Норвегія вивчає український досвід роботи медицини та фармрегулювання під час війни

Представники Норвегії провели зустрічі в Міністерстві охорони здоров’я та Державному експертному центрі МОЗ. До делегації увійшли представники Міністерства охорони здоров’я та догляду Норвегії, норвезьких інституцій у сфері охорони здоров’я, радіаційної та ядерної безпеки, регіональної медицини, а також Посольства Норвегії в Україні.

Що обговорили в МОЗ

Під час зустрічі з міністром охорони здоров’я Віктором Ляшком норвезькій стороні представили, як українська система охорони здоров’я забезпечує безперервність допомоги під час повномасштабної війни.

Йшлося про роботу лікарень під час повітряних тривог, медичну евакуацію, взаємодію цивільної та військової медицини, автономність медзакладів і готовність системи до кризових ситуацій.

Окремо обговорили практичні рішення, які дозволяють лікарням продовжувати роботу навіть під час атак на критичну інфраструктуру. Серед них — резервні джерела енергії, альтернативні канали зв’язку, запаси води, критичні запаси медичних товарів, безпечні маршрути для пацієнтів і персоналу, а також укриття в медзакладах.

У МОЗ також розповіли про збереження доступу до медичних послуг, розвиток ментального здоров’я, інфраструктурні проєкти, підготовку лікарень до надзвичайних ситуацій і безперервне лікування пацієнтів із хронічними хворобами, поранених та людей, які потребують реабілітації.

Віктор Ляшко зазначив, що Україна готова ділитися напрацьованими під час війни рішеннями, оскільки цей досвід може бути корисним для інших країн у підготовці до криз.

Який досвід представив ДЕЦ

Окремо Державний експертний центр МОЗ представив норвезьким партнерам досвід стійкості української регуляторної системи.

Директор ДЕЦ Едем Адаманов наголосив, що під час війни доступ до лікарських засобів став не лише медичним питанням, а частиною ширшої безпекової політики.

«Доступ до ліків сьогодні – це не лише питання охорони здоров’я. Це питання національної та європейської безпеки», – наголосив Едем Адаманов.

За досвідом України, у кризових умовах ланцюги постачання ліків і медичних виробів мають розглядатися як частина критичної інфраструктури. Це стосується виробників, дистриб’юторів, аптек, логістики, енергозабезпечення, доступу до пального та роботи персоналу.

Серед ключових висновків ДЕЦ — необхідність заздалегідь визначати механізми роботи критичних об’єктів під час надзвичайних ситуацій, підтримувати фінансову стабільність учасників фармринку та забезпечувати швидкий доступ до ресурсів без надмірної бюрократії.

Окремий акцент зробили на балансі між гнучкістю і контролем. У кризу регуляторні процедури можуть спрощуватися, але лише за умови збереження контролю якості та безпеки лікарських засобів.

Попри війну ДЕЦ продовжив регуляторні процеси та євроінтеграційні зміни. Йдеться, зокрема, про впровадження міжнародного стандарту eCTD, гармонізацію законодавства з вимогами ЄС і підготовку до створення єдиного регуляторного органу за європейською моделлю.

Чому це важливо для Норвегії

Норвезька сторона зазначила, що український досвід роботи системи охорони здоров’я в умовах війни важливий для посилення готовності Норвегії до можливих кризових ситуацій.

Сторони домовилися розвивати практичну співпрацю, обмінюватися досвідом і спільно працювати над рішеннями, які допомагають медичним системам зберігати стійкість під час безпекових викликів.