Алла Котвіцька: «Актуальним питанням для фармацевтичної сфери є різні варіанти фінансування БПР»

Правил нарахування балів БПР для фармацевтів досі не затверджено

З 1 січня 2024 року БПР передбачено й для фармацевтичних працівників. Чого їм очікувати?

Система безперервного професійного розвитку включає заходи неформальної та інформальної освіти.

До першої належать:

• підвищення кваліфікації на циклах тематичного удосконалення в закладах (на факультетах) післядипломної освіти
• наукові та/або науково-практичні конференції (у тому числі конгреси, симпозіуми, з’їзди)
• тематичне навчання (фахові (тематичні) школи, тренінги, семінари, майстер-класи).

Ці заходи передбачають особисту участь працівника в освітній події у місці її проведення та/або його дистанційну участь у режимі реального часу.

Також можливе й дистанційне навчання з використанням електронних технологій в режимі реального часу або з доступом до навчальних матеріалів у час, зручний для працівників. Однак, наприклад, лікарям, у таких випадках зараховується обмежена кількість заходів та балів, що не забезпечує їх необхідної кількості на рік.

Щодо інформальної освіти для БПР, то вона представлена у таких форматах:

• написання та публікація статті або огляду в журналі з імпакт-фактором;
• участь працівників, які є рівними за посадою (групи рівних), у заходах із безперервного, систематичного, критичного розгляду питання щодо провадження власної професійної діяльності чи інших працівників сфери охорони здоров’я для безперервного поліпшення якості медичної допомоги.

Наразі підвищення кваліфікації на циклах тематичного удосконалення у рамках неформальної освіти є найбільш урегульованим.

Щодо фармацевтичних працівників, то головною проблемою є те, що досі не затверджено наказ МОЗ України, який встановлює норми нарахування балів за заходи БПР для них.

У ЗМІ досить часто з’являється інформація про ініціативи та зустрічі очільників МОЗ України зі студентами медичних університетів. Вважаємо, що доцільним стане проведення таких зустрічей-діалогів і при впровадженні БПР для фармацевтичних працівників.

Чи готові подолати планку вимог нової системи фармпрацівники, а також заклади, які традиційно займалися питаннями підвищення їх кваліфікації?

На мою думку, кожен заклад вищої освіти має беззаперечно рухатися вперед і бути носієм та транслятором нових знань, досвіду, тенденцій. Саме тому система підвищення кваліфікації кожні 5 років, як це відбувалося раніше, не дає змогу отримувати нові знання на тлі надзвичайно стрімкого розвитку науки та практики, зокрема, й з огляду на ті виклики, які перед нами ставлять зовнішні обставини.

НФаУ та ІПКСФ НФаУ, який є структурним підрозділом нашого університету, вже провели підготовчу роботу щодо надання освітньої послуги у форматі БПР. Зокрема, ІПКСФ НФаУ як провайдер освітньої послуги, зареєстрований в Адміністратора системи БПР. Ми почали проводити семінари для науково-педагогічних, фармацевтичних і медичних працівників ще з 2020 року. Наразі цю роботу продовжуємо. Але, за відсутності правил нарахування балів, семінари для фармацевтів та медиків проводяться на добровільних засадах, і відвідують їх найактивніші представники професії, які хочуть отримувати нові знання й підвищувати власний професійний рівень.

Чи очікуєте якихось проблем та викликів у перехідний період?

Для більшості фармацевтичних фахівців це буде новий досвід підвищення кваліфікації. І ми впевнені, що вони його отримають.

Одним з досить складних завдань для фармпрацівників, на наш погляд, може стати підготовка особистого освітнього портфоліо. У закладах охорони здоров’я цей процес контролює керівник за поданням відділу кадрів, а хто це має робити для фармацевтів? Власник аптеки (якщо вона приватна), завідувач аптеки (якщо вона комунальна), HR-менеджер? Жодним документом це не встановлено.

Зі свого боку, ми зробимо все можливе для того, щоб перехід до нової моделі БПР був легким, комфортним та викликав інтерес у фармацевтичних фахівців.

Потрібно максимально врахувати запити споживачів освітніх послуг

У відповідь на запит на якісне навчання освітній ринок післядипломної освіти буде змушений створювати відповідні навчальні програми й заходи. Іншими словами, формування системи БПР має стати спільною справою освітян та практиків.

Що вже напрацьовано НФаУ у галузі БПР і що плануєте найближчим часом?

Наш університет завжди прагне якості та досконалості у своїй діяльності, ми постійно оновлюємо освітні програми на до- й післядипломному рівні, впроваджуємо нові цикли спеціалізації та тематичного удосконалення. Саме тому й у заходах БПР пропонуємо нові цікаві теми, з обов’язковим моніторингом питань, які включені до заходів (щодо їх актуальності та затребуваності). Також вивчаємо ставлення фахівців до післядипломної освіти. Крім того, університет працює над усуненням бар’єрів у сприйнятті фармацевтичними фахівцями професійного розвитку. Для цього проводимо, зокрема, й безкоштовні семінари.

З метою максимального задоволення запитів споживачів освітніх послуг, у тому числі на післядипломному рівні, ми розпочали масштабне національне дослідження щодо тематики та форматів заходів БПР серед фармацевтичних фахівців.

До анкети включено питання щодо перспективної тематики циклів підвищення кваліфікації, досвіду участі в семінарах та інших заходах, графіка роботи тощо. Більше того, фармацевтичним працівникам пропонується можливість визначити власні теми і навіть взяти участь в якості спікера на наших заходах.

Анкета представлена на сторінці Facebook ІПКС НФаУ https://www.facebook.com/ipksf.nuph. Тож запрошуємо до участі в опитуванні! Також на наших офіційних інтернет-представництвах https://ipksf.nuph.edu.ua/ можна ознайомитися з анонсами заходів, що проводяться в інституті, та зареєструватися на участь у них.

Чи влаштує капітаційне фінансування БПР фармацевтичних працівників

У лікарської спільноти багато зауважень щодо фінансування БПР медпрацівників. Наскільки актуальне це питання для фармацевтичної сфери?

МОЗ України розробило Порядок використання коштів, виділених на забезпечення БПР лікарів (затверджений Постановою КМУ від 10.03.2023 р. № 216). Документ передбачав спрямування бюджетних коштів для капітаційного фінансування БПР, тобто на забезпечення індивідуальних виплат (фіксованої суми на БПР) лікарям, які працюють у комунальних ЗОЗ та закладах сфери управління МОЗ України.

Було визначено, що капітаційні виплати мають проводитися у грошовій безготівковій формі на номер рахунку в банківській установі, вказаний у заяві одержувача. Право на отримання цих виплат надавалося працівникам сфери охорони здоров’я, які не внесені структурним підрозділом із питань охорони здоров’я до переліку одержувачів путівок на навчальні цикли закладів вищої та післядипломної освіти в поточному році.

25 квітня 2024 року МОЗ України винесло на громадське обговорення проєкт Постанови Кабміну «Про внесення змін до Положення про систему безперервного професійного розвитку працівників сфери охорони здоров’я та Порядку використання коштів, передбачених у Державному бюджеті для здійснення безперервного професійного розвитку працівників сфери охорони здоров’я» (далі — Проєкт). Цей Проєкт охопив як лікарів, так і фармацевтів.

Фінансування БПР за бюджетні кошти у вигляді капітаційних виплат поширюється на заклади державної та комунальної форми власності. Але до таких належить лише незначна частка аптечних закладів. Більшість з них – приватні, й не можуть користуватися державним фінансуванням. Саме тому різні варіанти фінансування БПР для фармацевтичної сфери є актуальним питанням, оскільки забезпечення БПР збільшить фінансове навантаження на суб’єктів господарювання.

Здорова конкуренція провайдерів забезпечить якісні послуги

Прогнозується широкий вибір провайдерів. Чи продумано вимоги таким чином, аби було забезпечено високу якість БПР від них та рівні умови для здорової конкуренції?

Перелік провайдерів на сьогодні вже надзвичайно широкий. Це заклади вищої освіти медичного та фармацевтичного спрямування, наукові установи, фахові асоціації та значна кількість комерційних організацій. Для останніх це дійсно бізнес.

Вимоги, які встановлюються для провайдерів та заходів БПР, є апробованими при впровадженні системи підвищення кваліфікації лікарів. Вони показали свої переваги та недоліки й постійно удосконалюються. Дійсно, важливо, щоб ця конкуренція була здоровою, а освітні послуги якісними.

Беззаперечно вважаємо, що ліцензовані суб’єкти освітньої діяльності повинні входити до системи БПР без реєстрації та з принципово іншим рівнем контролю. Як приклад: ми проаналізували реєстр заходів БПР за 2023 та 2024 роки, й можемо обґрунтовано констатувати, що заходи, які проводяться провайдерами, не завжди раціональні та специфічно спрямовані, оскільки проводяться для дуже широкого кола фахівців. Це і лікарі, і стоматологи, і фармацевти. Тобто для них усіх захід є спільним, що, на нашу думку, неправильно, оскільки він не враховує специфіку професійної діяльності.

Які важелі моніторингу якості БПР вважаєте доцільними та дієвими?

Наразі функція контролю за якістю організації та змістом заходів БПР, а також розгляд скарг, покладена на ДНП «Центр тестування».

У згаданому вже Проєкті визначено, що моніторинг інформації про провайдерів та дотримання умов проведення заходів БПР здійснює Адміністратор системи БПР. Він же застосовує обмежувальні заходи до провайдерів та до окремих заходів (у разі виявлених за результатами моніторингу порушень). Але ресурсів у Адміністратора системи БПР для цього вкрай мало.

Обмежувальні заходи, їх види, форми та порядок застосування визначаються МОЗ України. Ознайомитися з ними можна за посиланням.

Варто також відзначити, що контроль змісту заходів БПР здійснюється й безпосередніми їх учасниками. При виявленні порушення вони мають право через сайт Адміністратора системи БПР подати скаргу з підтверджувальним відеозаписом.

Адміністратор системи БПР веде реєстр скарг та розглядає їх, а у разі підтвердження порушення оголошує попередження провайдеру БПР та оприлюднює його в системі. На нашу думку, у перспективі цю функцію мають виконувати експертні профільні ради за напрямами.

На завершення хочу підкреслити, що самі фахівці сфери охорони здоров’я, фармацевти зокрема, мають відповідально ставитися до того, яке навчання й де саме вони проходять, які заходи обирають. Тому саме вони матимуть суттєвий вплив на розвиток системи післядипломної підготовки. У відповідь на запит на якісне навчання освітній ринок післядипломної освіти буде змушений створювати відповідні навчальні програми й заходи. Іншими словами, формування системи БПР має стати спільною справою освітян та практиків.

У підсумку, фахівці сфери охорони здоровʼя матимуть можливість продовжувати навчання протягом свого професійного життя у здоровому конкурентному освітньому середовищі з прозорими й зрозумілими алгоритмами діяльності, а фармація отримає фахівців із найсучаснішими знаннями. Від цього найбільше виграє споживач фармацевтичної послуги. А це і є наша кінцева мета.