Союз потребителей против, чтобы лекарства доставляли почтальоны

Союз потребителей медицинских услуг отправил в Государственную службу Украины по лекарственным средствам письмо со своими предложениями и рекомендациями, по доставке и заказу лекарств через интернет-аптеки и почтовые отделения.

В частности, Союз потребителей категорически против, чтобы лекарства доставлялись в сумках почтальонов, и предлагает решать проблему не с помощью почтальонов, перевозчиков и МАФов, а цивилизованным путем.

«Некоторые силы пытаются «продавить» возможность доставки медикаментов с помощью почтальонов, прикрываясь отсутствием среди населения доступа к лекарствам в селах. При этом замалчивая такие риски, которым автоматически подвергается потребитель: отсутствие контроля при хранении, транспортировке и доставке лекарственных средств. Отсутствие возможности установить профессиональный диалог между провизором и пациентом, с целью не просто продать препарат, а предоставить фармацевтическую услугу, а при наличии угрожающих симптомов – срочно направить к врачу и т.д.» – отмечается в сообщении.

Опубликовываем письмо Союза потребителей медицинских услуг в Гослекслужбу в оригинале:

Державній службі України

з лікарських засобів

Про замовлення і доставку медикаментів

Союз споживачів медичних послуг, лікарських засобів та виробів медичного призначення (далі — Союз) засвідчує свою повагу, цінує інтерес Державної служби України з лікарських засобів до позиції організації споживачів та підтримує ініціативи запровадження в Україні державного регулювання послуг замовлення й доставки медикаментів.

З одного боку, зручність доставки препаратів очевидна для різних категорій амбулаторних хворих, пацієнтів лікувальних закладів, матусь із дітьми, що захворіли і т.д. В Україні відомі декілька схем функціонування таких сервісів: доставка препаратів, замовлених у ліцензованих аптеках, замовлення через інтернет, які під собою не мають ніякої підконтрольної державі матеріальної бази, а також замовлення й доставка медикаментів через мережу поштових відділень.

Питання доцільності й можливості введення будь-якої з цих схем вимагає детального та всебічного вивчення. Адже потрібно враховувати ризики функціонування кожної з них: дотримання умов зберігання та доставки лікарських засобів, неможливість професійного діалогу провізора й пацієнта з метою не просто продати препарат, а надати фармацевтичну послугу, а в разі наявності загрозливих симптомів — терміново направити до лікаря і т.д. Споживач повинен знати ці ризики.

Проте можна однозначно стверджувати, що такі види діяльності, як інтернет-торгівля без наявної матеріальної бази (ліцензовані аптеки або склади) та доставка ліків поштою не повинні існувати в Україні. Відомо, що основна маса фальсифікованих препаратів реалізується недобросовісними підприємцями через інтернет-сайти, які не мають легальних ліцензованих аптек і не можуть підлягати належному контролю ні з боку громадськості, ні з боку державних органів.

Що ж стосується доставки ліків поштою, то Союз вважає, що доступність лікарських засобів потрібно забезпечувати не за допомогою поштарів, поштових сумок і сумнівних контейнерів, проконтролювати які неможливо. Крім того, поштарі не мають спеціальних знань, необхідних під час надання фармацевтичних послуг. Так, завтра перевізники і власники малих архітектурних форм почнуть займатися реалізацією ліків.

Для продажу лікарських засобів існує мережа лікувальних та аптечних закладів. А завдання регуляторних органів — забезпечити наявність аптек там, де живуть люди. Відсутність державного регулювання цього питання призвела до перенасичення аптеками міст (що має негативні наслідки для споживачів) та незначного охоплення ними сіл.

Враховуючи викладене, можна говорити про перспективи одного механізму замовлення й доставки медикаментів, який повинен включати наявність ліцензованого складу або аптеки відповідної потужності, контрольованих засобів доставки ліків, штату фахівців та відповідної системи документації. При цьому потрібно врахувати можливість забезпечення професійного діалогу фахівця та замовника лікарських засобів. Разом з цим вважаємо необхідним внести зміни до чинного законодавства з метою розвитку мережі сільських аптек.

Союз готовий долучитися до відпрацювання та створення належного механізму забезпечення громадян ліками.

В. Онищенко, голова правління Союзу

Источник: www.diklz.gov.ua; www.medpotreb.org