Олена Пруднікова: "Чим швидше буде звільнене керівництво Держлікслужби, тим менше шкоди буде завдано галузі"

21 листопада відбулась зустріч виконуючого обов’язки міністра охорони здоров’я Василя Лазоришинця та членів Громадської організації «Миколаївська фармацевтична асоціація «ФармРада». Зустріч відбулась після страйку фармацевтів рід стінами Кабінету Міністрів України з вимогою провести люстрацію чиновників Державної служби України з лікарських засобів. Своїми враженнями від зустрічі та думками з приводу необхідних змін у фармацевтичній галузі поділилась голова ГО «ВОМФАФР» Олена Пруднікова.

Олено Євгеніївно, розкажіть, які питання ви обговорювали під час зустрічі та чого ви очікуєте від керівництва МОЗ України?

Під час зустрічі ми озвучили Василю Лазоришинцю основні проблемні питання фармацевтичної галузі та вимоги фармацевтів – учасників акції, а також наше бачення шляхів вирішення цих проблем.

Представники малого підприємництва, члени ГО «ВОМФАФР», фармацевти з різних куточків України очікують позитивних змін. Ми сподіваємось на реальні кроки від керівництва МОЗ України.

Які саме?

Насамперед, очікується реформування Держлікслужби, зміна її керівництва. Я сподіваюсь, що Василь Лазоришинець підготує подання до Кабінету Міністрів України про звільнення нинішнього керівництва Держлікслужби України. Насамперед, це стосується лобістів інтересів великого бізнесу Михайла Пасічника та Олени Алексєєвої. І чим швидше це станеться, тим менше шкоди завдадуть ці особи стану державного нагляду у сфері обігу лікарських засобів. На сьогоднішній день, «новаціями» керівництва Держлікслужби є спроби протягнути пропозиції ВГО «АПАУ», яку очолював Михайло Пасічник, щодо надання дозволу аптекам на відповідальне зберігання лікарських засобів, що їм не належать. Крім того, АПАУ пропонує послабити відповідальність аптечних мереж за порушення Ліцензійних умов шляхом покарання окремо взятої аптеки, а не мережі в цілому.

До чого, на ваш погляд, можуть призвести такі новації?

По-перше, до чисельних порушень в аптечних мережах, адже закриття однієї аптеки не виключає можливості відкриття іншої. Припустимо, в аптеці було виявлено фальсифіковані лікарські засоби. Аптеку позбавлено ліцензії, а мережа продовжує функціонувати. І всім байдуже, що постачання ліків у мережі йде централізовано, що стратегію діяльності та контроль здійснює саме адміністрація аптечної мережі. До того ж «новація» більш схожа на введення інституту «цапа відбувайла» та «стрілочників», коли справжні винуватці порушень отримують змогу продовжувати тіньову гру на ринку обігу ліків. Це саме стосується й договорів відповідального зберігання, коли за такими договорами можна ховати як надлишки товару, так і неякісні, незареєстровані, фальсифіковані лікарські засоби.

Останнім часом громадськість активно обговорює та виступає за введення предметно-кількісного обліку кодеїновмісних препаратів. Як ви ставитесь до цієї проблеми?

Ми сподіваємось, що МОЗ України невдовзі винесе на громадське обговорення проект регуляторного акту про включення до предметно-кількісного обліку комбінованих лікарських засобів, що містять кодеїн. Це буде великий крок на зустріч суспільству – замість сприяння бізнесу великих гравців фармацевтичного ринку. Громадське обговорення дасть реальну картину ставлення громадських та професійних організацій, правоохоронних органів, а головне – громадян України до кодеїновмісних препаратів.

30 жовтня 2014 року на нараді в Міністерстві охорони здоров’я 23 голосами було вирішено, що немає жодних підстав для запровадження предметно-кількісного обліку комбінованих лікарських засобів, що містять кодеїн. Проте 23 голоси – це не голос країни! Було проігноровано звернення про доцільність введення предметно-кількісного обліку таких ліків від Київської, Чернігівської, Миколаївської, Запорізької, Тернопільської, Сумської, Львівської обласних рад. За предметно-кількісний облік виступає Союз споживачів медичних послуг, лікарських засобів та виробів медичного призначення. Із цим не можна не рахуватись. І саме громадське обговорення такого акту покаже справжнє ставлення українців до цієї проблеми.

На нараді у МОЗ із цього питання пролунала вкрай тривожна позиція: «Світова спільнота вважає, що боротьба з наркоманією програна і слід шукати шляхи прозорого та відповідального використання ліків, а не їх заборони. У світлі таких тенденцій Україна також не повин­на йти ретроградним шляхом». Її висловила Вікторія Томашевська, представник Міжнародного фонду «Відродження». Я, навпаки, вважаю, що опускати руки у боротьбі з наркоманією не слід, і сподіваюсь на реальні кроки в цій боротьбі з боку Міністерства охорони здоров’я. Поки точиться боротьба, доти вона не програна.