Полювання на відьом

Що сьогодні важливіше: розбудова демократичної України, держави європейського рівня та забезпечення високого рівня життя громадян чи поголовне звільнення всіх підряд фахівців, що, маскуючись під "люстрацію", виливається у цинічний дерибан портфелів? На жаль, замість зваженого поступу нова влада обрала згубний шлях полювання на відьом.

Одна з таких "відьом" – Держлікслужба України. Ласий шматочок, який обов’язково треба віддати своїм – із цих "своїх" уже вишикувалася довжелезна черга.

Щоправда, саме Лікслужбу забрати в "чужих" легко не виходить: бюджетних мільйонів відомство не розкрадало, сумнівних тендерів не влаштовувало, "швидких" за шалені гроші не купувало. Навіть мармурових відомчих палаців не будувало: хто бував в офісі Лікслужби, мабуть, дуже дивувався зі скромних тісних коридорів та завалених документами непоказних кабінетиків із придбаними ще за царя Гороха меблями. А замість звичного компромату є реальні здобутки, що свідчать: якщо якийсь підрозділ вітчизняної бюрократичної машини і працював згідно з європейськими стандартами останні кілька років, то це якраз Держлікслужба України (яка, до речі, через незворушну прихильність до тих європейських стандартів перебувала чи не у перманентному конфлікті з Мінохорони здоров’я Богатирьової).

Коли 2010 року відомство очолив Олексій Соловйов, країна була завалена фальсифікатом. Неочікувано для фармринку, який почувався досить-таки вільно, політична воля нового керівника регуляторного органу виявилася напрочуд сильною. І почалося: перевірки, непопулярні заходи, закони, що викликали у бізнесу суцільні ремствування, мовляв, "український фармринок стає занадто зарегульованим". У перекладі на нормальну мову – працювати у галузі поза законом стає неможливо. Одна за одною виникають гучні справи: викривають мільйонні партії фальсифікованих ліків; перекривають ланцюжки поставок підробних препаратів; ідуть під суд "з конфіскацією" навіть такі поважні люди, як глава представництва Heel. Закривають невеликі оптові фірми (через які, власне, фальсифікат потрапляв до аптек), забороняють інтернет-аптеки й кіоски (через які підробні ліки потрапляли до споживачів). Вводять ліцензування імпорту і обов’язкову сертифікацію фармвиробництва згідно з європейськими стандартами Належної Виробничої Практики – GMP… І в усіх цих дій була одна мета, "пунктик" Соловйова, задля реалізації якої він витримував шалений опір певних бізнесових кіл, – аби ліки були якісними та безпечними для нас.

Щоб надати фармбізнесу цивілізованих форм, Лікслужба йшла найефективнішим шляхом – гармонізації вітчизняного законодавства з європейським. І, зрештою, 2011 року Держлікслужбу України, єдину серед регуляторних органів країн СНД, було прийнято до PIC/S – міжнародної Системи співпраці фармацевтичних інспекцій, чому передувала прискіплива перевірка роботи відомства європейськими експертами – членами комісії. Результат західних арбітрів задовольнив, причому настільки, що наступного року чергове засідання організації провели в Києві – вияв поваги і визнання.

Щоб було зрозуміло нефахівцям, поясню: прийняття Лікслужби до PIC/S для фармринку країни означає навіть не локальну "асоціацію з ЄС"; це – "прийняття у Євросоюз" для фарми. Це означає, що галузь функціонує саме за такими жорсткими і непорушними стандартами, як у всіх цивілізованих країнах.

Але ж сьогодні час ділити портфелі! Для "нової команди". А тут така халепа: треба зняти людину, яка за чотири роки довела галузь до європейського рівня.

Тут потрібна "громадська думка".

Тому організовується масштабне, цілеспрямоване цькування глави Держлікслужби України в усіх електронних і неелектронних ЗМІ. За останні три дні лише ледачий не передрукував інформації про те, що аж два фармацевтичні заводи "погана" Лікслужба закрила. Тепер, бачте, власники не отримують прибутку! При цьому чомусь ніхто не уточнює, що на "Інтерхімі" зупинили виробництво не всіх ліків, а лише 8 із 60. До того ж їх не виробляли лише 11 днів (!). Наразі не можна виробляти 6, до того ж із поважних причин – але галасу стільки, наче весь завод стоїть. Може, тому, що один із тих 6 – сумнозвісний легкий аптечний наркотик, який набув "популярності" після заборони трамадолу?

На тлі відважних дій "свободівця" Мірошниченка тепер дати принаймні морального ляпаса фахівцям "старої формації" вважають своєрідним куражем. Уже як тільки фахівців Лікслужби не називають у цьому брудному потоці (неуточненої, до речі) інформації! "Орли Азарова" – це ще не найгірший варіант.

…А хочете знати насправді, скільки разів Лікслужба призупиняла виробництво на фармпідприємствах за минулий рік? Десятки разів. І все через ті самі кляті європейські стандарти GMP! Бо коли виробництво цим стандартам не відповідає, то виготовлені на ньому ліки не можуть бути якісними. Тобто загрожують здоров’ю людей.

Відкрию "страшну таємницю": в ЄС такі заходи ще жорсткіші. Водночас наразі у декого є бажання тупо нацькувати ЗМІ на регулятора – мовляв, погляньте, як притискають вітчизняних виробників! А те, що завдяки цим непопулярним заходам, на подив, кількість виробленої вітчизняної продукції зростає, експорт зростає, і навіть в Україні у відсотковому виразі вітчизняні ліки вживають частіше за іноземні: із десяти пігулок сім – вітчизняного виробництва! Ось вам і результат діяльності Держлікслужби.

Уже придумали звинуватити Соловйова в тому, що ціни на ліки почали підвищуватися. А хто винен у зростанні цін на молоко, взуття і пальне? Може, все-таки "винен" курс гривні, який "нова команда" ніяк не може втримати?

Новий міністр охорони здоров’я Олег Мусій каже, що не бачить Олексія Соловйова керівником Держлікслужби. І що, в демократичному суспільстві цього має бути достатньо, аби людину звільнили? Новий пан "не бачить", отже, треба негайно зникнути з очей?

Хотілося б, аби Олег Мусій чітко й розбірливо пояснив фармспільноті, ЧОМУ Соловйов не підходить для цієї роботи. Тільки, будь ласка, без усієї цієї демагогії: люстрація, революційна необхідність, "усіх панів до ‘дної ями, буржуїв за буржуями"… Поясніть із цифрами, фактами й аргументами. Але є великі сумніви, що ці причини буде знайдено і що знайдуть людину, яка зробила для розвитку вітчизняної фармгалузі більше, ніж Соловйов, – аби її можна було призначити новим керівником відомства.

Зараз полум’яні революціонери (точніше, прагматики, які користуються здобутками революції) разом із водою виплескують дитину – міцну, здорову дитину: налагоджену систему, європейське партнерство, відповідність до світових стандартів якості. Заради того, щоб прийшов "свій" і повернув назад – до таких "хлібних" інтернет-аптек, сумнівних кіосків, підприємств, що не будуть закриватися попри порушення, бо як же без прибутку...

Або, може, в запальній боротьбі за привабливе крісло незчуються, як призначать, за новою традицією, керівником Держлікслужби якогось сумлінного сортувальника ліків зі складу на Майдані?

…Утім, уже називають прізвища претендентів на крісло майбутнього керівника Держлікслужби, здебільшого – із сумнівною репутацією, недостатньо компетентних, але "своїх"… Для чого? Щоб ця людина впроваджувала ідеї того ж Соловйова, якого якраз за його європейські нововведення неможливо критикувати? Чи це чиясь помста – за те, що він колись зупинив виробництво вакцин-убивць, що штампували на заводі сина Богатирьової? За те, що стає зараз на заваді тим ділкам, що бажають заробити на заміні для наркоманів-початківців трамадолу (сьогодні це кодтрепін)?

Панове, перечитайте класиків. Навіть Ленін призначав на ключові посади фахівців "царського режиму", бо, коли керувати державою беруться суцільні кухарки, на країну неминуче чекають розруха і хаос. А ми, схоже, вже на порозі цього.