Медичний Оскар отримали військові та цивільні медики з України та інших країн

Унікальний проєкт набуває нових відтінків

Це стало ще однією цьогорічною особливістю Відзнаки — вперше в її історії були створені та запрацювали Закордонні ради в 12 країнах світу, а серед номінантів були 12 іноземних громадян та 12 іноземних організацій в номінації «За вагомий внесок в боротьбі українського народу за свободу та незалежність».

Тож вперше потрібно було поєднати роботу Регіональних і Закордонних рад, а новостворена Міжнародна експертна комісія в складі 43 експертів, розглянула 74 кандидати на Орден Святого Пантелеймона. Результати її роботи були передані Поважній Раді для остаточного голосування.

Загалом в цьому сезоні участь в конкурсі взяли понад 300 медиків. Конкурсний відбір відбувався в різних регіонах України та за її межами у трьох номінаціях:

1. «За самовіддане служіння українському народу, мужність і стійкість у боротьбі за здоровʼя українців, за свободу та незалежність України у війні з російським агресором» (для цивільних медиків).
2. «За самовіддане служіння українському народу, мужність і стійкість у боротьбі за здоровʼя українців, за свободу та незалежність України у війні з російським агресором» (для військових медиків).
3. «За вагомий внесок в боротьбі українського народу за свободу та незалежність» (для іноземних громадян та організацій/установ).

Урочисті заходи відбулися у декількох локаціях, розпочавшись з молитви за загиблих медиків та за здоровʼя працівників галузі, які нині виконують свої професійні обов’язки на межі героїзму. Молитву до Святого Пантелеймона очолив Глава Української греко-католицької церкви Блаженніший Святослав.

Після цього відбулося засідання Поважної Ради, на якому були прийняті остаточні рішення щодо вручення Відзнаки.

Серед 50 номінантів з 24 регіонів та міста Києва, які пройшли регіональний відбір, розгляд Міжнародною експертною комісією та Поважною Радою, Лауреатами стали 48 цивільних та військових медиків. Також Орден отримали троє номінантів із Латвії, Греції та Нідерландів.

Медиків нагороджували у Патріаршому соборі Української греко-католицької церкви (УГКЦ).

Крім того, згідно з Положенням, Поважна Рада може своїм окремим рішенням присудити Відзнаку певним особам. Цьогоріч ними стали:

• в номінації «За вагомий внесок в боротьбі українського народу за свободу та незалежність» сестра Люсія Карам (Іспанія) та Елізабет Джоанна Франциска Марія (Нідерланди);
• в номінації «За самовіддане служіння українському народу, мужність і стійкість у боротьбі за здоровʼя українців, за свободу та незалежність України у війні з російським агресором» — Президент Національної академії медичних наук України Віталій Цимбалюк та Голова УГКЦ Блаженніший Святослав.

Ювілей – привід підбити підсумки та розробити нові плани

Церемонія Медичного Оскара відбувається 15 років поспіль.

Це свідчить не лише про стійкість проєкту, а й про зростання його авторитету. На цьому наголосив голова Поважної ради Василь Князевич.

«По-перше, вже можна стверджувати, що проєкт вийшов на самостійний шлях і залишився унікальним. Символічним знаком поваги та визнання стало те, що Указом Президента День медичного працівника України перенесено саме на дату святкування пам’яті Святого Пантелеймона, коли й було відзначення Ордена з часу його започаткування. Важливо, що ми за всю свою історію не взяли жодної державної копійки, а зараз готові допомагати іншим.

По-друге, це перша громадська ініціатива, яка не тільки безперервно розвивається, а й виходить на міжнародну арену, про нього вже знає світова спільнота і навіть бере участь в ньому. Можливо, надалі таку ж відзнаку започатковуватимуть в інших країнах. Принаймні ми до того рухаємося.

По-третє, проєкт значною мірою сприяв підвищенню престижу медичних працівників у нашому суспільстві. Ми підняли планку: медики мають бути елітою нації, це наше завдання. Адже вони можуть і повинні активно впливати на процеси, які відбуваються в суспільстві й державі, оскільки як ніхто розуміють цінність життя та здоров’я, й можуть запропонувати та реалізувати багато ініціатив на їх збереження й політику в цілому. Саме тому ми започаткували Пантелеймонівські слухання, де розглядаємо важливі питання галузі, суспільства, формуємо свою позицію з різних питань та надаємо пропозиції, як їх вирішити, а також робимо свій внесок у реалізацію відповідних рішень.

Зокрема, одна з наших останніх ініціатив – це створення Книги пам’яті про загиблих у війні медиків, куди ми залучаємо представників інших сфер діяльності. Маємо показати суспільству приклад шанування колег по цеху, співгромадян. Щоб люди знали своїх героїв і медиків у тому числі.

І найважливіша, найскладніша тема – беремо на себе підтримку родин загиблих медиків. Наразі вивчаємо ситуацію, можливості, конкретні шляхи реалізації ідеї. Ми відвідуємо всі регіони країни, щоб розуміти нюанси, двічі на рік в кожному регіоні проводимо свої заходи, що зрештою сприяє об’єднанню спільноти, яка має стати дієвою силою не лише в професійному плані.

Відтак ми водночас маємо дбати, щоб еліта дійсно відповідала своєму високому статусу. І йдеться не лише про честь професії, а й про моральні чесноти людини. Тож ми створили Раду лауреатів Ордену. Кожен з них буде «як на долоні» — раз на рік звітуватиме, як працює, чим живе під час війни, що зробив для колег чи суспільства як почесний орденоносець. Це особливо важливо у нинішні тяжкі часи. Також у зв’язку з цим

розробляємо механізм відкликання з Ордену у разі здійснення проступку (критерії наразі розробляються й будуть затверджені на наступному засіданні).

Інакше не можу бути, адже у Відзнаці вперше поєдналася духовна і професійна складові. Такий шлях ми започаткували 15 років тому і надалі його продовжимо. За ці роки були сплески успіхів, певні невдачі,, але зрештою ми вийшли на високий рівень. Адже наші медики дійсно заслуговують на високу пошану й впливове місце в суспільстві.»