У 2024 році на онкозакупівлі буде витрачено майже 26% бюджету, виділеного МЗУ – які ліки й обладнання очікувати

У 2024 році на онкозакупівлі буде витрачено майже 26% бюджету, виділеного МЗУ – які ліки й обладнання очікувати /freepik

МЗУ на замовлення МОЗ забезпечують повний цикл поставки лікарських засобів для терапії онкозахворювань, а також закуповують обладнання для діагностики та лікування онкопацієнтів. Що зроблено для забезпечення їх безперервного лікування та як пацієнтам дізнатися про наявність необхідних ліків у закладах охорони здоровʼя – розповіли представники Медзакупівель України.

Скільки коштів виділено на онкозакупівлі

Едем Адаманов, генеральний директор МЗУ. Фото /ДП МЗУ
Едем Адаманов, генеральний директор МЗУ. Фото ДП МЗУ

Генеральний директор Медичних закупівель України (МЗУ) Едем АДАМАНОВ повідомив про те, що попри повномасштабне вторгнення, держава дбає про забезпечення онкопацієнтів необхідними препаратами. Торік на закупівлю ліків та медвиробів для дорослої та дитячої онкології було виділено 2,5 млрд грн. У нинішньому році – 2,3 млрд грн, оскільки наприкінці минулого року МЗУ встигли дозакупити ліки на зекономллені кошти. Тож цьогоріч потрібно було дещо менше коштів, щоб задовольнити потребу в лікуванні онкопацієнтів, яку забезпечує держава. У цілому в 2024 році на онкологію буде витрачено майже 26% загального бюджету, виділеного державою на закупівлі МЗУ ліків та медвиробів.

Також Едем Адаманов вказав на те, що йдеться про закупівлю понад 100 унікальних позицій ЛЗ для дитячої онкології й стільки ж – для дорослих онкопацієнтів, тобто понад 200 МНН для лікування різних видів онкопатології.

До того ж очільник МЗУ запевнив, що всі позиції, доведені у минулому році, законтрактовані й здебільшого доставлені у лікарні, або ж «на доїзді».

Постачання відбувається невеликими партіями, щоб у лікарнях завжди були наявні ліки з актуальними термінами придатності. Якщо говорити про стан закупівель на сьогодні, 186 позицій вже оголошено в системі Prozorro, або укладено контракти на них – всього на 1,8 млрд грн, що становить 80% від запланованих видатків на онкологію.

Революційний крок – довгострокові договори

Аби запобігти дефіциту ліків у лікарнях, Медзакупівлі домоглися укладання довгострокових договорів за кошти державного бюджету. Зокрема, щодо онкозакупівель, це трирічні договори. Очільник МЗУ назвав це величезною перемогою. Бо, по-перше, така можливість зменшує ризики переривання лікування онкопацієнтів і гарантує постійний доступ до необхідних ліків, що є пріоритетом №1 у діяльності Медзакупівель. По-друге, зменшуються адміністративні витрати на проведення щорічних тендерів. По-третє, зменшуються ризики того, що такі тендери не відбудуться з першого разу, що їх процедура буде оскаржена, через що виникнуть затримки з постачанням життєво важливих ліків тощо. Контракт на 3 роки нівелює такі ризики, у межах кожного року можна обрати ту кількість ЛЗ та медвиробів, яка доступна в межах фінансування та потрібна пацієнтам. Такі контракти вже укладені в системі Prozorro. Однак за деякими позиціями залишаться однорічні договори. 

Медобладнанню – особлива увага

Едем Адаманов зауважив, що останніми роками окрім ліків держава інвестує дуже багато коштів у придбання обладнання. Торік було закуплено 15 лінійних прискорювачів і 28 апаратів МРТ – цьогоріч вони вже надійдуть у відповідні медзаклади. У трійці лідерів, готових їх прийняти, встановити й використовувати – Національний інститут раку. Перші лінійні прискорювачі очікуються наприкінці червня, МРТ – дещо пізніше.

Дещо складніша ситуація з надсучасним діагностичним обладнанням. Це завжди було болючим питанням для України. Й до сьогодні ПЕТ- сканування доступне дуже обмеженій кількості пацієнтів, оскільки в Україні лише 3 працюючих ПЕТ-сканерів, тоді як мінімальним стандартом у країнах ЄС є один такий пристрій на 1 млн населення.

В Україні будуть реалізувати цей проєкт поступово. На разі Едем Адаманов повідомив, що цьогоріч МОЗ, визнаючи важливість онкологічної допомоги для населення України, залучило Медзакупівлі України для підтримки в закупівлях та розподілі в межах реалізації проєкту зі створення центрів ядерної медицини для діагностики раку. У найближчі роки такі центри планується побудувати в Київській області, в Західному та Центральному регіонах Україні.

Зокрема, у межах цього проєкту МЗУ будуть залучені на кількох етапах:

  • Закупівля циклотронів, допоміжних будівельних послуг та супутнього обладнання у 2024 році (камер для синтезу радіофармацевтичних препаратів, лабораторій контролю та моніторингу, вакуумних систем, генераторів тощо) для виробництва радіофармацевтичних препаратів. Це масштабний проєкт, який потребує значних коштів. Бюджет реалізації цього етапу проєкту становить понад 1 млрд грн.
  • Закупівля ПЕТ-КТ сканерів у 2025 році, які використовуватимуться для безпосередньої діагностики пацієнтів у згаданих центрах ядерної медицини. Це обладнання виготовлятиметься за спеціальним замовленням, тому потрібен додатковий час на доставку та інсталяцію.

ʼПлан на 2024 рік – узгодити концепцію розвитку ядерної медицини в Україні на рівні Уряду, а також визначити й затвердити порядок проведення таких закупівель, потім укласти необхідні контракти й зробити передоплату, щоб уже в наступному році працювати з проєктно-кошторисною документацією, будівництвом і замовленням обладнання, яке виготовляється тільки під замовленняʼ, – повідомив очільник МЗУ.

Якщо все піде за планом, наприкінці 2026 року – в першій половині 2027 року в Україні ПЕТ сканування буде доступним для широкого кола пацієнтів, сказав Едем Адаманов. І додав, що НСЗУ має оплачувати таку послугу, як це відбувається в європейських країнах.

Чому Україна не закуповує радіофармпрепарати

Очільник МЗУ пояснив це тим, що радіофармпрепарати, що «підсвічують» ракові клітини в організмі людини під час ПЕТ-КТ, мають дуже короткий термін розпаду і напіврозпаду. Найбільший термін напіврозпаду у фтордезоксиглюкози, при цьому доставити її потрібно максимум впродовж 10 годин. Зрозуміло, що за відсутності авіаперевезень під час війни таку доставку не можна здійснити навіть із сусідньої Польщі, де дуже добре налагоджений процес виготовлення таких препаратів. Тому надія – тільки на власні можливості їх виробництва. Хоча після війни не виключено, що Україна ще й експортуватиме такі препарати сусіднім країнам.

Як пацієнтам дізнатися про наявність онкопрепаратів у лікарнях

Катерина Некрасова, заступниця гендиректора з управління клієнтським досвідом та міжнародної взаємодії МЗУ. Фото /ДП МЗУ
Катерина Некрасова, заступниця гендиректора з управління клієнтським досвідом та міжнародної взаємодії МЗУ. Фото ДП МЗУ

Заступниця гендиректора з управління клієнтським досвідом та міжнародної взаємодії МЗУ Катерина НЕКРАСОВА повідомила про запуск нового сайта Медзакупівель, де пацієнти можуть знайти таку інформацію – https://mpu.gov.ua/uk/patients/catalog. А також ознайомитися з тим, що закуповують МЗУ, як проводяться закупівлі, як перевіряється якість ліків тощо.

Також можна з’ясувати додаткові питання, надіславши запитання або через сайт, або на е-пошту Медзакупівель. Паралельно функціонує Телеграм бот МЗУ для пацієнтів, куди можна звертатися за поясненнями – https://t.me/medpro_ukraine_bot.

На сайті МЗУ, зокрема, розміщено каталог ліків (за торговою назвою, за діючою речовиною) та медичних виробів, які пацієнти можуть отримати безоплатно, тобто ті, що МЗУ закуповують на замовлення МОЗ відповідно до заявок, які подають Медзакупівлям України заклади охорони здоров’я двічі на місяць.

Тут же видається інформація щодо наявності таких ліків (і в якій кількості) у конкретному закладі охорони здоров’я, його юридична адреса (з Google картою для пошуку місцезнаходження), телефон. Також є інформація про аналоги за діючою речовиною. При цьому Катерина Некрасова зауважила, що МЗУ не є генератором такої інформації, вони лише агрегують її від закладів охорони здоров’я. Тому дуже важливо звертати увагу на дату оновлення інформації про наявність ліків та уточнювати актуальні залишки безпосередньо у лікарні Аналогічним шляхом можна рухатися й у пошуку медичних виробів. Для цього слід обрати напрям лікування (наприклад, серцево-судинні захворювання), у полі «Медвиріб» ввести назву медвиробу і перейти до пошуку в ЗОЗ.

Що робити, коли препарат відсутній

Нові складські приміщення МЗУ. Фото /ДП МЗУ
Нові складські приміщення МЗУ. Фото ДП МЗУ

Втім, у МЗУ визнають, що іноді трапляються випадки, коли лікарня очікує поставки, тож до її отримання не може надати потрібний препарат пацієнту. Для вирішення ситуації існує процедура перерозподілу ліків та медвиробів між закладами охорони здоров’я – вони можуть здійснювати обмін за погодженням між собою, навіть якщо ці заклади розміщені в різних регіонах. Пацієнт самостійно не повинен звертатися до інших лікарень за необхідними ліками – йому достатньо пройти повну діагностику, аби мати документ з підтвердженим діагнозом, узгодити необхідність лікування певним препаратом зі своїм лікарем, чи з головним лікарем закладу, і лікарні між собою домовлятимуться про перерозподіл препарату для пацієнта. Це дуже важливо на тлі нинішньої міграції населення.

МЗУ не втручаються в цей процес, однак повномасштабне вторгнення стало поштовхом до того, щоб зі свого боку подбати про безперервне забезпечення ліками.

Завдяки приєднанню власних складських потужностей МЗУ нині можуть гнучко реагувати на потреби в тому чи іншому препараті, зберігаючи на складі незнижувальний запас певних ліків.

Крім того, Медзакупівлі змінили підхід до розподілу ліків – на сьогодні окремі молекули вже не розподіляються на 6-8 місяців наперед, щоб не накопичувалися залишки в одному закладі й не виникав дефіцит в іншому.

Окремі ліки розподіляються «із запасом» лише на три місяці. Також МЗУ постійно моніторить темпи їх використання у закладах охорони здоров’я: якщо препарат використовується досить інтенсивно, додатково довозиться необхідна його кількість. Все це дозволяє вирівняти запаси лікарських засобів у лікарнях, чого не вдавалося раніше, й мінімізувати ризики переривання лікування для пацієнта.

Чи гарантована якість закупівель

Серед виробників онкопрепаратів, які закуповують МЗУ, багато топових європейських виробників, продукція яких присутня на європейському ринку. Навіть якщо на ринок закупівель України потрапляє незареєстрований препарат, МЗУ вимагають не лише підтвердження його реєстрації в країнах ЄС, а й документ, який засвідчує його використання на їх території, — запевнила Катерина Некрасова.