Ефект метелика: як дефіцит чипів вплинув на глобальну логістику

Ефект метелика: як дефіцит чипів вплинув на глобальну логістику

Сьогодні будь-який бізнес існує в глобальному ринковому середовищі. З одного боку, це створює можливості для розширення партнерства, клієнтської бази, збільшення прибутку. А з іншого – загрожує підвищенням кількості ризиків для кожної компанії. Адже що більше факторів впливу, що вони масштабніші – то більше небезпек чатує на підприємство.

Це стало особливо помітно в періоди глобальної кризи, пандемії COVID-19, яка вплинула на всі сфери бізнесу: від кон’юнктури ринку до купівельних звичок людей. Однією з найбільш показових проблем, яка справила негативний вплив на бізнес, залучений на усіх етапах створення та існування продукту: від виробництва, перевезення, продажу й до кінцевого споживання, є дефіцит чипів, який розпочався у 2020 році.

Через глобальність діяльності за географічним принципом, широку мережу партнерів у різних країнах, зокрема, серед виробників електроніки, техніки та автомобілів, логістична галузь відчула значні збитки з початку дефіциту чипів. Труднощі також підсилилися карантинними обмеженнями, закриттям кордонів, призупиненням діяльності портів та контейнерною кризою.

Як і чому виникла нестача мікросхем?

Найбільший вплив обумовили такі чинники:

  • обмеженість виробництва,
  • його зупинка через пандемію та карантин,
  • зростання попиту на електроніку.

Насправді, у світі працює дуже мало компаній, які спеціалізуються на створенні напівпровідників. Це пов’язано зі складністю процесів, потребою у значних інвестиціях, найновішому обладнанні та найкращих професіоналах.

Основні виробники чипів – лише кілька великих компаній: тайванська TSMC, корейська Samsung, американські техногіганти Intel, Micron, GlobalFoundries і тайванська UMC.

Окрім того, проблема дефіциту посилюється тим, що деякі з чипмейкерів не мають власного виробництва і розміщують замовлення на базі інших підприємств.

Зі споживацького боку, вклад у масштабування кризи проявився в зростанні попиту на пристрої для навчання/роботи в дистанційному режимі, комп’ютери, смартфони, ноутбуки тощо, а також для розваг в умовах закритих ресторанів та ТРЦ, наприклад, ігрові приставки.

Хто постраждав від нестачі мікросхем?

У першу чергу збитків зазнали виробники продукції, орієнтованої на кінцевого споживача: автомобілів, ноутбуків, планшетів, смартфонів, ігрових приставок тощо.

Варто зазначити, що для чипмейкерів виробники електроніки є набагато пріоритетнішими замовниками, ніж автокомпанії. Через дефіцит мікросхем протягом 2021 року значну частину виробництва зупинили виробники автомобілів Ford, Nissan, Toyota, Hyundai, General Motors. Головна причина нестачі компонентів у галузі – непрогнозовано високий попит під час пандемії. Через хибні очікування того, ніби люди не купуватимуть машини в період кризи, автовиробники зменшили замовлення мікросхем.

За даними BBC, період очікування постачання чипів для автовиробників може сягати 40 тижнів. Експерти Susquehanna Financial Group підрахували, що в таких замовників, як Samsung і Apple, він становить близько 17 тижнів.

Кінцеві споживачі також відчули негативний вплив: через нестачу мікросхем складно, а в окремих випадках, неможливо придбати улюблені товари – від смартфона до машини. Окрім цього, через дефіцит та підвищення цін на чіпи очікується зростання вартості на автомобілі, а також на побутову техніку та електроніку.

Вплив на логістику

Через дефіцит чіпів та, як наслідок, зниження виробництва продукції, яка потребує цих компонентів, логістичні компанії зазнали значних збитків. Криза спричинила глобальні збої в ланцюгах постачання. Найбільше постраждали саме компанії, які спеціалізуються на перевезенні автомобілів, або ті, у яких цей сегмент складає значну частку. Закриття портів тільки посилило втрати перевізників – величезні партії нових авто змушені були повернутися на склади виробників. 

У травні 2021 року обсяг відвантаження машин був на 5% нижчим, ніж до пандемії. За даними компанії Clarksons, постачання нових авто з січня по липень виявилося на 9% меншим, ніж за аналогічний період 2019. Також спостерігається негативна тенденція до подальшого зниження обсягів автомобільної логістики. 

Більше того, важливо зазначити, що 80% світового виробництва напівпровідникової продукції зосереджено у Південно-Східній Азії, регіоні з наразі ускладненими умовами логістики, зокрема, так званою контейнерною кризою. 

Вирішення проблеми дефіциту мікросхем можна очікувати через кілька років. За прогнозами експертів криза продовжиться та набиратиме обертів протягом наступного року. Можливе відновлення балансу на ринку мікрочіпів очікується не раніше 2023 року.

Що робити логістичним компаніям?

Логістичні компанії мають бути більш гнучкими в теперішніх реаліях та мати можливість швидко реагувати на зміни, у тому числі розробляти нові схеми постачання, щоб максимально задовольнити потреби клієнта – будь-то швидкість, якість чи ціна перевезення.

«Логістичний інжиніринг» набуває зараз великої популярності й вимагає не тільки людських ресурсів та спеціальних компетенцій, але й технічної підтримки для оптимізації ланцюгів постачань.

«У компанії GEFCO ми повністю змінили підхід до планування та ретельно ставимося до короткочасного фіксування логістичних маршрутів, так званого транспортного плану, з чітким врахуванням виробничих потужностей автовиробників для уникнення непередбачуваних простоїв транспорту або недозавантаження транспортних потужностей. Залежно від обсягів виробництва, гнучкий підхід дає змогу змінювати види транспорту й адаптувати маршрути, щоб дотримуватися запланованих попередньо транспортних витрат, оскільки вони значно впливають на кінцеву вартість автомобілів для споживача», – пояснює Ірина Новікова, генеральний директор GEFCO Україна.