- Категория
- Бизнес
Очільник АПАУ Володимир Руденко про заборону продажу ліків дітям
- Дата публикации
- Количество просмотров
-
871
Запровадити віковий ценз для відпуску ліків і штрафні санкції проти порушників – найменше, що може зробити держава, аби вберегти дітей від трагедії. Спеціалісти фармації підтримали цю ініціативу.
«Серед усіх випадків тяжких отруєнь дітей та підлітків найчастішими є отруєння лікарськими засобами, – зазначає лікар-токсиколог, завідувач відділення інтенсивної та еферентної терапії гострих інтоксикацій НДСЛ ОХМАТДИТ Олександр Урін. – Одна з причин – доступність лікарських засобів».
Йдеться не тільки і не стільки про аптеку, а й про зберігання ліків вдома на видноті, хоча кожна інструкція до медичного використання застерігає: «Зберігайте у недоступному для дітей місці»!
Отже, ідея знайти спосіб унеможливити безконтрольну купівлю та вживання ліків дітьми та підлітками висловлювалася і раніше, але події, що сталися у лютому цього року і мали трагічні наслідки, змусили діяти невідкладно. Тому депутати комітету з питань здоров’я нації нещодавно подали до Верховної Ради України два відповідні законопроєкти щодо заборони продажу ліків особам, які не досягли 14 років, і про штрафні санкції для порушників цієї заборони.
Чи буде дієвим такий крок, і як до цього поставилися фармацевти, ми запитали у директора ГС АПАУ, провізора, доктора фармацевтичних наук, професора Володимира Руденка.
Нещодавні трагічні події, жертвами яких стали діти, не залишили байдужими нікого. На вашу думку, це наслідки доступності лікарських засобів?
При чому, це стосується не тільки лікарських засобів, як в ситуації, котру сьогодні всі обговорюють. Хтось під дією подібного впливу стрибає з вікна, вдається до якихось екстремальних розваг, інші йдуть в гори і там, на жаль, губляться тощо. Такі випадки траплялися і раніше, але коронавірус разом з інфекційною загрозою створив і певну кризу в спілкуванні з людьми, дефіцит же заповнили соцмережі.
Щодо застосування лікарських засобів у такий спосіб, насторожує те, що це відбулося відразу у декількох регіонах України, тож є підстави вважати: цей «вірус» кимось скеровується, а відтак це мають розслідувати правоохоронні органи, в тому числі кіберполіція.
Як, на Вашу думку, можна уникнути таких трагічних наслідків?
– Інструментів впливу на потік інформації, якому дітям несила протистояти, ми не маємо, але повинні спробувати всі інші запобіжники.
В Україні наразі не існує закону чи підзаконного акту, який регулює питання відпуску лікарських засобів відносно вікового цензу, зокрема, неповнолітнім особам. Однак, лікарські засоби – це особливий вид товару.
З одного боку, якщо дитина здатна сама або за дорученням дорослих купити будь-який товар – від хліба до цукерок – то так само вона може придбати й будь-який лікарський засіб, що відпускається без рецепта. Саме такі – безрецептурні – ліки й було продано підліткам в аптеці,бо це не заборонено нашим законодавством. Заборона продажу неповнолітнім особам діє тільки на два види товарів – алкоголь та тютюнові вироби. При продажі таких товарів проводиться ідентифікація, тобто продавець може вимагати пред’явити документ, що підтверджує досягнення людиною відповідного віку. Натомість для лікарських засобів до сьогоднішнього дня такого правила не існувало.
Щодо відповідальності працівників аптек: фармацевти і провізори можуть зарадити в такій біді?
– Зараз, враховуючи трагічні події, що відбулися, депутати Комітету ВР з питань здоров’я нації ініціювали два законопроєкти – щодо заборони продажу лікарських засобів дітям та щодо адміністративної відповідальності за порушення цієї заборони.
На мою думку, це правильний крок. Адже кожна притомна людина розуміє, що передбачити таке складно, бо в аптеку часто приходять діти за дорученням тата, мами, бабусі, дідуся, сусідки тощо. Працівники аптек стикаються з цим щодня, та й законних підстав відмовити у продажі ліків, про які йдеться, у провізора не було. Тож, якщо аптекар матиме повноваження перевіряти вік відвідувача аптеки перш ніж відпустити ліки, то так буде спокійніше всім, бо за зовнішнім виглядом визначити це не завжди вдається.
Біда, що сталася, і для фармацевтів теж психологічна травма. Не слід забувати, що ліки в аптеці відпускають не машини, а люди, у яких теж є сім’ї, свої діти, і вони, як і будь-хто з нас, прагнуть безпеки для них.
Отже, я цілком підтримую обидва законопроєкти – щодо заборони відпуску дітям ліків, і щодо адміністративної відповідальності фармацевта теж, бо це абсолютно логічно: коли є закон, то має бути й покарання за його порушення. Але потрібно зважено підійти до вибору міри відповідальності – штрафних санкцій. Наша Асоціація, звичайно вноситиме свої пропозиції щодо цього.
Щодо віку, яким слід обмежити відпуск лікарських засобів?
– Однозначної думки немає. Скажімо, алкоголь та тютюн заборонено продавати особам до 18 років. Щодо ліків, враховуючи, що це особливий вид товару, в законопроєкті йдеться про заборону продажу ліків особам до 14 років. Це вік, коли людина отримує паспорт (нині ID-картку), коли може нести адміністративну і кримінальну відповідальність за правопорушення. Іншими словами, законодавці визначили цей вік як такий, коли людина може відповідати за вчинені нею дії. Отже, 14 років – оптимальний вік, на мою думку, а також багатьох інших експертів фармацевтичного ринку.
Але слід враховувати й те, що дитині може стати зле – заболіти голова, живіт (приміром, у дівчат через альгодисменорею) тощо, необхідно, аби була можливість, звернувшись за медичною допомогою до аптеки, в рамках фармацевтичної опіки придбати той чи інший ОТС анальгетик, чи спазмолітик. Або, мабуть, такий контроль буде зайвим у разі купівлі вітамінного препарату.
Власне, будемо сподіватися, що, коли питання відпуску лікарських засобів особам, які не досягли певного віку (поки закон не прийнято, остаточного рішення немає), врегулюють, у нас буде більше впевненості у безпеці наших дітей.