МЗУ анонсує зміни в процедурі закупівель та взаємодії з постачальниками

Що зміниться для лікарень, пацієнтів та постачальників, яких нових інструментів вдосконалення процедури закупівель очікувати, чи будуть обмеження та винятки через війну, — розповів виконувач обов’язків гендиректора Медичних закупівель України Едем АДАМАНОВ. 

Чи вдасться закупити все необхідне

За період свого існування МЗУ зекономили майже 5,5 млрд грн для держави, наші послуги ефективні і обходяться бюджету набагато дешевше, ніж міжнародні закупівельники.

Скільки коштів передбачено на централізовані закупівлі ліків у 2023 році? 

Видатки цьогорічного держбюджету зазнали скорочення по багатьох напрямках, оскільки майже всі ресурси зараз спрямовані на оборону. При цьому Верховна Рада, МОЗ і Мінфін зробили все можливе, щоб сфера охорони здоров’я постраждала найменше.

Порівняно з минулим роком видатки на неї скорочено лише на 10%. Тож майже 9,7 млрд грн передбачено на закупівлі за централізованими програмами, з них 2,2-2,3 млрд грн — на медобладнання, решта – на ліки (найбільша частка) та медвироби. 

Які напрями будуть пріоритетними? 

Їх складно пріоритезувати , адже кожен напрям лікування однаково важливий. Не можна сказати, що потрібно закупити ліки проти раку, а проти аутизму не обов’язково. Тому кошти передбачено для всіх груп пацієнтів, і я сподіваюся, що вдасться закупити все необхідне.

При цьому ми розуміємо, що є група ліків, які неможливо купити в аптечній мережі чи вартість яких дуже висока. Тож якщо раптом впродовж року виникне форс-мажор з коштами, у пріоритеті опиняться саме такі препарати, аби вони були доступними для пацієнтів.

Втім, додаткове скорочення фінансування наразі не передбачається. До того ж нам допомагають міжнародні партнери. 

Номенклатура закупівель ліків буде сталою

Чи будуть зміни у формуванні номенклатури закупівель? 

Нещодавно ми вийшли на конструктивні домовленості з МОЗ щодо сталості номенклатури, аби не затверджувати її щороку — за винятком окремих позицій, які можуть додаватися або вилучатися за узгодженням з групою експертів. Тож змін щодо ліків не передбачається, поза межами номенклатури можуть додатися нові ЛЗ, які закуповуватимуться за договорами керованого доступу (ДКД).

Найбільше, що змінюється з року в рік у номенклатурі, – медобладнання, бо одні потреби задовольняються, інші виникають. 

Останні два роки акцент у закупівлях було зроблено на протиковідні вакцини. Він втратив актуальність? 

Це буде зрозуміло дещо пізніше, після того, як зберемо всю потребу, сформується паспорт бюджетної програми. З 2023 року всі закупівлі за централізованими напрямами, в тому числі й вакцин, передано МЗУ. Але багато вакцин вже закуплено міжнародними організаціями, і їх вистачить надовго. Також достатньо вакцин від COVID-19 ми отримували за програмою COVAX. Тoж швидше за все їх не доведеться купувати в 2023 році. Та й в цілому по всіх напрямах в Україні достатньо вакцин. 

Національний закупівельник витіснить міжнародні організації 

З 2023 року МЗУ стали єдиним централізованим закупівельником медтоварів. Це додаткове навантаження чи благо? 

Так, для нас це додаткове навантаження, бо кількість напрямів, які передають МЗУ, збільшується. Але для країни в цілому це гарна новина. 

У 2015 році до процесу закупівель залучили міжнародні організації, і це було правильним кроком за відсутності національної агенції, яка б забезпечувала цей функціонал.

Водночас вдалим рішенням було «паралельне» створення такої агенції, вона накопичувала досвід, поступово перебирала на себе напрями закупівель. Це насправді дуже успішна історія, бо далеко не всі країни світу спромоглися на створення агенцій, які забезпечують закупівельну функцію, котра є стратегічною для держави.

За період свого існування МЗУ зекономили майже 5,5 млрд грн для держави, наші послуги ефективні і обходяться бюджету набагато дешевше, ніж міжнародні закупівельники. Саме тому було прийнято рішення передати МЗУ всі напрями закупівель. 

Чи все готове, аби взяти на себе таку місію? 

Ми до цього готові. У нас величезна команда – більше, ніж 100 співробітників та співробітниць, які розуміють, що робити і викладаються на всі 100%. Тож доки вона існує, із медичними закупівлями в Україні буде все добре.

Хоча перед нами постійно постає багато викликів. У 2020 році з’явився COVID- 19, виникла потреба в додаткових закупівлях і зовсім неочікувані складнощі. Але ми перебудувалися і змогли успішно виконати свою роботу.

Торік розпочалася війна і знову довелося перебудовуватися — з’явилися нові потреби, нові напрями закупівель, нова програма UNITED24. Тож враховуючи все те, що ми пережили й подолали, з нинішнім навантаженням ми точно впораємося. 

Закупівлі через міжнародні організації викликали багато дискусій щодо якості ліків. Чи надійніший у цьому плані вітчизняний закупівельник? 

Я не можу відповідати за події 2015-2017 років, але сподіваюся, що всі ліки, які потрапляли в Україну, завжди були якісні, хоча запевняти в цьому не можу. Водночас можу стверджувати, що вимоги щодо контролю якості ліків, які закуповує МЗУ, набагато жорсткіші, ніж у міжнародних закупівельників.

Міжнародні організації були звільнені від вхідного лабораторного контролю якості, ми ж його проводимо на всі ліки, окрім тих, що імпортуємо з країн із суворими регуляторними органами (Канада, США, ЄС, Японія).

Для таких проводиться лише документальний контроль якості й відстежується, чи не було порушено температурний режим під час транспортування.

В Україні для цього існує 4 акредитовані лабораторії, на період ВС працюють дві з них. І дійсно траплялися випадки, коли окремі ліки чи якась серія не проходили лабораторний аналіз, їх було утилізовано.

У нас жорсткіші вимоги навіть «на вході» — для тендеру ми вимагаємо більше документів щодо підтвердження якості ЛЗ. 

Чому дефіцит ліків нагадав про себе

А як ви прокоментуєте нинішню проблему з нестачею онкопрепаратів? 

Ця проблема комплексна – до неї дотичні багато стейкхолдерів: МОЗ, яке формує політику, ДЕЦ, який реєструє ліки, постачальники, які іноді не виконують свої зобов’язання вчасно, лікарні, котрі не завжди подають достовірну інформацію щодо потреб, і це не дає змогу передбачити обсяги споживання ліків тощо.

Однак зазвичай вся увага сфокусована на закупівельниках. У будь-якій країні вони останні в ланцюжку, деталі якого мало цікавлять пацієнтів – вони питають, де потрібні їм ліки саме у нас, і це природно. Тож ми не знімаємо з себе відповідальності, частка провини – наша.

Але якщо врахувати комплекс факторів, то, по-перше, у 2021 році на онкопрепарати була визначена дуже низька потреба. Зазвичай те, що ми купуємо за кошти року, споживається і в наступному. Тож аби торік потреба була закладена із запасом, нині перерви у постачанні не виникло б.

По-друге, можливо, через проблеми з електропостачанням чи через повномасштабне вторгнення, лікарні не завжди якісно і вчасно звітували щодо залишків ліків.

По деяких областях у системі були дані про наявність ліків у залишку, а потім за 1-3 тижні все було списано «в нуль», бо вчасно списати забули чи не змогли. Але такі ліки не доставиш швидко — вони виготовляються в українській упаковці під замовлення і від контракту до постачання минає мінімум пів року. Тому так важливо планувати закупівлі. 

Що робиться для того, аби виправити ситуацію?

МОЗ, профільний Комітет ВР за дипломатичними каналами шукали шляхи виходу, міжнародні партнери допомагали, в тому числі й гуманітарною допомогою. Зі свого боку по багатьох найкритичніших позиціях ми пришвидшили поставки, і онкопрепарати вже повезли в регіони, по деяких позиціях відбулося розмитнення, після проходження контролю якості їх також доставлять в регіони.

Там, де графік поставки згідно з договорами припадає на березень чи травень, ми закупили ліки за нагальною потребою – це буде дорожче, але швидше, і пацієнти не відчують дефіциту.

Щопонеділка на сторінці МЗУ в Facebook ми публікуємо інформацію про відвантаження онкологічних препаратів у регіони за минулий тиждень. 

Чи є дієві важелі впливу на весь ланцюг постачання ліків, аби подібне не повторювалося?

Насправді ми давно почали створювати інструмент, який би унеможливлював подібні проблеми. Нещодавно стартував пілот системи обліку ліків e-Stock — запрацював модуль збору потреби. До кінця року розроблятимемо інші.

Система е-Stock автоматично збиратиме інформацію про залишки ліків з МІСів лікарень, складів, аптечних закладів тощо.

Також МОЗ ініціює зміни в законодавстві, щоб МЗУ самостійно слідкували за залишками в лікарнях. Якщо передбачатимемо дефіцит, то матимемо право самостійно докупити або перерозподілити ліки.

Щоб підходити до цього системно, звісно, було б добре мати хоча б тримісячний запас ліків на складі і розвозити їх у лікарні невеликими партіями. Але це в рази збільшить витрати на логістику: транспортувати частинами дорожче, зберігати ліки на складі за умови використання генераторів також дорого. Тому просто регулюватимемо графіки поставок у закупівлях 2023 року, пришвидшуючи їх. 

Що зміниться в правилах закупівель та стосунках з постачальниками 

Чи з’являться нові правила закупівель у 2023 році? 

Одним з головних викликів 2022 року було те, що законодавство щодо здійснення закупівель змінювалося чотири рази! Великому замовнику, яким є МЗУ, дуже складно працювати в таких умовах.

Ми пробували різні інструменти й остаточно визначилися з основним стандартом — це система Prozorro. В інших випадках, зокрема, в рамках UNITED24, користуватимемося міжнародною глобальною платформою SAP Ariba, яку плануємо впроваджувати вже у 2023 році, щоб автоматизувати максимальну кількість внутрішніх процесів, котрі передують проведенню тендерів та слідують за ними.

Наступне завдання — враховуючи нинішні складні обставини в Україні маємо намір при оголошенні закупівель встановлювати «коридор» термінів поставок, щоб ліки приходили дещо раніше, встигали пройти контроль якості. Постачальник, який заходитиме на тендери, вже розумітиме, коли має доставити ліки в Україну, і затримок не буде. 

По-третє, ми хочемо максимально спростити договір, бо на початку діяльності МЗУ прописали в ньому абсолютно все. Але тоді ми не закуповували ліки в такому обсязі, ринок теж не знав, як це працюватиме.

Нині змінилося і законодавство, і бізнес-процеси. Де ми бачимо ризики, там треба деталізувати умови. Але в деяких аспектах не було жодного прецеденту, аби застосовувати прописані норми, тож їх можна прибрати й розробити стандартний договір, а деталі прописати в додатку до нього чи специфікаціях, якщо змінюється назва лікарського засобу, кількість, сума контракту тощо.

Адмініструвати величезну кількість різних договорів майже неможливо. Тож одним з пріоритетних напрямків нашої діяльності у 2023 році буде спрощення бюрократії між МЗУ та постачальниками. 

Чи спілкуєтеся ви з постачальниками і з якими зауваженнями або претензіями вони звертаються?

Щороку напередодні закупівельного циклу ми проводимо зустрічі (наразі – онлайн), куди запрошуємо всіх постачальників, розповідаємо, за якими правилами працюватимемо. 

Також ми максимально відкриті для них в щоденному режимі. Жодному не відмовляємо в особистій зустрічі чи консультації (за виключенням періоду проведення тендеру, коли це заборонено).

Щодо претензій – торік вони виникали у постачальників через те, що не завжди вдавалося швидко оплатити контракти, намагалися пояснювати їм причини.

Також суттєво і стрімко змінився курс валют порівняно з тим, що був зафіксований у контрактах. Багатьох ми вмовили не переглядати ціни, лише декого не вдалося, дехто підвищив ціни, але на менший відсоток, ніж планував. Одна з компаній взагалі зробила 99% знижки й поставила лікарський засіб за 1 грн за ампулу! 

Чи не зменшилася кількість постачальників під час війни? 

Стало менше безпосередніх контрактів з виробниками, деякі з них почали працювати через дистриб’юторів, щоб мінімізувати свої ризики. Але в цілому у нас дуже багато постачальників, лише унікальних понад 200.

Тож ми хочемо оцифрувати взаємодію з ними, щоб спростити співпрацю. Адже по кожному напрямку є менеджер, логіст тощо і постачальнику не завжди зручно контактувати з трьома – чотирма особами.

Тому в нашій ІТ-системі буде кабінет постачальника, з єдиним входом, через який здійснюватиметься весь документообіг. Це буде більш комфортно ніж розсилати документи на різні електронні пошти. 

Як вплинув воєнний стан на саму процедуру закупівель?

Він вплинув на два аспекти: логістичний та фінансовий. Раніше ліки зазвичай доставлялися літаком в Бориспіль, потім на наш склад. Нині цей процес значно ускладнився, логістика подовжилася у часі, зросла в ціні і стала більш ризикованою. 

Планувати наявність асигнувань для видатків на казначейському рахунку нині також складно. Раніше ми цим взагалі не переймалися – грошей було достатньо. Нині ж є періоди, коли казначейство може здійснювати видатки, а іноді все поставлено «на паузу».

Для великих міжнародних фармкомпаній це не аргумент — ми маємо чітко виконувати свої зобов’язання перед постачальниками щодо термінів оплати. Адже якщо ми під час воєнного стану підписали договір, це означає, що всі сторони погодилися з тим, що форс-мажорних обставин немає. 

Можливо й через це було обіцяно надати пріоритет закупівлям у вітчизняних виробників?

Є лише поодинокі випадки, коли європейські компанії пропонували ліки дешевше, ніж українські. Тому національні виробники точно захищені в цьому плані. Проте наразі жодного законодавчого підґрунтя чи зобов’язання віддавати перевагу вітчизняному виробнику немає.

У 2023 році закупівлі по громадському здоров’ю (АРВТ, туберкульоз, тести на ВІЛ тощо) ще здійснюватимуть донорські організації. Міжнародні партнери вирішили допомогти Україні, взявши ці напрями на себе. Тому я не можу сказати, чи зможуть закупівлі за напрямком ГЗ корелюватися з пріоритизацією вітчизняного виробника. 

Щодо наших закупівель, наприклад, по UNITED24, було дуже багато випадків, коли пріоритет надавався саме вітчизняному виробнику. У такий спосіб підтримується наша економіка.

До того ж пріоритет UNITED24 – швидкість поставок, а вітчизняний виробник завжди міг забезпечити їх у найоптимальніші терміни і, до речі, пропонував найкращу ціну.

Акцент — на інноваційні ліки 

А які перспективи розширення договорів керованого доступу?

В Україні всі дуже довго чекали, коли цей інструмент запрацює. Нарешті! І він виявився дуже ефективним – за деякими позиціями я навіть не очікував, що зможемо домовитися про таку комфортну ціну, яку отримали.

Тож це дійсно один із найкращих інструментів закупівлі дороговартісних ліків, де поєднуються інтереси постачальника щодо конфіденційності ціни й держави щодо прагнення забезпечити громадян інноваційними препаратами.

На мою думку, перелік ліків за ДКД надалі розширюватиметься, за деякими напрямами ми вже в січні цього року почали нові перемовини.

Якщо ж вдасться заощадити бюджет, сподіваюся, що ми зможемо перерозподілити кошти на ДКД і закупити ще якісь інноваційні ліки. Адже є деякі позиції, наприклад, за напрямком онкології, де молекули дуже старі.

Для прикладу, той же Оксаліплатин. Цій молекулі вже 50 років! Ми пропонуємо хоча б після завершення воєнних дій сфокусувати централізовані закупівлі на інноваційних дороговартісних ліках. А старі молекули передати в програму «Доступні ліки», на реімбурсацію, в пакет лікування НСЗУ або в електронні каталоги Prozorro Market, щоб лікарні змогли самі купувати ці ліки. 

У них вистачить для цього коштів, адже й місцеві бюджети спорожніли через війну? 

Насправді в онкоцентрів достатньо коштів, які вони отримують за договорами з НСЗУ, аби покрити такі потреби. Наше завдання — допомогти їм, надавши зручний інструмент.

Для кожної окремої лікарні ми не будемо проводити тендери, на це у нас не вистачить ресурсу. Але існує інструмент, який дозволить лікарням здіснювати якісні закупівлі. Це — електронний каталог Prozorro Market, медичну частину якого адмініструє МЗУ. Туди внесено верифікований якісний товар від перевірених постачальників. Замовнику залишається зайти до каталогу, обрати товар і купити його. Це більш ефективний інструмент. 

Сьогодні пошук ліків став актуальним і для пацієнтів. Чи отримають вони більше інформації? 

Коли повноцінно запрацює система е-Stosk, доступ пацієнтів до інформації стане ще більшим. Останні три роки ми всі свої ресурси вкладали в інформування зовнішніх клієнтів та стейкхолдерів. Тільки цьогоріч почали внутрішню автоматизацію й систематизацію величезного масиву інформації, бо без цього нам буде складніше надавати її й іншим. 

Головна мета — забезпеченість ліками і боротьба з контрафактом 

У 2024 році е-Stosk охопить аптеки. Це стосуватиметься інформації щодо наявності ліків?

Так. Мабуть, не всі аптеки сприймуть це на «ура», з різних причин, але альтернативи не існує, і це тільки перший етап шляху, яким рухається наша держава. У країнах Європи такий інструмент вже працює.

Пацієнти будуть обізнані щодо наявності ліків, як вони потрапили в аптеку чи лікарню, чи вони якісні. Головна мета — боротьба з контрафактом. Найбільше демотивує, коли ліки доставлено в лікарні, зроблено все можливе, щоб вони туди надійшли вчасно, а через тиждень їх продають на ОLХ. 

Чи очікуєте успіхів у подоланні цих та інших проблем вже найближчим часом? 

Я вважаю, що нинішній рік буде складнішим, ніж попередній, і щодо військової агресії, і щодо стану економіки. Хоча це не означає, що ми не пройдемо випробувань, однак я готую свою команду до того, що ми отримаємо багато викликів.

Втім, будуть і хороші новини — ми завершуємо приєднання до МЗУ державного підприємства «Укрмедпостач». Це означає, що у нас будуть власні складські приміщення. І економія, ефективні закупівлі стануть для нас справою буденною, натомість реалізуватиметься кінцева мета — забезпеченість пацієнтів ліками.

Також сподіваюся, що буде достатньо інструментів, які допоможуть пацієнтам отримувати ці ліки безоплатно.