якості меддопомоги

При цьому Віктор Ляшко зазначив, що забезпечивши доступ пацієнтів до діагностики і лікування, водночас потрібно гарантувати не лише їх якість, а й безоплатність.

«На жаль, ми бачимо, що навіть при закупівлі державою обладнання, при належному тарифі НСЗУ на оплату послуг, трапляються випадки, коли пацієнт оплачує за послугу «в кишеню». І саме тому розпочато автоматичний і фізичний моніторинг з боку МОЗ та НСЗУ», – сказав міністр. З метою забезпечення фінансового захисту пацієнтів проводиться й моніторинг наявності та використання закладами охорони здоров’я необхідного переліку ЛЗ. Загалом буде перевірено 748 лікарень.

Також міністр навів успішний приклад моніторингу якості надання медичної допомоги пацієнтам з підозрою на гострий мозковий інсульт, коли на рівні МОЗ були створені експертні групи, до яких було залучено понад 50 експетрів, котрі перевірили 61 лікарню в 16 регіонах України.

Тому МОЗ вирішило переформатувати одну з підпорядкованих йому установ в державну установу по контролю якості надання медичної допомоги.

«Ми розуміємо, що в одну державну установу ми не зможемо набрати таку кількість експертів, щоб охопити кожну окрему нозологію. Тому ключова задача – створити адміністративний і потужний аналітичний центр», – сказав Віктор Ляшко.

Експерти працюватимуть по контракту, вони виїздитимуть у відрядження, допомагатимуть перевіряти якість меддопомоги у ЗОЗ за тими напрямками, які МОЗ пріоритизує. Найпершими під моніторинг потраплять заклади з найнижчим рейтингом.

Моніторинг як гарантія якості

Наразі НСЗУ проводить свої моніторинги. Зокрема, у 2024 році їх було 143, ще 26 планових і 13 позапланових проведено в першому кварталі 2025 року. Сума перерахунків за результатами фактичних перевірок 2024 року становила 161 млн грн, а за результатами автоматичного моніторингу – 5, 2 млрд грн.

Такі кроки не завжди належним чином сприймаються з боку керівників закладів, а, можливо, й з боку медпрацівників, визнав міністр. «Але ми повинні розуміти, що без належної якості немає руху вперед», – сказав він. Тому потрібно не перекладати вину один на одного «по вертикалі» (менеджмент на місцях – на НСЗУ чи навпаки), а обговорювати проблеми, знаходити спільні компромісні рішення.

Листи очікування: електронна черга

Окреме питання: якщо на надання певних послуг в повному обсязі не вистачає затверджених тарифів ПМГ, має бути чітко врегульована процедура формування листів очікування, щоб кожен, хто потребує безоплатної планової медичної допомоги, міг її отримати.

Такі листи в першу чергу почнуть формуватися на ендопротезування, повідомив міністр. У рамках бюджету 2024 року було закуплено 12434 одиниці протезів та 124 комплекти медичних інструментів на загальну суму 180 млн грн. «Ми визначили перелік закладів охорони здоровʼя, які будуть проводити безоплатне ендопротезування. За 2 роки закупили різні ендопротези, аби покрити потребу пацієнтів у них. Відпрацювали механізми. Тепер черга буде тільки електронною. Це допоможе чітко зрозуміти: якщо не вистачає коштів, слід звернутися до Міністерства фінансів. Якщо ресурсу вистачає, а проблема тільки в організації менеджменту, тоді врахуємо це для інших нозоологій», – сказав Віктор Ляшко.

Так само надаватимуть послуги зі слухопротезування – для цього визначено понад 40 закладів охорони здоров’я. Тепер такі послуги будуть доступними і в тих регіонах, де раніше не виділяли кошти з місцевого бюджету на закупівлю слухових апаратів – централізовано їх закуплено 24 тисячі.

Доступ населення до якісних і безпечних лікарських засобів

Окремо міністр акцентував на тому, що доступність ефективних і безпечних ліків також є не лише фінансовим захистом пацієнта, а й надзвичайно важливою складовою якісної меддопомоги в цілому.

Програма «Доступні ліки» щороку розширює номенклатуру. Однак у 2024 році було прийнято рішення збільшити горизонтальну доступність програми. Міністр пояснив цей крок, опираючись на аналіз попередніх років, який засвідчив зростання кількості виписаних і погашених рецептів у великих містах і вкрай обмежений доступ до програми пацієнтів із сільських населених пунктів. Попри те що їм виписували рецепти на «Доступні ліки», вони не могли ними скористатися – не було де погасити такі рецепти.

Тому протягом 2024 року МОЗ реалізувало низку кроків, які сприяють «горизонтальному» розширенню програми на віддалені населені пункти – за рахунок співпраці з Укрпоштою, мобільних аптечних пунктів, спрощення регуляцій для відкриття сільських аптек та надання можливості працівникам первинки отримати контракти від аптечних пунктів і відпускати ліки за програмою.

Це вже дало перші реальні результати. Держлікслужба провела оцінку механізму розширення доступу на ФАПах в різних регіонах України – на сьогодні функціонує 1325 точок відпуску ліків, які працюють за таким алгоритмом. Найбільш ефективними виявилися Полтавщина – 160 точок, Дніпропетровщина – 151, Сумщина — 136.

Показовим є і той факт, що у 2024 році вперше за всю історію програми «Доступні ліки» перевиконано її бюджет, було перерозподілено додаткові кошти всередині програми. А незабаром всі аптеки будуть зобов’язані працювати з реімбурсацією.

Також міністр повідомив про те, що розглядається можливість придбання лікарських засобів з дисконтом від держави від 10 % до повного 100% погашення вартості.

Окреме завдання – регулювання цін на лікарські засоби. Реформа лише розпочалася, втім, на старті вже вдалося знизити ціни на лікарські засоби від виробників (мається на увазі два переліки Топ-100 лікарських засобів та ще 200+ позицій). Зниження цін у цих позиціях є стійким.

«Зараз запускається Національний каталог цін, і ми рухаємося до того, щоб ціни на лікарські засоби були доступними», – сказав міністр.

Перспективи запровадження чекапів

Віктор Ляшко зазначив, що турбота про здоров’я пацієнта – це ще й залученість його самого до цього процесу. Тому вже цьогоріч планується перезавантаження процедури профілактичних оглядів. МОЗ готове додатково стимулювати сімейних лікарів до проведення чекапів для українців. Пацієнтів же можна стимулювати тим, що проходження чекапу винагороджується єПідтримкою, промокодами на знижки чи бонусами (наприклад, знижками на ліки або послуги в аптеці). МОЗ провело з цього приводу наради з сімейними лікарями, узагальнить всі пропозиції й найближчим часом презентує алгоритм.

«Ми будемо рухатись в цьому напрямку, паралельно запускаючи кабінет пацієнта, в якому він бачитиме все: призначення, його стан здоровʼя, надані та доступні послуги. Орієнтовно старт має відбутися у серпні, далі він буде удосконалюватися. Ключова задача: ми повинні розпочати комунікацію з пацієнтом через його кабінет», – сказав міністр.

Україна прагне створити лікарні європейського зразка

Медична реформа, яка відбувалася останнім часом на тлі децентралізації передбачала: державний, національний рівень забезпечує оплату медичної послуги, громади – модернізацію і ремонти закладів охорони здоровʼя. Однак з деяких причин, в тому числі й через війну, не всі громади можуть адекватно модернізувати матеріально-технічну базу ЗОЗ. Тому на державному рівні прийнято рішення про підтримку інвестиційних проєктів з будівництва та матеріально-технічного переоснащення закладів сфери охорони здоров’я у різних регіонах України (загальна вартість – близько 6 млрд грн).

Міністр відзначив, що в лікарнях повинні бути умови, однаково комфортні, як для пацієнтів, так і для медиків. «Медики у нас уже давно європейського зразка, тому наша ключова задача зараз – створити їм умови і дати все необхідне, щоб пропагувати українську медицину в Європі й у світі», – сказав Віктор Ляшко. Принагідно він повідомив, що на сьогодні вже підписано 64 меморандуми про міжнародне медичне партнерство між українськими закладами охорони здоровʼя і європейськими, а також США, Канади, Австралії, та 17 міжвідомчих угод між МОЗ України і міністерствами охорони здоровʼя інших країн. «Це допомагатиме нам рухатися вперед, обговорювати питання, які нас турбують, зокрема, з урахуванням євроінтеграційних процесів», – переконаний міністр.