Наталія Гусак: «Темпи розширення програми реімбурсації у 2023 році прискоряться»

Чого очікувати аптекам у співпраці з НСЗУ, чи з’являться нові напрямки реімбурсації і як посилиться моніторинг договірних зобов’язань, розповідає голова НСЗУ Наталія ГУСАК. 

Провалу у фінансуванні галузі не станеться

Скорочення видатків на охорону здоров’я завжди сприймається як реальна загроза для функціонування галузі. Чи вдасться її уникнути? 

— Дійсно, у 2023 році фінансування Програми медичних гарантій зменшиться. На те є суттєві об’єктивні причини — країна перебуває у стані війни, і з огляду на нинішні заяви керівництва країни-агресора, він може тривати ще довго.

Те, що в Держбюджеті-2023 на ПМГ закладено менше (142 млрд грн порівняно з 157 млрд грн на 2022 рік), означає, що ми не зможемо суттєво переглянути тарифи на наступний рік за окремими видами медичної допомоги і маємо бути більш ефективними з точки зору адміністрування.

За умови обмеженості фінансових ресурсів кожна копійка, виділена в надскладний для країни час, має доходити до пацієнта, а не осідати на якихось залишках, чи розподілятися за бажаннями власників та керівників закладів.

Тому НСЗУ готова працювати з цим бюджетом і водночас комунікувати щодо можливого перерозподілу витрат, аби повністю закрити найважливіші напрямки. І це найскладніше – виконувати роль судді, визначати, як саме розподіляться кошти, адже всі пацієнти потребують медичної допомоги у повному обсязі.

Втім, я не хочу, щоб обмеження бюджету ПМГ сприймалося як якийсь провал у фінансуванні галузі. Це виклик, який мають узяти на себе і МОЗ, і НСЗУ, і надавачі медичної допомоги. Якщо ми готові спільно працювати з цим викликом, то я більше ніж упевнена, що скорочення фінансування не відобразиться ні на обсягах, ні на якості надання медичної допомоги. Тому найперше завдання – донести до надавачів медпослуг, що виділені на ПМГ кошти отримуються потом і кров’ю завдяки героїзму ЗСУ і праці наших громадян, які в умовах війни продовжують наповнювати держбюджет. І бодай з поваги до людей потрібно використовувати ці кошти ще з більшою ефективністю. 

Під реімбурсацію потраплять медичні вироби 

Чи варто також очікувати зменшення обсягів фінансування програми «Доступні ліки» ? 

— Ні, навпаки ми очікуємо певне зростання. Коштів, які були закладені в програму реімбурсації 2022 року, абсолютно достатньо, щоб забезпечити ліками всіх пацієнтів, які користуються нею. Тому попри обмеженість фінансових ресурсів в країні ми вже зараз розширюємо програму відповідно до довоєнних планів. Так, уже цього року у ʼДоступні лікиʼ увійдуть препарати для лікування хвороби Паркінсона і ХОЗЛ. Наразі триває формування реєстру і наприкінці жовтня пацієнти уже зможуть отримати ці ліки за е-рецептом безоплатно або з невеликою доплатою. 

Наступного року темпи зростання програми реімбурсації стануть ще стрімкішими – це відображено у ПМГ- 2023. Зокрема, продовжиться динаміка зростання реімбурсації інсулінів — відповідні кошти закладено до бюджету наступного року. До того ж у бюджетному запиті ми закладаємо три нових і дуже потужних напрямки, на які розшириться програма реімбурсації.

Перший – відшкодування препаратів для імуносупресії. Нині держава закуповує їх централізовано, але пацієнти постійно скаржаться, що ці препарати або не доходять до них, або їм пропонують не ті ліки, які підбирають і призначають фахівці.

Другий напрям — реімбурсація медичних виробів. Така можливість з’явилася після внесення змін до Закону «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», де вказано, що з 1 липня до програми реімбурсації можуть включатися медичні вироби. Я більш ніж упевнена, що крок за кроком ми дійдемо до зарубіжного досвіду, коли в програму реімбурсації ввійдуть певні технічні засоби реабілітації. Однак поки що, зважаючи на обмежений бюджет, ми починаємо з меншого, але не менш важливого — з 1 липня реімбурсуватимемо тест-смужки для інсулінозалежних пацієнтів. 

Кому відшкодовуватимуть вартість тест-смужок

Чому виникла ця ідея й чи виграють від неї пацієнти? 

— У нас було дуже багато дискусій з МОЗ, яке наразі проводить централізовані закупівлі тест-смужок. Начебто здається, що так краще, бо дешевше, адже закупівлі оптові. Але пацієнти скаржаться, що не бачать цих тест-смужок. Бо процедура замовлення, логістики та розподілу — складна і повільна. Тож пацієнту не легше від того, що він отримує дешевші тест-смужки десь у листопаді, а до того щомісяця виділяє зі свого бюджету не менше 1 тис. грн, щоб забезпечити себе ними. До того ж є певний суб’єктивізм у регіональному розподілі тест-смужок. Тому їх реімбурсація — це якраз про пацієнта і доступність. Сподіваюся, що й виробники, і аптечні мережі, які братимуть участь у цій програмі, також зрозуміють, що вона забезпечить стабільні надходження тест-смужок до пацієнтів. І той відсоток, який завжди в мережі закладається на якісь маркетингові речі, буде націлено на зниження вартості. 

Тож до кінця не можемо розуміти, як впливає реімбурсація інсулінів на підтримку інсулінозалежних пацієнтів: чи мають вони доступ до постійної діагностики, чи рухаються в правильному напрямку щодо забезпечення якості свого життя. Згаданий напрямок реімбурсації допоможе відстежувати цю картину. 

Тест-смужки за програмою реімбурсації – тільки для інсулінозалежних пацієнтів чи для всіх, хто їх потребує?

— Розглядається кілька моделей: для деяких категорій пацієнтів, зокрема, дітей, відшкодовуватиметься повна вартість тест-смужок. Для інших передбачена доплата, але знову ж таки залежно від типу діабету. Задовольнити потреби всіх хворих на цукровий діабет досить складно, але багато чого залежатиме від готовності виробників працювати в цій програмі, цінової політики. Бо з тест-смужками в цьому плані найскладніше. Адже централізовано вони закуповуються значно дешевше, ніж пропонуються на ринку. А реімбурсація – це і про ринок, тож зайшовши на нього маємо чітко розуміти, що отримаємо натомість. Так, ціни можуть бути референтними, фіксованими, але попередній досвід свідчить про те, що й ринкові ціни вдавалося зменшувати тоді, коли починала працювати програма реімбурсації. Тому, що виробники розуміли — це сталий попит.

Вона витримала навіть випробування війною: НСЗУ стабільно виконує всі зобов’язання за договорами, виплачує кошти аптекам, а мільйони українців мають доступ до безкоштовних ліків. Тож сподіваємося, що і програма реімбурсації тест-смужок з часом переглядатиметься і охопить усі категорії пацієнтів з цукровим діабетом. 

І нарешті про третій новий напрямок – реімбурсація знеболювальних препаратів для паліативних хворих. Наразі ми маємо шалений запит на них, особливо від лікарів первинки. Бо нині ці препарати закуповують місцеві бюджети, у яких не завжди є кошти. А попит на паліативну допомогу у воюючій країні ще більше зростає і, на жаль, це триватиме надалі. Також ми розуміємо, що паліативний пакет без можливості забезпечувати пацієнта знеболювальними засобами — це половинчастий захід. Тому цей напрямок реімбурсації дуже актуальний. 

Чи доступні ліки на недоступних територіях

Чи вдається повною мірою реалізувати програму на окупованих територіях та в зоні бойових дій? 

— Під час війни складно забезпечувати сталість процесу, який був налагоджений у довоєнний період. Тому, що виникають проблеми з інтернетом, світлом, кадрами, довезенням ліків. Ми вже пройшли кілька етапів труднощів. У перші дні війни викликом було те, що багато аптек не працювали. Тому 25-26 лютого ми отримали найбільшу кількість дзвінків на гарячу лінію з питаннями, де знайти інсулін, або яка аптека взагалі працює. Завдяки тому, що ми скоординували свої дії з МОЗ, така ситуація тривала недовго. Міністерство проводило зустрічі з аптечними мережами, дозволило залучати до роботи в них інтернів, було швидко сформовано мапу працюючих аптек та наявних у них ліків. На сайті НСЗУ у перші дні війни було створено дашборд, де відображалося, які ліки з програми реімбурсації було відпущено впродовж останніх 2-3-х днів у тих чи інших аптеках, тобто вони там є. Доступ до дашборду мали і наші оператори, і пацієнти. Хоча з питань безпеки ми приховали багато інформації, якою володіємо. Але програми «Доступні ліки» це не стосувалося, оскільки йшлося про життя мільйонів українців, які мають хронічні захворювання і не можуть припиняти лікування. 

Наступним викликом була відсутність доступу до роботи в ЕСОЗ у багатьох закладах. Ми відреагували миттєво, дозволивши аптекам відпускати ліки в тому числі й за паперовими рецептами, при цьому НСЗУ відшкодовувала їм кошти. 

Ще один виклик – відсутність ліків на окремих територіях. Лідером у вирішенні цієї проблеми стало МОЗ: запрацювали регіональні хаби, куди завозили необхідну кількість ЛЗ, а потім їх розвозили в пункти безоплатної видачі ліків, які були створені на рівні лікарів первинки чи окремих амбулаторних закладів. Починаючи з березня я відстежувала в режимі реального часу, як змінюється кількість виписаних та погашених рецептів на територіях активних бойових дій та окупації, скільки там працює аптек, як активно вони відпускають ліки пацієнтам. Так от у березні — квітні, навіть у травні була постійна динаміка: аптеки погашали рецепти, бо зберігалися залишки лікарських засобів в аптечних мережах. У червні показники почали знижуватися — спочатку на Донеччині, потім на Луганщині, далі – Херсонщині й Харківщині.

Але особлива цінність програми реімбурсації в тому, що вона запрацювала до війни і наразі внутрішньо переміщені особи можуть отримати е-рецепт і ліки за ним незалежно від того, де мешкають. В ЕСОЗ можна побачити, як в інших областях досі погашаються е-рецепти, виписані на нині вже окупованих територіях. Тобто сімейні лікарі перебувають на телефонному зв’язку з «віддаленими» пацієнтами, а ті отримують доступні ліки в інших регіонах. Тож попри війну механізм реімбурсації працює на всій території України, лікарі й аптеки виконують свої зобов’язання. 

Війна змінює статистику 

Яка кількість виписаних і погашених рецептів була в довоєнний період, а яка нині? 

— У березні-квітні обсяги виписаних і погашених рецептів скоротилися, але лише в окупованих регіонах. А в західних областях навпаки відбулося зростання. Відстежуючи динаміку, ми бачимо, як люди повертаються додому, як відновлюються регіони. Зокрема, це помітно на прикладі Київщини, Чернігівщини, Сумщини. В цілому ж починаючи з травня відбулося зростання обсягів програми, а у червні – липні й відновлення до довоєнного періоду. Наприклад, у березні на Київщині погасили 7,4 тис. рецептів на ʼДоступні лікиʼ й інсуліни, а вже в червні -36,5 тис. (що є на рівні січня), на Сумщині — 2 274 й 32 тис. відповідно.

Якщо порівняти показники по країні, то в січні лікарі виписали 1 147 714 рецептів на всі напрямки реімбурсації, з них погашено 943 126, у березні — 830 517 і 583 085 відповідно, у червні ж було 1 080 834 виписаних і 906 308 погашених рецептів.

Скільки пацієнтів користуються програмою «Доступні ліки» ? 

— Їхня кількість постійно зростала: з 1, 77 млн у 2019 році до 1, 89 млн у 2020 та 2,1 млн у 2021. Хоча цьогоріч вона зменшилася — з початку 2022 року програмою скористалися 1,57 млн українців. І це непокоїть, бо означає, що частина людей не отримує «Доступні ліки», або вони виїхали з країни. Водночас ми розуміємо, що навіть з меншим обсягом бюджету ПМГ на наступний рік, ми зуміємо ефективно його використати, щоб забезпечити необхідним всіх, хто скористається програмою реімбурсації. 

Яка частка аптек нині працює з НСЗУ і чи є тенденція до зростання? 

— Наразі 1361 аптечний заклад працюють в програмі «Доступні ліки». Це понад 12, 5 тис. пунктів відпуску ліків. Для нас дуже цінним стало те, що деякі аптечні мережі виявили бажання зайти до програми реімбурсації у воєнний період.

Нові орієнтири ПМГ-2023

Чи плануються кардинальні зміни в ПМГ-2023 в плані тарифів та спектру послуг? 

— Я розумію, що Програма медгарантій — молодий і перспективний інструмент, як, до речі, й сама НСЗУ, якій виповнилося 4 роки. І всі звикли до того, що ми рухаємося значними темпами вперед, тож щороку очікують чогось особливого. Але я вважаю, що в цей нелегкий для служби і для країни час потрібно стабілізувати все найкраще, що було закладено і в ПМГ, і в роботі НСЗУ. Тож поки що ми більше зосередимося на взаємодії з надавачами послуг, а також на окремих процесах, які допоможуть ще швидше рухатися вперед після періоду стабілізації.

Щодо особливостей ПМГ-2023, вона має більше орієнтуватися на потреби в медичній допомозі у період воєнного часу. Це буде інший підхід до реабілітації, надання психологічної допомоги, зокрема, доступу до неї через первинну ланку. Крім того, маємо реалізувати новий напрям — неонатальний скринінг, який мав стартувати вже на початку нинішнього року, аби не війна. Щодо вимог НСЗУ, за більшістю напрямків вони залишаться незмінними й достатніми для того, аби забезпечити якісну медичну допомогу пацієнтам.

У 2023 році більше зосередимося на тому, як дотримуються ці вимоги в рамках підписаних пакетів. Щодо оплати, ми продовжимо збільшувати відсоток виплат за пролікований випадок у стаціонарній чи хірургічній допомозі та як раніше оплачуватимемо по факту за всіма пріоритетними послугами. Водночас вимагатимемо від надавачів медпослуг більш якісних даних.

НСЗУ почала оплачувати пакет інтернатури. Так буде і в наступному році? 

— Це тимчасове рішення на період війни. Воно пов’язане з тим, що багато інтернів стали внутрішньо переміщеними особами, а медичні заклади не завжди хочуть їх приймати, бо зобов’язані виплачувати зарплату. Водночас будь-яка країна Європи зацікавлена в тому, щоб активні, молоді, професійно підготовлені фахівці сфери охорони здоров’я поїхали до них працювати. Тож маємо зацікавити в цьому й наші медичні заклади – тепер зарплату інтернам оплачуватимуть не вони, а держава. Потрібно було відповідним чином реагувати, щоб зберегти цінний потенціал медичних кадрів. Бо відновлення країни – це не лише про фінансовий ресурс, інфраструктурні моменти, насамперед це кадри. Тому й виникла ідея нового пакету. Не скажу, що її реалізація є ідеальною, але вона відповідає вимогам воєнного часу. 

Моніторинг договірних зобов’язань посилиться

Нині в аптек виникають певні проблеми з е-рецептами на антибіотики. Чи трапляються помилки в їх роботі за програмою «Доступні ліки»? 

— НСЗУ не виплатила б кошти аптекам, аби не була впевнена в тому, що вони працюють як слід, виконують всі умови договорів. За час війни ми дещо переформатували внутрішню структуру служби.

Ми вже зустрічалися з литовськими колегами, вони поділилися досвідом такого моніторингу за відповідними індикаторами, які допомагають виявити зловживання в системі, проаналізувати їх, аби надалі їм запобігати. 

А чи вдається НСЗУ виконати свої зобов’язання у період війни? 

— Усі кошти НСЗУ сплачує в повному обсязі. Навіть у найскладніші періоди були затримки з виплатами аптекам лише на кілька днів. І я вдячна нашим партнерам за розуміння ситуації. Як і фармвиробникам, котрі під час війни переорієнтовували виробництво, аби забезпечити необхідними ліками пацієнтів і медичні заклади, що дало змогу в повному обсязі надавати медичну допомогу, яку закуповує НСЗУ. Це те партнерство, яке виходить за рамки фінансових питань, це спільна турбота про наших громадян, їх життя і здоров’я. У кожного з нас свій фронт, і я вдячна тим, хто гідно його тримає на шляху до спільної перемоги.