Велика вода – велика біда: яких ризиків ще очікувати та як їх уникнути

Про це розповів керівник відділу факторів виробничого та навколишнього середовища Центру громадського здоров’я МОЗ України Анатолій ОПЕРЧУК.

Ситуація динамічно змінюється

Які інфекційні загрози після руйнування Каховської ГЕС минули, а які залишилися, і чи є можливість їх компетентно відстежити?

Теракт на Каховській ГЕС стався 6 червня, але й до сьогодні ситуація динамічно змінюється. У перші дні це була катастрофа із затопленням територій, необхідно було рятувати людей. Коли вода почала спадати, виникли інші проблеми. Тому вже на третій день після аварії в регіон виїхали фахівці МОЗ, зокрема ЦГЗ, які оперативно проаналізували здатність установ та закладів охорони здоров’я впливати на надзвичайну ситуацію, а також здійснили кілька важливих кроків.

По-перше, у Херсоні вдалося запустити в роботу дві лабораторії гігієнічного профілю та три – біологічного профілю. Завдяки цьому вдалося вчасно розпочати відстеження біологічних та гігієнічних наслідків катастрофи. Херсон нещодавно вийшов з окупації, приміщення, в яких проводилися такі дослідження, потрапили під обстріли. Але на разі все відновлено, обладнання встановлено. Залишилася одна величезна проблема — фізично не вистачає кадрів. Підрив Каховської ГЕС ще більше ускладнив ситуацію, до того ж у місті тривають постійні обстріли, майже дві третини працівників виїхали за межі міста, однак завдяки тим фахівцям, які залишилися на робочому місці, лабораторії працюють на передбачену для них потужність. Колеги з Миколаївщини підставили своє плече, інші обласні центри контролю і профілактики хвороб також допомагають.

Крім того, в Херсоні на повну потужність запрацювало інфекційне відділення лікарні – з резервною базою ліжок на випадок спалахів інфекційних хвороб.. Передбачена можливість перепрофілювання інших відділень лікарень в інфекційні.

Який стан з інфекційною захворюваністю в найбільш потерпілих областях сьогодні?

На разі у Херсонській, Миколаївській та Одеській областях немає загрозливої ситуації в цьому плані.

Виживає хто як може

Попри те. що вода вкрай забруднена?

На щастя, попри те, що Херсон розташований на березі Дніпра, його мешканці не вживають воду з Дніпра, вони забезпечені нею зі свердловин. Щодо Миколаєва – там був водозабір з Дніпра, але під час окупації міста він був перерізаний окупантами і обласна влада вимушена була бурити свердловини. Тож сьогодні мешканці Миколаєва також не користуються водою із Дніпра.

Набагато складніша ситуація на території, що знаходиться вище Каховської дамби, в населених пунктах, які були поряд з Каховським водосховищем (Кривий Ріг, Нікополь, Марганець та Покровськ). Південне водосховище, яким користувалися мешканці Кривого Рогу, практично залишилося без води, бо наповнювалося за рахунок каналу Дніпро-Кривий Ріг, який нині не діє. Тож місто обходиться лише одним джерелом водозабезпечення, яке не постраждало, і перейшло на жорсткий режим економії.

Щодо Нікополя, Марганця, Покровська, Апостолова, там напрацьовано план буріння свердловин, працюють гідрогеологи, прогнозують ситуацію із підземними водами, яка також зміниться у зв’язку з тим, що Каховське море «пішло». Тож поки що ці міста виживають на привізній воді.

А яка ситуація на окупованій території?

Щодо лівого берега – він нам непідконтрольний зовсім. На жаль, інформація, яка звідти надходить, зовсім невтішна. Лівий берег Херсонщини, Запорізька і частина Донецької області залишилися практично без води.

Вся «нецентралізована»вода вважається забрудненою

Що робити селам, адже там стільки «неконтрольованих» криниць?

Там також працюють гідрогеологи — щодо буріння свердловин, бо криниці, швидше за все, висохнуть. Ми співпрацюємо з гідрогеологами в плані того, вода на якій глибині може бути придатною для пиття.

Бо вся вода в тому регіоні, яка надходить не з джерел централізованого водопостачання, а є в криницях, річках чи озерах), вважається потенційно забрудненою. Через те ми її навіть не досліджуємо, на це не вистачить ні людських, ні матеріальних ресурсів.

Як обходитися населенню такою водою?

Найкраще вживати бутельовану воду. Завдячуючи волонтерам, її на Херсонщині та Миколаївщині цілком достатньо. Але є окремі регіони, де її не вистачає. Тому ми рекомендуємо в крайніх випадках набрати воду, відстояти її, відфільтрувати (через кілька шарів марлі, цупку тканину тощо), щоб довести до стану прозорості, а вже потім додати спеціальну таблетку для знезараження. На сьогодні практично в усі територіальні громади, центри ПМСД такі таблетки роздано. Їх достатньо для потреб населення. Єдине прохання – уважно читати інструкцію і чітко її дотримуватися, бо виробники можуть бути різні, тож і вказівки, дозування також. Неочищену в такий спосіб воду ми не рекомендуємо навіть для використання у господарстві (мити посуд, овочі).

Кип’ятіння теж не варіант?

Так. Бо ж ідеться не лише про біологічну загрозу, а й про хімічну. Каховське водосховище було останнім резервуаром, де бралася вода з Дніпра для всього дніпровського каскаду. А вище за течією знаходяться промислові міста, де працювали металургійні комбінати, коксохімічні, хімічні підприємства. Ми лише можемо здогадуватися, які там були аварійні ситуації. Тож сьогодні окрім бактеріологічного, проводиться ще й хіміко-токсикологічний моніторинг грунту та води. Це доволі складні аналізи на солі важких металів та інші гігієнічні показники. На разі нестандартних проб по цих показниках ми не маємо, але ж ще не скрізь відійшла висока вода і ми не можемо охопити всю територію. Також наші центри відбирають та досліджують проби на предмет забруднення грунту та води пестицидами.

Небезпека не тільки від води, а й через її відсутність

Екологи праві, коли кажуть, що ці землі втрачено для сільського господарства на десятиліття вперед?

Я вважаю це черговими викидами інформації, які лише збурюють населення. Для таких заяв потрібні ґрунтовні дослідження й безсумнівні докази. На разі такі прогнози не підтверджені.

А те, що дно Каховського водосховища висохне, несе якісь загрози окрім екологічних?

На жаль, так. Попереду літо, спека. І дно водосховища стає потенційно небезпечним через те, що підійматиметься пил з хімічними частинками, якимись небезпечними біологічними елементами, все це може потрапити в атмосферне повітря і спричинити низку захворювань. Але це поки що лише потенційна небезпека. Ми її враховуємо і над цим працюємо. Поки що нічого нештатного не відбувається.

Чи не станеться так, що загрози «поповзуть» далі,за межі нині актуальних регіонів?

Взагалі під загрозою опинилося все Чорне море. Ця загроза пов’язана з його біологічним забрудненням, тож як наслідок інфекційні захворювання можуть виникати не тільки в Україні, а й у Болгарії, країнах Середземномор’я. Такі ризики не знімаються.

Чи готуватися до спалаху холери

Спалахи яких хвороб можна очікувати у зв’язку з «водною» проблемою?

Передусім водним шляхом передається холера. Це загроза номер один. У південних регіонах України навіть у мирні часи постійно висівалися непатогенні штами холери. І нині вони висіваються в районі Одеси. Сьогодні ж ми розуміємо, що вся вода (18 трлн кубів), яка вилилася з Каховського водосховища, пішла в бік Одеси, збираючи на своєму шляху всі небезпеки. Тож нині епідситуація на Одещині потенційно ускладнилася. Окрім того, що під великим ризиком Херсонщина та Миколаївщина. Але ми постійно тримаємо ситуацію на контролі, фахівці працюють в режимі 24/7.

Друга група ризику – кишкові інфекції, ентерити, дизентерія, тощо.

Третя – група захворювань, викликаних патогенними ротавірусами та ентеровірусами, що передаються водним шляхом, особливо вірусами гепатиту типу А. Але їх нам слід очікувати приблизно через місяць, зважаючи на інкубаційний період.

Також серед особливо небезпечних інфекцій – лептоспіроз (дуже багато гризунів і маленьких озер, які «пішли» у потік води). Може бути й черевний тиф. Саме на ці основні групи захворювань направлені зусилля наших фахівців.

Чи достатньо тестів на виявлення холери, чи їх варто придбати в аптеці?

Регіони, які найбільше постраждали від теракту на Каховській ГЕС, отримали такі тести ще й від інших регіонів, яких це лихо оминуло. Тому я вважаю, що населенню не варто індивідуально запасатися тестами. Та й взагалі в таких питаннях, і діагностики, і лікування, краще довіритися фахівцям. А вони на місцях забезпечені всім необхідним.

Краще раджу населенню поповнити домашню аптечку дезінфектантами, щоб обробляти руки, овочі і фрукти, які споживаєте. Ми вже маємо такий досвід застережних заходів, набутий під час пандемії Covid-19. Тож і далі його використовуймо.

Що має насторожити людину, яка була у зоні затоплення?

Будь-який лікар має врахувати цей факт під час збору анамнезу. Медична система в цьому плані попереджена й працює чітко. Та й пацієнтам слід розуміти — будь-яке відхилення від звичного стану здоров’я може бути наслідком перебування в зоні лиха, навіть якщо ви волонтер чи рятувальник, і не перебували там довго. Тож у разі будь-якого нездужання — одразу до лікаря!