Валерій Зуб: «Онкостратегія-2030 має кілька стратегічних цілей, реалізація яких стане своєрідною революцією в галузі» 

Війна «прикрасила» статистику раку 

У 2024 році уряд виділив 2,3 млрд. грн. на закупівлю ліків та медичних виробів для дитячої та дорослої онкології. Загалом, закупівлі онкопрепаратів становлять 26% загального бюджету МОЗ на централізовані закупівлі ліків у 2024 році. Крім того, цьогоріч вперше укладено трирічні договори на закупівлю онкопрепаратів за рахунок держбюджету. 

Яка наразі ситуація з онкозахворюваністю в Україні та які її останні тенденції? 

За даними провідних дослідників рівень смертності від злоякісних новоутворень у світі за останні 100 років перемістився з 10 на 2 місце, поступаючись лише смертності від хвороб системи кровообігу. Україна в цьому плані має подібні до світових тенденції. До повномасштабної війни в Україні щороку фіксували 130-140 тис. випадків раку і 80 тис. смертей від нього. У 2022 році виявили всього 93 тис. нових випадків, що на 22,3% менше ніж у 2021-му. Близько 40 тис. осіб померли. На жаль, ці цифри не означають зменшення кількості захворілих, вони свідчать про відсутність у державних органів повної інформації про ситуацію з онкозахворюваністю. Адже повномасштабна війна ускладнила ведення статистики.

На сьогодні будь-яке оперування цифрами буде не зовсім доречним, оскільки частина пацієнтів перебуває за кордоном, частина – на тимчасово окупованих територіях, також є недооблік смертей. Однак точно можна сказати, що спостерігається, по-перше, певна занедбаність випадків раку (люди рідше проходили обстеження, відповідно, діагностували онкологію частіше на останніх стадіях), по-друге, деяке зменшення летальних випадків, оскільки медицина не стоїть на місці й лікарі вчаться досконаліше давати відсіч раку. 

Однак ні для кого не секрет, що війни завжди впливали на стан онкологічних захворювань, тому, ми очікуємо зростання діагностування злоякісних новоутворень вже в найближчі роки, і готувати систему до цього ми повинні вже зараз.

Чи вплинула на превенцію раку політика НСЗУ щодо оплати послуг з ранньої онкодіагностики?

Так, однозначно. Такі ініціативи завжди позитивно впливають на результат, адже проходження регулярних обстежень дає змогу виявити рак на ранній стадії, а відтак збільшує шанс на одужання та збереження життя. 

Можливості онкозакладів зросли

А яка ситуація в онкозакладах щодо можливостей лікування за ПМГ? І чи висуває НСЗУ якісь особливі умови для них?

Коштів у закладів достатньо, і на забезпечення пацієнтів необхідними ліками, і для виплати зарплат, і щоб поступово оновлювати обладнання та проводити ремонтні роботи, про що свідчать фінансові залишки на рахунках онкоцентрів. Щодо умов ПМГ, то НСЗУ на своєму сайті щороку публікує вимоги до пакетів меддопомоги щодо обсягу медичних послуг, який надавач зобов’язується надавати за договором відповідно до медичних потреб пацієнта (специфікація). Нічого надскладного для виконання там не міститься, все націлено на покращення якості надання онкодопомоги.

Чи задоволені онкозаклади останніми змінами щодо централізованих закупівель та можливостями здійснення власних?

Маю зауважити, що ДП «Медичні закупівлі України» з року в рік роблять неабиякий прогрес в закупівлях онкопрепаратів. Так, були певні труднощі, зокрема, в перші місяці повномасштабного вторгнення, коли значно ускладнилося транспортування ліків та й загалом вся логістика. У 2021 році ліки для онкопацієнтів закупили, однак вони залишалися на складах: розвести їх по онкоцентрах було проблематично, але навіть тоді вдалося врегулювати проблему в доволі стислі терміни. На сьогодні ситуація контрольована.

У 2024 році уряд виділив 2,3 млрд. грн. на закупівлю ліків та медичних виробів для дитячої та дорослої онкології. Загалом, закупівлі онкопрепаратів становлять 26% загального бюджету МОЗ на централізовані закупівлі ліків у 2024 році. Крім того, цьогоріч вперше укладено трирічні договори на закупівлю онкопрепаратів за рахунок держбюджету. 

Також Медзакупівлі змінили підходи до розвезень: везуть не всі замовлення, а невеликими партіями відповідно до потреби, орієнтуючись на залишки, а також формують незнижуваний запас потрібних ліків для уникнення дефіциту в лікарнях. Це значно покращило ситуацію з ліками для онкопацієнтів. Крім цього, ми розширюємо доступ українців до інноваційного лікування онкології. Зокрема, цьогоріч лікарні вже почали отримувати дороговартісні лінійні прискорювачі. 

Щодо власних закупівель – онкозаклади є фінансово спроможними для цього.

Ліки для онкопацієнтів – орієнтир на інновації

Чи вважаєте достатньою кількість та якість ліків для онкохворих у Нацпереліку? 

Вважаю кількість та якість, яка є зараз, мінімально, але поки що недостатньою. Звісно, з часом є намір розширювати Нацперелік новими онкопрепаратами, працювати є над чим. Водночас уряд постійно доповнює Нацперлік новими позиціями. Будемо робити все можливе і неможливе, щоб пацієнти отримували більше ліків без оплати або з мінімальною доплатою.

Наскільки вітчизняна фарма «підставляє плече» у лікуванні онкопатології?

Можу з упевненістю сказати, що вона залишається на варті забезпечення наших громадян необхідними ліками. Час від часу отримую запрошення від українських фармацевтичних компаній прийти й наочно ознайомитися з їх діяльністю, і те, що вони працюють та розвиваються в таких надскладних умовах – вражає. Однак щодо онкопатологій, то тут, враховуючи специфіку, здебільшого йдеться про імпортні ліки, але вітчизняна фарма точно має великі перспективи.

Чи зросте цінова доступність лікування онкопацієнтів після запровадження паралельного імпорту? 

Так, однозначно. Цінова доступність інноваційних та оригінальних препаратів – це одна з цілей запровадження паралельного імпорту, і онкологія – не виняток.

Що потрібно аби інноваційне лікування онкохворих в Україні стало буденною реальністю? 

Попри важку фінансову ситуацію в країні та війну, і парламент, і уряд роблять все, щоб боротьба на «онкологічному фронті» була якісною. Саме тому, інноваційне лікування онкохворих в Україні стає доступнішим. Ідеться про закупівлю 15 лінійних прискорювачів, у 2024 році циклотронів, допоміжних будівельних послуг та супутнього обладнання для виробництва радіофармацевтичних препаратів, а також МРТ, КТ, зокрема, у 2025 році ПЕТ-КТ сканерів для діагностики пацієнтів у центрах ядерної медицини.

Які перспективи позитивної динаміки клінічних досліджень, котрі «дали збій» під час війни, чи передбачено це Онкостратегією? 

Я є одним з тих у парламенті, хто найбільше адвокатує питання проведення клінічних досліджень, адже свого часу сам започаткував це в Чернігівському онкоцентрі. Ще тоді я розумів їх цінність для пацієнтів, для кого це – остання надія на життя. Наразі я роблю все, аби вже найближчим часом ми відчули позитивну динаміку в цьому напрямку. Моє завдання як законотворця – передусім створити законодавче підґрунтя, тому наразі активно працюю над законопроєктом щодо удосконалення відповідальності за порушення встановленого порядку доклінічного вивчення, клінічних випробувань і допуску на ринок ЛЗ. Адже не може бути кримінальної відповідальності за процедурне порушення, про яку тоді законодавчу привабливість для клінічних досліджень можна говорити?! 

В Онкостратегії про клінічні дослідження також йдеться, як один з її авторів я не міг не згадати про те, за що вболіваю.

Онкостратегія: цілі досяжні? 

Які ініціативи влади вважаєте справжнім проривом для поліпшення якості та доступності лікування онкопацієнтів? 

Перше і найголовніше – це те, що у 2024 році Кабмін нарешті затвердив Національну стратегію контролю злоякісних новоутворень на період до 2030 року та План дій з її реалізації на період до 2025 року. Вся онкологічна спільнота згуртовано працювала над Стратегією й чекала на її ухвалення, адже це своєрідний «дороговказ» для гілок влади на різних рівнях, який позитивно вплине на якість і доступність вчасного та якісного лікування онкопацієнтів.

Окрім цього, хочу відзначити низку попередніх ініціатив та рішень, які вже дали свій результат і продовжують позитивно впливати на стан онкології в Україні:

• Парламентські слухання на тему: «Організація протиракової боротьби в Україні. Проблеми та шляхи їх вирішення», за результатами яких Постановою ВРУ було ухвалено відповідні Рекомендації;
• Рішення РНБО «Щодо профілактики, ранньої діагностики та лікування злоякісних новоутворень» і Указ Президента України, яким це Рішення було введено в дію;
• Оновлені Стандарти медичної допомоги в галузі онкології;
• Закупівлі обладнання і вдосконалення закупівельних процедур в цілому;
• Запровадження ПМГ, що стало справді революційним рішенням;
• Рамковий договір між урядами України та Франції щодо офіційної підтримки проєкту з влаштування модульних лікарень в Україні. Передбачає залучення фінансової підтримки у формі пільгового кредиту на суму 35 млн євро;
• Рамковий договір між урядами України та Франції щодо офіційної підтримки проєкту з модернізації діагностики та лікування раку молочної залози. Передбачає оснащення українських медзакладів сучасними мамографами. Сума фінансування проєкту становить понад 11,6 млн євро;
• Додаткова домовленість щодо Меморандуму про взаєморозуміння між МОЗ України та Philips Medical Systems Nederland B.V. Передбачає отримання українськими медзакладами 102 систем МРТ для окремих спеціалізованих онколікарень, обласних/міських лікарень інтенсивного лікування та найбільших спеціалізованих дитячих лікарень тощо. Нещодавно частину з договорів ми вже ратифікували у ВРУ й запустили в роботу.

Чи плануються подібні ініціативи надалі, в тому числі й у рамках Онкостратегії – 2030? 

Звісно, реалізація Онкостратегії має кілька стратегічних цілей, реалізація яких теж стане своєрідною «революцією» в галузі:

• Забезпечення ефективного функціонування спроможної мережі ЗОЗ, що забезпечують надання медичної допомоги пацієнтам з онкозахворюваннями, якісних медичних послуг із діагностики, комплексного лікування та реабілітації на основі мультидисциплінарного підходу.
• Запровадження багаторівневої системи заходів із профілактики злоякісних новоутворень з урахуванням наявної та оновленої інформації про розподіл та інтенсивність впливу чинників їх виникнення, зокрема поведінкових факторів ризику, системне інформування населення про такі чинники та популяризація здорового способу життя.
• Підвищення рівня виявлення онкозахворювань на ранній стадії за рахунок створення окремого завдання державної інформаційної політики з метою формування поміркованої онкологічної настороженості та заклику до профілактичних оглядів, а також введення пілотних програм із виявлення онкозахворювань, зокрема програм із рутинного або обов’язкового онкоскринінгу.
• Забезпечення надання онкопацієнтам медпослуг з якісної та доступної паліативної, психологічної та реабілітаційної допомоги.
• Удосконалення функціонування державної централізованої системи збору, обробки та аналізу спеціальної медичної статистичної інформації щодо показника онкозахворюваності, передбачивши заходи для посилення аналітичної складової такої інформації.
• Підвищення рівня професійної освіти медпрацівників і збереження кадрового потенціалу ЗОЗ, що надають спеціалізовану меддопомогу онкопацієнтам. 
• Забезпечення проведення фундаментальних і прикладних наукових досліджень з питань онкології на принципах доказової медицини, розвиток міжнародного партнерства з питань онкології.

Як ці завдання конкретизує План реалізації Стратегії?

Під кожне завдання передбачено певні заходи. Наприклад, для «забезпечення населення якісними медичними послугами з діагностики та лікування онкозахворювань» такими заходами визначено оновлення медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги онкопацієнтам та удосконалення їх клінічних маршрутів. Начебто все виглядає просто, але, повірте, для лікарів це створює цілий пласт кропіткої та поетапної роботи.

Профілактика та реабілітація – не за залишковим принципом

Чи можливе під час війни достатнє фінансування дієвих і масштабних профілактичних заходів, зокрема. реального скринінгу?

Звісно, під час війни в першу чергу «закриваються» питання оборони держави. Але я завжди наголошую: зараз онкопацієнти борються за життя одразу на двох напрямках. До того ж здійснювати профілактичні заходи та скринінг – дешевше, ніж лікувати занедбані випадки.

Можливо, масштабне фінансування профілактичних заходів, в т.ч. скринінгу, неможливе в тому обсязі, як хотілося б. Водночас такі заходи вже відбуваються і це – радує. Наприклад, пишаюся своїм колегою – професором Ковальовим О.О., який на території Запорізької області реалізував чимало пілотних проєктів скринінгу РШМ за допомогою виявлення ВПЛ та інших інфекцій, що передаються статевим шляхом, методом самостійного забору, використовуючи для цього певні тести.

Великим досягненням для галузі став Наказ МОЗ України від 05.08.2024 р. № 1368 «Про забезпечення скринінгу і ранньої діагностики окремих видів раку та моніторингу стану здоровʼя пацієнтів з груп ризику».

Також у Проєкті Держбюджету-2025 передбачено 104,3 млн грн на імунобіологічні препарати проти ВПЛ асоційованої патології для вакцинації дівчат, що забезпечує потребу на 36,7% (за оцінками МОЗ потреба на 2025 рік становить майже 284,7 млн грн). В Україні планується запровадження такої вакцинації як обов’язкової для запобігання раку шийки матки (за умови підтвердження її доцільності). Я над цим багато працював і вважаю, що це дійсно змінить ситуацію на краще.

Чи функціонуватиме цілісна система реабілітації для онкопацієнтів? 

Питанням реабілітації в Онкостратегії приділена окрема увага. Підхід до цього комплексний, тож напрацьована система, яка забезпечить надання онкопацієнтам медичних послуг із якісної та доступної паліативної, психологічної та реабілітаційної допомоги.

Маркери досягнення результатів

Яких результатів очікувати від реалізації Онкостратегії й чи виставлено критерії виміру її ефективності? 

Впровадження Стратегії матиме ключове значення для ефективної та систематичної боротьби з онкозахворюваннями, які є однією з основних причин смерті не лише в Україні, а й світі. Ця стратегія дасть можливість комплексно підходити до лікування раку, уніфікувати підходи та скоординувати зусилля в боротьбі з раком на всіх рівнях. Результати очікується досягнути в конкретних напрямках, зокрема: забезпечення первинної профілактики онкологічних захворювань та сприяння їх ранньому виявленню, покращення доступу пацієнтів до спроможної мережі закладів охорони здоров’я, підвищення рівня професійної освіти медичних працівників, поінформованість населення, забезпечення реабілітації, догляду та паліативної допомоги онкохворим пацієнтам та підтримка їх доглядальникам на всіх рівнях тощо. 

Щодо основних критеріїв виміру її ефективності, то показниками досягнення стратегічних цілей є:

• зниження щороку на 2% смертності від онкозахворювань;
• підвищення рівня загальної та безрецидивної тривалості життя онкопацієнтів;
• підвищення щороку на 0, 5% частки онкопацієнтів, які перебували на обліку 5 і більше років з моменту встановлення діагнозу, порівняно із попереднім роком;
• підвищення щороку на 1% показників виявлення випадків онкозахворювань, діагностованих на ранніх стадіях, порівняно із попереднім роком;
• покращення якості надання медичної допомоги онкопацієнтам та підвищення якості їх життя.